Справа № 710/1041/25
Провадження № 2/710/636/25
05.11.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді -Побережної Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Гегельської І.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, орган опіки та піклування - виконавчий комітет Калинопільської селищної ради про позбавлення батьківських прав,
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
22.07.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, в якому позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що під час спільного проживання у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з вересня 2017 відповідач залишила сім'ю та переїхала до своєї матері в м. Шпола, де в подальшому продовжила проживати з іншим співмешканцем, внаслідок чого, перестала піклуватися про фізичний, і духовний розвиток дитини, не забезпечує усім необхідним та не проявляє зацікавленості у стані здоров'я, не опікується інтересами та потребами дитини та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Тому позивач звернувся з цим позовом до суду.
У судове засідання представник позивача та позивач з'явилися, вказали, що позов підтримують повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у відсутність третьої особи.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 23.07.2025 було відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01.09.2025 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина:
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У суді встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с. 11).
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Новоселиця, Катеринопільського району Черкаської області, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 виданий Катеринопільським РВ УМВС України в Черкаській області від 30.09.1997 (а.с. 5-6).
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 з 18.11.2020 (а.с. 7,10).
За даними довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, проживає за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується також копією паспорта НОМЕР_3 виданого 7121 від 02.05.2023 (а.с. 8-9).
Згідно рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 20.06.2018 шлюб зареєстрований 22.09.2002 виконавчим комітетом Новоселицької сільської ради Катеринопільського району, Черкаської області, актовий запис №5, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 12-14).
За змістом акту обстеження умов проживання від 03.07.2025 затвердженого членами комісії, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , умови проживання для дітей задовільні, опалення в будинку пічне та газове, будинок з ремонтом та умебльований побутовими приборами, в дитини є окрема кімната зі спальним місцем та постільною білизною, забезпечено продуктами харчування та одягом. В сім'ї панує довіра, повага, лад та взаєморозуміння, створено умови для проживання та навчання. Матір ОСОБА_3 участі у вихованні дитини - сина ОСОБА_8 не приймає (а.с. 15).
В будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: власник ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_9 , син ОСОБА_4 , інша особа ОСОБА_10 , що підтверджується довідкою №244/03-01 від 25.06.2025 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої відділом реєстрації та муніципальних послуг Калинопільської селищної ради (а.с. 16).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Катеринопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 12.03.2021 уклали шлюб, актовий запис №07 (а.с. 17).
Згідно характеристики, виданої фаховим коледжем Приватного закладу вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова» ОСОБА_4 , навчається у фаховому коледжі з 01.09.2024 на денній формі навчання за спеціальністю «Право», зарекомендував себе як старанний та уважний студент, вміє працювати в колективі, моральні якості сформовані в достатній мірі, до виконання громадських доручень ставиться сумлінно, має багато друзів, підтримує дружні стосунки з одногрупниками (а.с. 18).
За даними протоколу індивідуальної психологічної діагностики від 25.06.2025 відносно ОСОБА_4 встановлено, що при дослідженні міжособистісних відносин в сім'ї позитивні, до батька в дитини направлені як слабкі так і сильні почуття, в той же час відсутній емоційний прояв по відношенню до себе зі сторони мами, під час розмови про маму в дитини виявлено особистісна тривожність, та відстороненість (а.с. 19).
Згідно висновку №261 від 19.06.2025 про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини виданого «Калинопільською багатопрофільною лікарнею» Калинопільської селищної ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здоровий (а.с. 20).
Відповідно до висновку про стан здоров'я заявника №274 від 24.06.2025 виданого «Калинопільською багатопрофільною лікарнею» Калинопільської селищної ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здоровий (а.с. 21).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не депутатом Калинопільської селищної ради, компроментуючі матеріали відсутні, що підтверджується довідкою - характеристикою №180/02-65 від 03.07.2025, виданої виконавчим комітетом Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області (а.с. 22).
За даними характеристики виданої фермерським господарством «Надія» ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, завжди якісно та вчасно виконує поставлені завдання, готовий до навчання та підвищення кваліфікації, добре знає обладнання та техніку, в колективі користується повагою та авторитетом (а.с. 23).
Калинопільська селищна рада надала до суду висновок №633/02-48 від 10.07.2025 про те, що органом опіки та піклування Калинопільської селищної ради встановлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24-25).
В судовому засіданні з'ясовано думку неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо позбавлення батьківських прав його матір ОСОБА_3 . ОСОБА_12 повідомив, що з 9 років він разом із сестрою проживає з батьком. Сестра вже повнолітня. Спочатку він спілкувався з мамою по телефону, в переважній більшості ОСОБА_8 телефонував сам мамі, а наразі мати з ним не спілкується понад три роки, навіть телефонним зв'язком, на його дзвінки не відповідає. Тому ОСОБА_12 вважає, що мати має бути позбавлена батьківських прав відносно нього.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які повідомили, що знають сім'ю ОСОБА_15 понад 5 років. Позивач постійно проживає із сином, біологічну матір ОСОБА_16 свідки ніколи не бачили, сина вона не навідувала. Назар уникає розмов про матір.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Вимогами ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 15 постанови Пленуму від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Згідно з п.п.15, 16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "Мак Майкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі Мак Майкла, п. 87).
Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).
Суд також акцентує увагу на тому, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж'юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).
Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу "Хазе проти Німеччини", N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я (див. справи "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", N 23848/04, п. 72, від 26 жовтня 2006 року; і "Гавелка та інші проти Чеської Республіки", N 23499/06, N 57, від 21 червня 2007 року).
З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу "К. А. проти Фінляндії", N 27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу "Мозер проти Австрії", N 12643/02, п. 68, від 21 вересня 2006 року; згадані вище рішення у справі "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", пп. 73 - 76, та у справі Гавелка та інші, п. 61).
Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз'єднання сім'ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (див., mutatis mutandis, ухвали у справах: "Шульц проти Польщі", N 50510/99, від 8 січня 2002 року; "Реммо і Узункая проти Німеччини", N 5496/04, від 20 березня 2007 року; та "Полашек проти Чеської Республіки", N 31885/05, від 8 січня 2007 року). Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини (див., наприклад, згадані вище рішення у справах Гавелка та інші, п. 62, і Хазе, п. 97).
Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Так, відповідно до висновку «Про доцільність позбавлення батьківських прав», вирішено доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4 (а.с.24-25).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 371/693/18.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. При цьому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах: від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18 (провадження № 61-19550св19), від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19 (провадження № 61-12144св20) та ін.
Відповідно до ст. 180 СК України, ч.3 ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином, відповідач у справі, ОСОБА_3 не піклується про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток неповнолітнього сина ОСОБА_4 не створює належних умов для розвитку його здібностей та не виконує свого обов'язку по утриманню.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
З урахуванням установлених обставин, суд доходить до висновку про необхідність в задоволенні позову.
Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів », за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Заходи забезпечення позову не застосовувались.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, а позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі по 1211,20 грн.
На підставі ст. 55, 60, 63, 242 ЦК України, ст. 19, 164, 165, 166, 171, 179, 180 -183, 190, 191, 243 СК України, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнення аліментів розпочати з часу звернення позивача до суду, тобто з 22.07.2025.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення в частині стягнення з відповідача аліментів за один місяць допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Катеринопільським РВ УМВС України в Черкаській області 30.09.1997, інші дані про особу суду невідомі.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , інші дані про особу суду невідомі.
Третя особа: виконавчий комітет Калинопільської селищної ради, місцезнаходження за адресою: вул Соборна, буд. 12, с. Калинопіль, Звенигородського району, Черкаської області, ЄДРПОУ - 04409364, інші дані про особу суду невідомі.
Рішення в повному обсязі складене 11.11.2025.
Суддя Н.П. Побережна