печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15114/25-ц
Пр. № 2-5800/25
02 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.
при секретарі - Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу 757/15114/25-ц за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Перського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 12 501,19 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач надає відповідачам послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак відповідачі не вносять платежі за спожиті житлово-комунальні послуги, а тому мають заборгованість у розмірі 12 501,19 грн.
З врахуванням зазначеного, позивач був змешений звернутись з даним позовом з метою захисту своїх прав.
Ухвалою судді Ільєвої Т.Г. від 04.04.2025 р. справу прийнято до свого провадження та відкрито спрощене провадження з розгляду справи, призначено дату судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Разом з цим, представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідачі вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.
Окрім цього, відповідачами не було подно відзиву на позовну заяву.
Згідно ст. 247 ЦПК України, фіксування технічними засобоми не здійснювалось
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, судом встановлено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 .
Житловий будинок АДРЕСА_2 є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до рішення Київської міської ради від 02.10.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва».
Розпорядженням Печерської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.09.2013 509 «Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» передбачено здійснення перезакріплення об'єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс», «Печерська брама», «Хрещатик» та «Печерськжитло» на баланс комунального підприємства «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва», яке згідно до розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 48 від 28.01.2015 перейменовано в комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» (далі - позивач, підприємство, КП «Керуюча компанія»)
Нарахування за надані послуги здійснюються, враховуючи витрати Підприємства, на умовах чинного договору. Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території був опублікований у випуску газети «Хрещатик» від 14.07.2015 року № 99 (4695) (ст. 6-7) як договір приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України.
Відповідно до п. 3.1. оприлюдненого в газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 року № 99 (4695) (ст. 6-7) договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Так, відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 наймачі, власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідачам кожного місяця надаються платіжні квитанції на сплату нарахувань за послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Даними квитанціями боржнику щомісяця повідомляється про наявність заборгованості за спожиті послуги, що також є претензіями про стан боргу та необхідність його сплати.
В порушення вищезазначених норм права боржники не вносили в повному обсязі платежі за спожиті житлово-комунальні послуги і мають станом на 01.03.2025 р. заборгованість в сумі 12 501 грн. 19 коп., за період з 01.07.2022 по 01.03.2025 p., чим наносять КП «Керуюча компанія» значні матеріальні збитки.
З врахуванням зазначеного, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники будинку зобов'язані і забезпечувати технічне обслуговування та в разі потреби проведення поточного і капітальних ремонтів спільного майна багатоквартирного будинку. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
У свою чергу, спільне майно багатоквартирного будинку це - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, технічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Тобто, даний Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до статей 319, 322 Цивільного кодексу України власність зобов'язує, тягар утримання майна лежить на власникові.
Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюють його співвласники. За їх рішенням усі функції (або частина) з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типовий договір, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України, визначають порядок надання послуги з управління будинком.
Управління багатоквартирним будинком здійснюється, на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує його співвласникам вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в передбаченому договором порядку.
Стаття 204 Цивільного кодексу України, закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Порядок прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників та вимоги до оформлення результатів таких рішень зазначено у статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем, тощо.
На даний час в розпорядженні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» відсутнє належним чином оформлене рішення співвласників багатоквартирного житлового будинку про відмову від виконання договірних зобов'язань, зміну, відкликання управителя будинку, відповідне рішення суду, тощо.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відтак, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, у відповідності до розрахунку представника позивача, оскільки вони є обґрунтованими. Окрім цього, відповідачами жодним чином не було спростовано позицію позивача та його розрахунок.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір.
Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Перського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» суму заборгованості за спожиті комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 12 501 (дванадцять тисяч п'ятсот одна) грн. 19 коп. на р/рахунок позивача НОМЕР_1 в ГУ по м. Києву та Київській обл. AT «Ощадбанк» МФО 322669, код ЄДРПОУ 35692211.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Перського району м. Києва» судовий збір розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. в рівних чатинах.
Позивач:
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», адреса: 01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, буд. 7, код ЄДРПОУ 35692211).
Відповідачі:
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНКОПП НОМЕР_3 .
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений 02.10.2025.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА