Номер провадження 6/754/338/25
Справа № 754/5422/24
Іменем України
04 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В. О.,
секретар судового засідання - Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про заміну сторони її правонаступником у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Подана заява обґрунтована тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25.10.2024 у справі № 754/5422/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено частково. 02.07.2025 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №754/5422/24 виданого 02.12.2024 Деснянським районним судом міста Києва про стягнення 3 % річних у розмірі 5541,15 грн, інфляційні витрати у розмірі 24265,48 грн, а також судовий збір у розмірі 831,00 грн. Заявник вказує, що станом на 20.10.2025 рішення не виконане, грошові кошти не стягнуті. При цьому, у матеріалах виконавчого провадження, наявне повідомлення командира військової частини про те, що боржник загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі викладеного, заявник просить замінити боржника ОСОБА_2 його правонаступником та витребувати у П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи щодо майна померлого боржника або інформацію про осіб, які прийняли спадщину за боржником.
Сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Заявник у заяві про заміну сторони просить розглядати справу в його відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність учасників справи та інших осіб.
У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши заяву про заміну сторони її правонаступником, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25.10.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 5541,15 грн., інфляційні втрати у розмірі 24265,48 грн., а також судовий збір у розмірі 831,00 грн.
Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили.
02.07.2025 головним державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) відкрито виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №754/5422/24, виданий 02.12.2024 Деснянським районним судом міста Києва про стягнення 3 % річних у розмірі 5541,15 грн, інфляційні витрати у розмірі 24265,48 грн, а також судовий збір у розмірі 831,00 грн.
Згідно копії повідомлення командира військової частини, боржник ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до змісту заяви про про заміну сторони її правонаступником, заявник просить замінити вибулого боржника на його правонаступника (ів), який/які будуть встановлені судом в межах розгляду вказаної заяви. З метою встановлення правонаступника (ів) заявник також просить витребувати з П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори завірену належним чином матеріалів спадкової справи щодо майна померлого боржника ОСОБА_2 або інформацію щодо його спадкоємців.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Положення ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. ч. 1, 2, абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до п. 12, 13 розділ ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 523/2357/20, - у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Отже, аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що виконавче провадження є однією зі стадій судового процесу, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового процесу на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
Таким чином, враховуючи те, що з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва № 754/5422/24 від 02.12.2024, на момент звернення заявника із про заміну сторони її правонаступником, відкрито виконавче провадження № 78488423, суд приходить до висновку, що саме на державного виконавця покладений обов'язок щодо встановлення можливого правонаступництва, в тому числі шляхом здійснення відповідних запитів до нотаріальних органів.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За змістом частини 2 вказаної статті у клопотанні про витребування доказів має бути зазначено, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до положення ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Таким чином, зміст положень ст.ст. 83, 84 ЦПК України дає підстави дійти виснвоку про те, що клопотання про витребування доказів подається на стадії судового розгляду справи, а не на стадії виконання судового рішення.
Отже, в межах розгляду заяви, визначеної ст. 442 ЦПК України, з'ясування відомостей про правонаступника боржника шляхом витребування від орагнів нотаріату відповідної інформації, до повноважень суду не віднесено ні за власною ініціативою, ні в порядку витребування доказів, згідно ст. ст. 83, 84 ЦПК України.
Враховуючи відсутність надання заявником доказів, які б підтверджували можливість правонаступництва, а також відстуність інформації стосовно конкретизації особи, на яку заявник просить замінити боржника, зокрема за рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 25.10.254 у справі № 754/5422/24, суд позбавлений можливості здійснити заміну сторони її правонаступником.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено - 06.11.2025.
Суддя В.О.Сенюта