печерський районний суд міста києва
Справа № 733/1528/25-ц
пр. 2-9073/25
16 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвій Т.Г.
при секретарі судових засідань - Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу 733/1528/25-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2025 року позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що з відповідачем було укладено договір позики, однак зі сторони відповідача зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Відтак, позивач звернувся до суду та просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість за Договором №7389972 від 08.02.2023 року у розмірі 29167,52 грн.
04.08.2025 ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області було направлено справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
05.09.2025 ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
23.09.2025 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в обґрунтування заявлених вимог надано «копію» Договору факторингу № 01.02-47/23 від 28.08.2023, при цьому зі змісту Договору, не вбачається що до нього йдуть додатки, які є невід'ємною частиною договору факторингу, так само не зрозуміло скільки саме Додатків до Договору факторингу було підписано та їх зміст також є невідомим.
Окрім того, на підтвердження права вимоги за Договором факторингу позивач надав лише першу та останню сторінку реєстру боржників.
Позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договором, а також не надано доказів отримання грошових коштів на рахунок Боржника щодо виконання умов Договорів. Довідка надана позивачем датована 25.01.2025 року, тобто вона не є первинним документом бухгалтерського обліку.
В наданих стороною позивача документах відсутні докази щодо повідомлення Боржника про відступлення права вимоги за кредитним Договором.
Таким чином, відповідач зазначає, що позивачем не доведено належними доказом перехід права вимоги за Договорами № 11951-02/2023 від 08.02.2023, від первісних кредиторів до TOB «СВЕА ФІНАНС», а тому відсутні підстави вважати, що ТОВ «СВЕА ФІНАНС» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Разом з цим, в прохальній частині позову зазначено про розгляд справи за відстуності представника позивача.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації про судове засідання на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 08.02.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі - TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Боржник, Відповідач) було укладено Договір позики № 7389972 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) (надалі - Договір, Договір позики) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після того, як 14.12.2022 10:27:29 відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно- телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ITC) і 08.02.2023 16:38:42 заповнено електронну заявку на отримання позики на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://clickcredit.ua/, TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №7389972 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту Договору позики (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми позики).
В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником, Первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://clickcredit.ua/), було однозначно встановлено, як ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Інформація про реєстрацію TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в системі BankID НБУ (із статусом абонент-надавач послуг), починаючи з 30.06.2020 року наявна на офіційній сторінці Національного Банку за посиланням https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents (пошук за найменуванням або ЄДРПОУ).
08.02.2023 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору позики, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ITC Первісного кредитора. Зі своєї сторони TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_2 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор 9mkMN5S3E3, котрий в свою чергу Боржником було 08.02.2023 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ITC, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору, на умовах визначених офертою.
Таким чином, 08.02.2023 між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Договору, TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (далі - Сума позики) в сумі 8000,00 грн, на погоджений умовами Договору строк (надалі - Строк Позики), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики. Відповідно до розділу 2 Договору Позика надається строком на 30 днів.
TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», свої зобов'язання за Договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_3 , яку Позичальник вказав при оформленні позики. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» (діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфрастурктури та видачу ліцензії від 27 квітня 2023 року № 21/764-рк)..
Разом з цим, відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання, чим допустив істотні порушення умов Договору, не повернувши кошти, які були йому надані у вигляді позики відповідно Договору , та не сплативши відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед первісним кредитором, відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за Договором №7389453 шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Договором позики, що є додатком до Позовної заяви (останній платіж було здійснено 11.03.2023 14:27:34). Сплачуючи заборгованість за Договором Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Договору позики, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Окрім цього, згідно із отриманою від первісного Кредитора інформацією, відповідач в загальній кількості 6 рази (-ів) оформлював договори позики у TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», попередні договори були повністю виконані що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання Договору Позики.
Також, зазначено, що 28.08.2023 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», надалі - позивач, новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-47/23 (Далі - Договір Факторингу), відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-47/23, заборгованість ОСОБА_1 за Договором Позики №7389972 станом на дату відступлення склала: 29167,52 грн.
Таким чином, оскільки новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №7389972 від 08.02.2023 року становить: заборгованість за основним боргом - 7300,00 грн., з аборгованість по відсотках - 21867,52 грн., що в загальному складає 29167,52 грн.
З врахуванням зазначених обставин, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності, згідно ст.12 ЦПК України, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Також, згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі, що вимагається приписами ст. 1055 ЦК України.
Згідно з п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-1 Оце 18) зазначено, що Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З урахуванням вищезазначеного, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем, вищезазначений договори не могли бути укладені сторонами, суд дійшов висновку, що правочин, відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Крім того, за приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22), від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23) вказано, що «тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права».
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.
Заміна особи в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення) права вимоги є різновидом правонаступництва.
При цьому, слід ураховувати, що у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
Аналогічний за змістом висновок зробив Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справа № 758/2555/21.
Таким чином, у даній справі відбулась виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов'язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами, правовідносини за договором продовжують існувати з попереднім змістом.
Таким чином, доводи відповідача щодо того, що відповідачем не доведено належними доказом перехід права вимоги за Договорами № 11951-02/2023 від 08.02.2023, від первісних кредиторів до TOB «СВЕА ФІНАНС», є необгрунтовваними, оскільки не підтверджуються жожними доказами, а лише свідчать про непогодження з розглядом справи про стягнення заборгованості.
Однак, відповідачем окрім формальних доводів, не надано суду реальних доказів, які б підтверджували його доводи, спростовували рохрахунок позивача та вказували на виконання договору позики.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Згідно з умовами кредитних договорів позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами. Незважаючи на це, відповідач не виконав свої обов'язків та не повернув наданий кредит в строки, передбачений кредитним договором, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості, а іншого у спростування доводів стороною відповідача не було надано.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позов задоволено, то, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 651, 653, 1054 ЦК України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264,265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код СДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за Договором №7389972 від 08.02.2023 року у розмірі 29 167, 52 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят сім гривень 52 копійки).
Стягнути з з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код СДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) суму судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст судового рішення 16.10.2025.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА