Номер провадження 1-кп/754/31/25
Справа № 754/6470/17
Іменем України
04 листопада 2025 року Деснянський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності в кримінальному провадженні №12017100030000212 від 06.01.2017,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_3 ,
в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017100030000212 від 06.01.2017 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України.
Кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 05.01.2017 приблизно о 19:30 год перебуваючи біля будинку 19-А, що по вул. Жукова в м. Києві, помітив поміж бетонних стін будинку латексний виріб із речовиною темно-коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, взяв даний латексний виріб та поклав його в праву кишеню своєї куртки, в яку був одягнений для власного вживання без мети збуту, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, у великих розмірах без мети збуту та зберігаючи при собі пішов у невідомому напрямку.
Цього ж дня, приблизно о 20:10 год, біля будинку №19-А по вул. Жукова в м. Києві ОСОБА_4 , продовжуючи незаконно, без мети збуту зберігати при собі наркотичний засіб - опій ацетильований у великих розмірах, був затриманий співробітниками поліції, після чого, при проведенні поверхневого огляду в присутності понятих було виявлено та вилучено з правої кишені куртки, в яку він був одягнений, латексний виріб з речовиною темно-коричневого кольору, а саме особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, загальною масою 2,434 г, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту, у великих розмірах.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичної речовини у великих розмірах без мети збуту.
В судовому засіданні, 04.11.2025, захисник ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України, оскільки обставини кримінального правопорушення, які йому інкримінують, мали місце 05.01.2017, а тому на момент розгляду кримінального провадження стосовно нього в суді сплинув передбачений законом строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 309 ч. 2 КК України. Просить звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника. Просив звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження стосовно нього. Суть обвинувачення та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави йому відомо та зрозуміло.
Прокурор не заперечив проти клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки це право обвинуваченого.
Заслухавши доводи сторони захисту, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до положень ст. 286 ч. 4 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Статтею 49 КК України передбачені строки застосування інституту давності, де в частині першій пункті третьому вказано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень (ст. 12 ч. 4 КК України) нетяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Санкцією ст. 309 ч. 2 КК України, передбачене покарання у виді: штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, а тому відповідно до ст. 12 ч. 4 КК України даний злочин відноситься до нетяжкого злочину, до якого може бути застосовано ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України.
Враховуючи те, що датою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 є 05 січня 2017 року.
Однак, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.12.2018 ОСОБА_4 було оголошено в розшук, а кримінальне провадження №12017100030000212 від 06.01.2017 зупинено.
Таким чином, на момент винесення ухвали - 21.12.2018 перебіг строків давності зупинився, а з дати вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 пройшло в загальному 1 рік 11 місяців та 16 днів.
31.01.2019 ОСОБА_4 з'явився в судове засідання, в зв'язку з чим, продовжився відлік строків давності.
Однак, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.08.2019 ОСОБА_4 було, повторно, оголошено в розшук, а кримінальне провадження №12017100030000212 від 06.01.2017 зупинено.
Таким чином, на момент винесення ухвали - 08.08.2019 перебіг строків давності зупинився, а з дати вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 пройшло в загальному 2 роки 5 місяців та 22 днів.
Згідно листа начальника Деснянського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській обл. ОСОБА_6 , вбачається, що в зв'язку з встановленням місцезнаходження ОСОБА_4 , 07.09.2020 ОРС «Розшук» №03-559 було закрито, в зв'язку з чим, продовжився відлік строків давності.
Враховуючи вище викладене з 07.09.2020 відлік строків давності у кримінальному провадженні №12017100030000212 від 06.01.2017 стосовно ОСОБА_4 відновився та, відповідно, станом на 15 березня 2023 року пройшло 5 років з дати вчинення останнім кримінального правопорушення передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України.
В даному випадку діяння, передбачене ст. 309 ч. 2 КК України, яке інкримінують обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до класифікації кримінальних правопорушень, є нетяжким злочином, з дня вчинення якого - 05 січня 2017 року, минув відповідний період - п'ять років.
Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що виконані три умови застосування інституту давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме:
- закінчився зазначений у законі строк;
- обвинувачений ОСОБА_4 не вчинив протягом п'ятирічного строку з 05 січня 2017 року нового кримінального правопорушення;
- не ухилився від досудового розслідування та суду.
Крім того, сам обвинувачений ОСОБА_4 просить застосувати до нього вказаний судом інститут давності.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 зрозуміло суть обвинувачення у кримінальному провадженні №12017100030000212 від 06.01.2017 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України, його право на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень на підставі ст. 49 КК України та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Згідно з положеннями ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Нормою ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 288 ч. 3 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України і закриття кримінального провадження стосовно нього.
В обґрунтування висновків про наявність підстав для застосування норм ст. 49 КК України, про безумовний характер інституту звільнення від кримінальної відповідальності за спливом строків давності, судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 26.03.2020 (ЄУНСС 730/67/16-к) та від 17.06.2020 (ЄУНСС 598/1781/17), відповідно до яких звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди потерпілому, щирого каяття, невизнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, визначені ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України умови при розгляді клопотання захисника ОСОБА_3 дотримано, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання і звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 309 ч. 2 КК України на підставі ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні №12017100030000212 від 06.01.2017 не пред'являвся.
Речовий доказ в кримінальному провадженні №12017100030000212 від 06.01.2017, а саме: наркотичний засіб - опій ацетильований, загальною масою 2,343 г, згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві від 12.04.2017, переданий на зберігання до камери схову Деснянського УП ГУНП в м. Києві.
Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно вимог ст.ст. 122 ч. 2, 124 КПК України, слід віднести на рахунок держави, процесуальні витрати, які документально підтвердженні, а саме: витрати на залучення експертів в 1 587,72 грн., оскільки під час проведення досудового розслідування проводилась експертиза №11-2/249 від 11.04.2017.
Під час досудового розслідування та судового розгляду стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався,
Керуючись ст.ст.44,49 КК України,ст.ст. 284, 286, 288, 350, 376 ч.2 КПК України, суд-
клопотання захисника ОСОБА_3 - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України.
Кримінальне провадження №12017100030000212 від 06.01.2017 стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, - закрити.
Речовий доказ в кримінальному провадженні №12017100030000212 від 06.01.2017, а саме: наркотичний засіб - опій ацетильований, загальною масою 2,343 г, що згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві від 12.04.2017, зберігається в камері схову Деснянського УП ГУНП в м. Києві - знищити.
Витрати на залучення експертів в сумі 1 587 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім) грн. 72 коп. - віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 06.11.2025 о 17:45 год.
Суддя: ОСОБА_1