печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39928/25-ц
Пр. № 2-8826/25
10 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвій Т.Г.
при секретарі Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У серпні 2025 року ТОВ «РАДА 5» звернулось до Печерського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2024 по 31.07.2025 в розмірі 52 177,56 грн основної суми боргу, суму інфляційних нарахувань в розмірі 9165,17 грн, 3% річних розмірі 2045,65 грн, судовий збір в розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ОСОБА_1 користується комунальними послугами, отримує в повному обсязі послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які ъй надаються, проте, по оплаті за спожиті послуги, утворилась заборгованість, що стало підставою для звернення позивача до суду.
28.08.2025 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Разом з цим, предстванком позивача було подано заяву, в якій останній просить суд позовні вимоги задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про місце день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Окрім цього, відповідачем не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.
Згідно ст. 247 ЦПК України, фіксування технічними засобоми не здійснювалось
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, судом встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка 438996082 від 11.08.2025), право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 з 23.12.2010, на підставі договору дарування, 1-1564, 02.12.2010, посвідченого Коростенською міською державною нотконторою Житомирської області.
Договір про на надання житлово - комунальних послуг між сторонами не укладався, із відповідною пропозицією ОСОБА_1 до ТОВ «РАДА 5» не зверталась, документи щодо права власності не надавала.
Водночас, відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача.
Таким чином, незважаючи на відсутність письмового договору між сторонами про надання житлово - комунальних послуг, позивач фактично надає відповідачу житлово - комунальні послуги, які не можуть бути відокремлені, а тому відповідач, як власник нерухомого майна, зобов'язана їх оплачувати.
Так, для обслуговування та утримання в належному стані будинку АДРЕСА_2 , позивачем здійснюється прибирання прибудинкової території, сходових кліток, підвалу, технічних поверхів та покрівлі, укладені договори з підрядними організаціями на надання послуг вивезення твердих побутових відходів, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, інженерних ситсем, ліфтів, метало пластикових конструкцій та їх складових частин, постачання електричної енергії, надання послуг дезінфекції, диспетчеризації, технічного обслуговування та ремонту систем протипожежної автоматики тощо.
Розмір щомісячної плати за надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території по кожній квартирі, розраховується шляхом множення діючого у відповідному розрахунковому місяці тарифу за один квадратний метр на загальну площу квартири.
Згідно розпорядження ТОВ «РАДА 5» від 02.01.2023 №1ЛНД «Про індексацію тарифів», проведено індексацію тарифів, шляхом множення розміру плати за управління на середньорічний індекс інфляції, на підставі чого по будинку АДРЕСА_2 з 01.02.2023 тариф для жилих приміщень склав 10,58 грн за 1 м2.
Індексацію проведено з метою врахування у вартості послуг витрат підприємства, пов 'язаних з інфляційними процесами, а саме: відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинених інфляцією.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлова послуга з управління багатоквартирним будинком включає: купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатокваутиуного будинку.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 27.07.2018 №190 затверджено «Обов'язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території» (далі - Перелік №190). пункт 14 якого включає: придбання електричної енергії для освітлення місиь загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 544 з 01.06.2023 встановлено тариф на електричну енергію для населення та електричну енергію, яка використовується в багатоквартирних будинках до 2,64 грн за 1 кВт/год.
Розпорядженням ТОВ «РАДА» № 3 від 31.05.2023 «Про зміну розміру плати», враховуючи підняття тарифу на електроенергію для населення та електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках до 2,64 грн за 1 кВт/год (постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 544), з 01 червня 2023 року була збільшена плата в межах кошторису по статтям: електропостачання ліфтів, освітлення МЗК на 57%, в зв'язку з чим тариф по будинку АДРЕСА_2 з 01 червня 2023 року для житлових приміщень склав 12,09 грн за 1 метр квадратний.
Згідно розпорядження ТОВ «РАДА 5» від 26.01.2024 №2ЛНД «Про індексацію тарифів» проведено індексацію тарифів, шляхом множення розміру плати за управління на середньорічний індекс інфляції, на підставі чого по будинку АДРЕСА_2 з 01.02.2024 тариф для жилих приміщень склав 12,71 грн за 1 метр квадратний.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2024 № 632 з 01.06.2024 знову збільшено тариф на електроенергію для населення та електричну енергію, яка витрачається в багатоквартирних будинках в розмірі 4,32 грн/кВт-год.
Розпорядженням ТОВ «РАДА 5» від 31.05.2024 № 6 «Про зміну розміру внесків за управління будинком житлових приміщень по будинку за адресою Л.Українки 23-А» з 01 червня 2024 року збільшено плату в межах кошторису по статтям: електропостачання ліфтів, освітлення МЗК на 64%, виведено із структури внеску послугу електропостачання і тановлено з 01.06.2024 наступні розміри внесків: послуга з управління будинком - 8,34 грн за 1 кв.м.; послуга з електропостачання (відшкодування електроенергії) - 7,16 грн за 1 кв.м.
Рішенням загальних зборів власників житлових та нежитлових приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_3 від 09.01.2024, яке було оформлено Протоколом № 1, вирішено встановити оплату за надання послуг контрольно-пропускного режиму (далі - «послуги Консьєрж») в сумі 380,00 грн.
Оскільки мешканці секції «2» будинку АДРЕСА_2 вподальшому вирішили самостійно здійснювати оплату за послугу «Консьєрж», тому з відповідна стаття витрат була виключена із переліку послуг утримання будинків і споруд та прибудинкової території.
Послуга з вивезення твердих побутових відходів (далі - ТПВ) виокремлена із переліку послуг утримання будинків і споруд та прибудинкової території відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Оплата за організацію надання послуг з вивезення твердих побутових відходів нараховується за кожен місяць окремо та залежить від загальної кількості (обсягу) фактично вивезених ТПВ за місяць з будинку в цілому, та нараховується на кількість фактично проживаючих осіб в квартирі.
Розпорядженням ТОВ «РАДА 5» від 09.05.2022 № 1/ТПВ встановлено з 15.06.2022 тариф на оплату за організацію надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, габаритних відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, утилізація, захоронения) та обслуговування майданчиків для збору ТВП в розмірі 223,92 грн за 1 м3 для населення (тариф є дійсним до тепер).
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2022 у справі .N'2757/9171/22-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2020 по 01.01.2022 в розмірі 23123, 36 грн. основного боргу, а також інфляційну складову боргу 1 378,02 грн, 3 % річних 346, 28 грн., пеню 4 095, 62 грн, всього 28 943, 28 грн та суму судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
Вищевказане рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку, набрало законної сили і було виконано в примусовому порядку.
Крім того, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 07.11.2024 у справі .N'2757/10973/24-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2023 по 21.02.2024 в розмірі 22 518 грн. 20 коп. основної суми боргу, а також витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 906 грн. 88 коп.
Вищевказане рішення також не оскаржувалось відповідачем в апеляційному порядку, набрало законної сили і було виконано в примусовому порядку.
Обставини встановлені рішеннями Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2022 у справі №757/9171/22-ц та від 07.11.2024 у справі №757/10973/24-ц, зокрема шодо наявності у ОСОБА_1 , як власниці квартири АДРЕСА_1 , обов'язку зі сплати на користь ТОВ «РАДА 5» послуг з утримання та управління будинком, спорудами та прибудинковою територією, не доказуються при розгляді даної справи, в якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Таким чином, в результаті несплати за житлово-комунальні послуги в період з 01.03.2024 по за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 52177,56 грн.
Окрім цього, позивач посилаючись на ст. 625 ЦКУкраїни, зазначає, що сума інфляційних нарахувань на суму боргу відповідача становить 9165,17 грн.
З врахуванням викладеного, суд приходить до наступного висновку.
Згідно статті 13 Конституції України, власність зобов'язує.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов' язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, ст. 322 ЦК України встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, в тому числі з оплати комунальних таа інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово- комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачанім гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
У відповідності до положень статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самовряду вання.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до ст.179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» врегульовані права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, якими є власник, споживач, виконавець та виробник, серед яких обов'язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за недотримання умов його виконання, згідно з типовим договором. Правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а його обов'язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач є споживачем комунальних послуг.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Окрім того, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій ст. 625 Цивільного кодексу України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а іншого стороною відповідача не було спростовано.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 3028 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Щодо витрат на правову допомогу, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, від якої вважає за необхідне відступити Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справі № 922/1964/21, предметом касаційного перегляду була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначену ухвалу залишив без змін.
У зазначеній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
Натомість у цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи представником позивача в якості доказів понесених витрат долучив договір про надання правової допомоги, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, акт до Договору про надання правової допомоги від 12.08.2025 у розмірі 5000,00 грн.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наданим доказам, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, а також задоволення позову, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
З викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526,625 ЦК України, 10, 66, 162 ЖК України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» (код ЄДРПОУ 32070545, адреса: м. Київ, вул. Анни Ахматової,3) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2024 по 31.07.2025 в розмірі 52 177 (п'ятдесят дві тисячі сто сімдесят сім) грн. 56 коп. основної суми боргу, суму інфляційних нарахувань в розмірі 9165 (дев'ять тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 17 коп., 3% річних розмірі 2045 (дві тисячі сорок п'ять) грн. 65 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» (код ЄДРПОУ 32070545, адреса: м. Київ, вул. Анни Ахматової,3) судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» (код ЄДРПОУ 32070545, адреса: м. Київ, вул. Анни Ахматової, 3) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) 00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 10.10.2025.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА