печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11511/25-ц
Пр. № 2-5448/25
02 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі - Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу №757/11511/25-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири, -
У березні 2025 до суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачами внаслідок залиттям квартири позивачів було завдано останнім матеріальної та моральної шкоди.
Таким чином, позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав та просять суд:
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 27 402,25 гривень.
- стягнути з солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 25000,00 гривень.
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 82 206,75 гривень.
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 25000,00 гривень.
19.03.2025 ухвалою суду було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд у порядку загального провадження та призначено підготовче судове засідання.
07.08.2025 ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.
В судове засідання представник позивачів подала заяву, в якій просила ухвалити заочне рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідачі вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.
Окрім цього, відповідачами не було подано відзиву на позовну заяву.
Згідно ст. 247 ЦПК України, фіксування технічними засобоми не здійснювалось
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О., зареєстрованому в реєстрі за №1464.
ОСОБА_2 , є власником 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 03 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О., зареєстрованому в реєстрі за №1464.
Квартира АДРЕСА_1 знаходиться на 5-му поверсі 13-ох поверхового будинку.
Так, у ніч з 14 на 15 вересня 2024 року відбулось залиття квартири АДРЕСА_2 .
Під час комісійного обстеження квартири АДРЕСА_3 , було візуально виявлено сліди залиття приміщень № № 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8. Просочування води відбувалося зі стелі приміщень №№: 1, 2, 3, 5, 6, 7 ,8 у квартирі АДРЕСА_3 , тобто із розташованої поверхом вище (6 поверх) квартири АДРЕСА_4 . Обстеження відбувалося у присутності представника співвласниці квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 - ОСОБА_6 .
На день обстеження комісією встановлено: сантехніком підрядної організації Олександром Кириченком 15 вересня 2024 року, у присутності власника квартири АДРЕСА_6 , ОСОБА_3 виявлено протікання води у квартирі АДРЕСА_6 (внаслідок пошкодження гнучкої підводки до бачка) внутрішніх мереж водопостачання/водовідведення в санвузлі поруч з унітазом, що призвело до залиття квартири АДРЕСА_5 , яка знаходиться поверхом нижче.
Зокрема, у приміщеннях квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 79. 6 кв.м. (житлова площа 49,0 кв. м.), де відбулося залиття, комісією було зафіксовано (згідно із планом квартири) пошкодження:
- у приміщенні № 1: стеля - площею приблизно 10 кв.м. (плями рудого кольору та деформація на полотні шпалер, які було пофарбовано водоемульсійною фарбою); стіни площею приблизно 8 кв.м (плями рудого кольору, пліснява, часткове деформація та розрив полотна фарбованих водоемульсійною фарбою шпалер, підлога - площею приблизно 8 кв.м. (деформація паркетного покриття (деревини 80%);
- у приміщенні № 2: стеля - площею приблизно 2 кв.м. (плями рудого кольору, пліснява та деформація на полотні шпалер, які було пофарбовано водоемульсійною фарбою); стіни площею приблизно 5 кв.м (плями рудого кольору, часткове деформація та розрив полотна фарбованих водоемульсійною фарбою шпалер, пліснява; підлога - площею приблизно 6 кв.м. (деформація паркетного покриття (деревини 60% );
- у приміщенні № 3: стеля - площею приблизно 8 кв.м. (плями рудого кольору, пліснява, деформація та частковий розрив площею приблизно 2 кв.м. полотна шпалер, які було пофарбовано водоемульсійною фарбою); стіни площею приблизно 9 кв.м (плями рудого кольору, часткове деформація та розрив полотна фарбованих водоемульсійною фарбою шпалер, пліснява; підлога - площею приблизно 5 кв.м. (деформація паркетного покриття (деревини 30% );
- у приміщенні № 5: стеля - площею приблизно 0,5 кв.м. (плями рудого кольору, пліснява, деформація полотна шпалер, які було пофарбовано водоемульсійною фарбою);
-у приміщенні № 6: стеля - площею приблизно 0,8 кв.м. (плями рудого кольору, пліснява, деформація полотна шпалер, які було пофарбовано водоемульсійною фарбою); стіни площею приблизно 3 кв.м (плями рудого кольору, часткове деформація полотна фарбованих водоемульсійною фарбою шпалер, пліснява, відшарування від бетонної основи керамічної плитки 15x15 см. загальною площею приблизно 0,9 кв.м., дверну коробку та дверне полотно;
- у приміщенні № 7: стеля - площею приблизно 1,5 кв.м. (плями рудого кольору, пліснява на полотні шпалер, які було пофарбовано водоемульсійною фарбою); у приміщенні № 8: стеля - площею приблизно 0,7 кв.м. (плями рудого кольору, пліснява на полотні шпалер, які було пофарбовано водоемульсійною фарбою), стіни площею приблизно 1 кв.м (плями рудого кольору, пліснява, часткове деформація полотна фарбованих водоемульсійною фарбою шпалер.
Також, під час залиття також було залите електрообладнання, яке розташоване в приміщеннях №№ 1, 2, 3, 5, 7 квартири АДРЕСА_5 , а саме: проводка, 3 розетки, 3 вимикачі світла та світильники у кількості 5 штук.
03.10.2024, за результатами комісійного обстеження квартири АДРЕСА_7 , здійсненого з дозволу її власника ОСОБА_3 , було виявлено наслідки протікання внутрішніх мереж водопостачання/водовідведення поруч з унітазом, який розміщений у в санвузлі квартири АДРЕСА_6 .
Зокрема, значне пошкодження водою паркетного покриття у коридорі квартири АДРЕСА_6 . Встановлено, що виток холодної води в квартирі АДРЕСА_6 відбувся внаслідок пошкодження (розриву) гнучкої підводки до бачка унітаза, який було самостійно встановлено власником квартири АДРЕСА_6 без відома посадових осіб ОСББ «Суворова ІЗ.» та підрядників по обслуговуванню інженерних мереж. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна відсутня інформація про власників квартири АДРЕСА_4 .
Так, 17.12.2024 року адвокатом Слюсаренко Дмитром Аркадійовичем, що діє в інтересах ОСОБА_1 , було надіслано адвокатський запит до КП Київської міської ради «Київське міське Бюро технічної інвентаризації», в якому він просив надати інформацію за останніми відомостями, які знаходяться у Київському міському Бюро технічної інвентаризації за ким було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 , вказавши ПІБ власника (ів) та дату народження.
Згідно відповіді на адвокатський запит №062/14-1183 від 30.01.2025, зазначено, що за даними реєстрових книг КП Київської міської ради «Київське міське Бюро технічної інвентаризації» реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_8 на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відтак, зазначено, що для оцінки розміру матеріальних збитків завданого з вини відповідачів внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 звернулася до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 .
Вартість послуги за оцінку збитку після залиття (ЗВІТ № 41595 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна - оздоблення квартири) склала 6000 (шість тисяч) гривень та була сплачена ОСОБА_2 .
Так, згідно Звіту № 41595 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна - оздоблення квартири, розмір матеріальних збитків становить 109 609,00 грн. з ПДВ.
Таким чином, загальна вартість матеріальної та моральної шкоди, яка завдана ОСОБА_1 : ОСОБА_1 становить: 109 609,00 х 0.25 = 27 402,25 гривень (розмір збитку пошкодженого майна відповідно до розміру її частки), 25000 гривень - розмір моральної шкоди. Всього: 27 402,25 +25000= 52 402, 25 гривень.
Загальна вартість матеріальної та моральної шкоди, яка завдана ОСОБА_2 становить: 109 609,00 х 0.75 = 82 206,75 гривень (розмір збитку пошкодженого майна відповідно до розміру її частки), 25000 гривень - розмір моральної шкоди. Всього: 82 206,75 +25000= 107 206, 75 гривень.
Також, зазначено, що ОСОБА_1 , у зв'язку із затопленням квартири та пошкодженням майна, пережила сильний стрес, що негативно вплинуло на її здоров'я та самопочуття.
Вона була змушена викликати працівників ОСББ «СУВОРОВА 13» для оформлення необхідної документації, що підтверджує факт затоплення квартири.
Крім того, ОСОБА_1 відноситься до найбільш незахищених верств населення в Україні, оскільки є пенсіонеркою.
Також ОСОБА_1 була змушена витрачати кошти для проведення оцінки розміру матеріальних збитків, завданих з вини відповідачів.
Відтак, ОСОБА_1 доведеться робити капітальний ремонт квартири, що спричинить значні матеріальні витрати і незручності, пов'язані з проведенням ремонту, оскільки з затопленням квартири вона стала небезпечною та не придатною до проживання.
Відповідач добровільно не відшкодував заподіяну шкоду, а тому позивач змушена самостійно вживати заходи по відновленню порушеного права, що викликало психоемоційне напруження, хвилювання та переживання.
Сам факт залиття квартири позивача безумовно призводить до очевидних, об'єктивних та зрозумілих стресових ситуацій, обумовлених природними переживаннями щодо збереження свого майна та забезпеченням усунення причин негативного впливу на нього у майбутньому.
Щодо завдання моральної шкоди ОСОБА_2 зазначено, що заподіяння позивачеві моральної шкоди проявилося в її душевних стражданнях, перенесених, у зв'язку з пошкодженням її майна та вказаними вище наслідками.
Таким чином, їй доведеться робити капітальний ремонт квартири, що спричинить значні матеріальні витрати і незручності, пов'язані з проведенням ремонту.
У зв'язку з затопленням квартири вона стала небезпечною та не придатною до проживання.
Зазначене негативно позначилося на стані її здоров'я та самопочутті.
Відповідач добровільно не відшкодовував заподіяну шкоду, а тому позивач змушена самостійно вживати заходи по відновленню порушеного права, що викликало психоемоційне напруження, хвилювання та переживання.
Відтак, сам факт залиття квартири позивача безумовно призводить до очевидних, об'єктивних та зрозумілих стресових ситуацій, обумовлених природними переживаннями щодо збереження свого майна та забезпеченням усунення причин негативного впливу на нього у майбутньому.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступних висновків.
Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (ч. 2 ст. 13 ЦК України).
Згідно зі ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Пунктами 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Частина 2 ст. 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.
Проте, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Так, стороною позивачів, з метою доведення своїх доводів щодо спричинення матеріальної шкоди було долучено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.10.2024, у висновку якого зазначено, що заподіював шкоди є власник квартири АДРЕСА_4 та звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого мана від 23.12.2024.
Відтак, поданий стороною позивачів в порядку ст. 106 ЦПК України, висновок експерта є належним, допустимим та достовірним доказом розміру матеріальної шкоди, завданої позивачам, внаслідок залиття квартири, а іншого стороною відповідачів не було завялено.
Таким чином, позивачами належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами доведено факт залиття квартири та розмір завданої матеріальної шкоди, протиправну поведінку відповідача, яка полягала у неналежному виконанні своїх обов'язків щодо утримання майна та недопустимості використання майна на шкоду іншим, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та протиправними діями відповідача, а іншого стороною відповідача не було заявлено.
Відтак, вимоги позивачів про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, інших цивільних прав при настанні негативних наслідків.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Згідно з частиною третьої цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На переконання суду, внаслідок залиття квартири позивачів, останні зазнали душевних страждань, внаслідок дій відповідачів щодо нних, перенеслиемоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживанняє.
Суд наголошує, що моральна шкода полягає у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири. Вочевидь залиття квартири порушило звичний та розмірений спосіб життя позивачів.
Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнали позивачі внаслідок залиття належної їм квартири, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів на користь позивачів в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн. на користь кожного з позивачів, оскільки, на переконання суду, компенсація моральної шкоди у такому розмірі буде відповідати принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Таким чином, позовні вимог підлягають задоволенню, внаслідок доведення обставин, на які посилається позивачі.
Окрім цього, оскільки кожний з позивачів сплатила судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн., а тому суд прийшов до висновку про його стягнення з відповідачів на користь позивачів у рівних частинах.
Згідно з ч. 1 ст. 133, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідачів (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Також, позивачем понесено інші судові витрати, а саме на залучення експерта, у розмірі 6000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_1 в рівних частинах.
Щодо витрат на правову допомогу, то суд дане питання не вирішував, оскільки суду не було надано доказів на підтвердження їх понесення.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 267-268, 279, 280, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої затопленням квартири - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 27 402 (двадцять сім тисяч чотириста дві) грн. 25 коп.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. в рівних частинах.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. в рівних частинах.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 82 206 (вісімдесят дві тисячі двісті шість) грн. 75 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. в рівних частинах.
Позивачі:
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідачі:
ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_10 .
ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_10 .
ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_10 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення буде складено 02.10.2025.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА