печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6934/24-ц
16 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача Державного бюро розслідувань - Рудак О.В.
представника відповідача Офісу Генерального прокурора - Дикого О.В.
представника відповідача Міністерства юстиції України - Павлушко В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви позивача - ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №757/6934/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, -
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс» про визнання кредитного договору недійсним.
В рамках розгляду справи позивачем подано заяву про забезпечення доказів, в якій останній зазначив, що основні матеріали, на які він посилається в позові, містяться у кримінальних провадженнях № 42015050000000053 від 05.02.2015 року, № 42016050000000412 від 19.05.2016 року, № 62020100000001406 від 13.07.2020 року, які перебувають у Територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, розташованих у містах Краматорську та м. Києві.
Таким чином, на думку позивача, є необхідність у їх витребуванні.
Позивач в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача Державного бюро розслідувань - Рудак О.В. просила відмовити в задоволенні клопотання.
Представник відповідача Офісу Генерального прокурора - Дикий О.В. заперечував щодо його задоволення.
Представник відповідача Міністерства юстиції України - Павлушко В.Б. заперечувала щодо задоволення.
Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши подане клопотання, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне та дійшов до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Відповідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, докази мають відповідати критеріям належності (стаття 77 ЦПК України), допустимості (стаття 78 ЦПК України), достовірності (стаття 79 ЦПК України) та достатності (стаття 80 ЦПК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до статті 118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Аналізуючи наведені положення, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 9901/845/18 зазначено, що забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Відповідно до ч. ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Таким чином, у відповідності до законодавства забезпечення доказів у відповідності до зазначених статей має мати мету, зокрема є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.
Разом з цим, позивач, звертаючись з даним клопотанням таких підстав не зазначає, оскільки за своєю правовою природою подана ним заява про забезпечення доказів є по суті заявою про витребування доказів.
При цьому, забезпечення доказів способом їх витребування, хоча і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від витребування доказів в порядку ст.84 ЦПК України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Отже, заявником не доведено, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання та подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Враховуючи викладене, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів та доводів, наведених заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про не відповідність заяви про забезпечення доказів критеріям, визначеним ст.116 ЦПК України, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Керуючись ст.ст.116,118, 260,261 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви позивача - ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №757/6934/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА