Справа № 550/939/25
Провадження № 2/550/454/25
27 жовтня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,
за участю секретаря судового засідання Томас Ю.П.,
представників сторін:
від позивача - адвокат Риндін Д.І. (в режимі ВКЗ),
від відповідача-1 - не з'явився,
від відповідача-2 - адвокат Часник М.І. (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Чутове цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 ,
до Селянського (фермерського) господарства «Регіон» та Фермерського господарства «Урожайне ЧІ»
про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства «Регіон» (далі також - відповідач-1, СФГ «Регіон») та Фермерського господарства «Урожайне ЧІ» (далі також - відповідач-2, ФГ «Урожайне ЧІ») про розірвання договору оренди землі від 10.02.2023, укладеного між позивачкою та відповідачем-1, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати та штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є власницею земельної ділянки площею 2,7202 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0272, розташованої на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно з договором оренди землі б/н, укладеним 10.02.2023 між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Регіон», вказану земельну ділянку передано останньому в оренду строком на 10 років, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлювалась за погодженням сторін і складала 14 090,19 грн за рік.
Право оренди на підставі вказаного договору оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2023.
Орендарем виплата орендної плати за 2023 рік та 2024 рік не проводилась, на момент звернення до суду заборгованість СФГ «Регіон» перед позивачкою складає 28 180,38 грн.
22.05.2025 між СФГ «Регіон» та Фермерським господарством «Урожайне ЧІ» укладено договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок, згідно з умовами якого відповідач-2 набув право оренди належної позивачці земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0272, площею 2,7202 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 10.02.2023.
У зв'язку з наведеним позивачка просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 10.02.2023, укладений між нею та Селянським (фермерським) господарством «Регіон», стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Регіон» заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 28 180,38 грн. та штраф за прострочення сплати орендної плати в сумі 28 180,38 грн., зобов'язати Фермерське господарство «Урожайне ЧІ» повернути їй спірну земельну ділянку, а також стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 28.07.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання з викликом сторін, визначено відповідачам строк для подання відзиву.
11.08.2025 до суду надійшов відзив відповідача Фермерського господарства «Урожайне Чі» на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві (а.с. 48-61).
Відповідач-1 у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Ухвалою підготовчого засідання від 27.08.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25.09.2025.
Ухвалою від 25.09.2025 у зв'язку з неявкою відповідачів судове засідання було відкладено на 27.10.2025 о 10:00 год.
07.10.2025 представник позивачки подав додаткові пояснення по справі, в яких наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на ту обставину, відповідач СФГ «Регіон» не заперечує факту невиплати орендної плати за визначений позивачкою період (а.с. 91-93).
17.10.2025 до суду надійшла заява голови СФГ «Регіон» Рубана Івана Петровича про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи без участі представників господарства (а.с. 94-95).
27.10.2025 представник відповідача-2 подав клопотання про відшкодування понесених відповідачем-2 судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи та надав докази на підтвердження їх понесення.
В судове засідання представники СФГ «Регіон» не з'явилися, про місце, час і дату судового засідання відповідач-1 повідомлений належним чином.
За наведених обставин суд вважає можливим розглянути справу по суті без участі представників СФГ «Регіон».
Заслухавши доводи і заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, у тому числі заяву відповідача-1 про визнання позову, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та перевіривши їх підтвердження наявними в справі доказами, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Розглянувши заяву відповідача-1 про визнання позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок від 22.05.2025, укладеного між СФГ «Регіон» та Фермерським господарством «Урожайне ЧІ», згідно з актом приймання-передачі від 22.05.2025 до вказаного договору відповідач-2 набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0272, яке виникло на підставі спірного договору оренди землі від 10.02.2023.
На дату розгляду справи судом вказаний договір купівлі-продажу є чинним, доказів протилежного суду не надано.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12 зворот) право оренди щодо належної позивачці земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0272 на момент розгляду справи зареєстровано за відповідачем-2 - Фермерським господарством «Урожайне ЧІ».
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання відповідачем-1 позову з огляду на те, що визнання відповідачем-1 позову порушує права відповідача-2 як набувача права оренди за спірним договором оренди землі, а також відсутні законні підстави для задоволення позову в повному обсязі з огляду на таке.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.
З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).
Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі єприписи статті 32 Закону України «Про оренду землі», а також статті 141 ЗК України, пункт «д» частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідноз договором оренди і своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати.
Судом встановлено, що 10.02.2023 між позивачкою та Селянським (фермерським) господарством «Регіон» укладено договір оренди землі б/н, згідно з умовами якого позивачка передала відповідачу-1 в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,7202 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0272, розташовану на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.
Згідно з п. 2.4. Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 117 418,23 грн.
Відповідно до п. 3.1. Договору оренди землі договір укладено на 10 років.
Право оренди за вказаним Договором оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 20.02.2023, номер запису про інше речове право 49352537 (а.с. 12 зворот).
Згідно з п.п.5.1., 5.3. Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в грошовій формі в сумі 14 090,19 грн. за рік до 31 грудня кожного року.
Відповідно до п. 5.7. Договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої цим договором.
Земельна ділянка передана в оренду для сільськогосподарського виробництва (п. 6.1. Договору оренди).
Щодо твердження позивачки про систематичне порушення умов Договору оренди землі щодо сплати орендних платежів суд зазначає наступне.
Оцінюючи вказану обставину, як підставу для розірвання спірного Договору оренди землі, суд виходить з такого.
Як зазначено вище, Договір оренди землі укладено сторонами 10.02.2023.
Зі змісту з пунктів 5.1. і 5.3. Договору оренди землі вбачається, що орендна плата вноситься за рік у строк до 31 грудня кожного року. Конкретного терміну внесення орендної плати умовами договору оренди не визначено.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Отже датою укладення спірного договору оренди землі є 10.02.2023 - дата його підписання сторонами.
Аналогічна правова позиція щодо моменту, з якого договір оренди землі вважається укладеним, міститься у постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 912/3295/18.
Оскільки спірний Договір оренди землі укладено на 10 років, отже строк його дії закінчується 10.02.2033, а рік оренди триває з 10 лютого відповідного року до 10 лютого наступного року.
Виходячи з наведеного, згідно з умовами спірного Договору оренди землі орендна плата має бути внесена орендарем не пізніше 31 грудня 2024 року - за перший рік оренди, який триває з 10.02.2023 по 10.02.2024, та не пізніше 31 грудня 2025 року відповідно за наступний рік - з 10.02.2024 по 10.02.2025.
Отже, як на момент звернення позивача з даним позовом до суду, так і на момент ухвалення рішення строк внесення орендарем орендної плати за другий рік оренди - за 2024 рік (який триває з 10.02.2024 по 10.02.2025) - до 31 грудня 2025 року, ще не сплив.
Тому відповідач-1 не може вважатися таким, що прострочив або не сплатив орендну плату за 2024 рік. Тобто на момент розгляду справи судом має місце несплата відповідачем-1 орендної плати за один рік.
Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два і більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 (п. 76).
А отже порушення відповідачем-1 умов Договору оренди землі щодо внесення орендної плати не може вважатися систематичним, що в свою чергу виключає наявність такої підстави для розірвання договору оренди землі як систематичність невнесення орендної плати, про яку заявлено позивачкою.
Позивачкою також не доведено існування будь-яких інших підстав для розірвання спірного договору.
Зокрема, оцінюючи обставину несплати відповідачем-1 орендної плати за 2023 рік з точки зору істотності такого порушення як підстави для розірвання спірного договору відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, суд констатує наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Спірний Договір оренди землі укладено на 10 років. На день розгляду справи судом орендар не сплатив орендну плату за один рік, отже позивачка позбавлена 10% орендної плати від тієї, яку вона розраховувала отримати за спірним договором загалом.
На думку суду, таке порушення не є істотним, тобто таким, що значною мірою позбавляє позивачку того, на що вона розраховувала при укладенні спірного договору.
Жодних доказів того, що таке порушення договору оренди є для позивачки істотним, останньою суду не надано.
За наведених обставин позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.02.2023 не підлягає задоволенню у зв'язку з безпідставністю.
Разом з тим, зважаючи на неспростування ні відповідачем-1, ані матеріалами справи наявності заборгованості з орендної плати за 2023 рік (10.02.2023 - 10.02.2024), суд доходить висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивачки орендної плати за цей період в сумі 14 090,19 грн.
Також, у зв'язку з невнесенням орендної плати за 2023 рік (10.02.2023 - 10.02.2024) у строк, визначений цим договором, тобто до 31 грудня 2024 року, згідно з п. 5.7. Договору оренди землі з відповідача-1 на користь позивачки підлягає стягненню штраф у розмірі 100% річної орендної плати, що становить 14 090,19 грн.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 повернути позивачці земельну ділянку, суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України «Про оренду землі»у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
На підставі договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок від 22.05.2025, укладеного між СФГ «Регіон» та Фермерським господарством «Урожайне ЧІ», згідно з актом приймання-передачі від 22.05.2025 до вказаного договору відповідач-2 набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0272, яке виникло на підставі спірного договору оренди землі від 10.02.2023.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За змістом ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 435928751 від 18.07.2025, право орендищодо належної позивачці земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0272 на момент розгляду справи зареєстровано за відповідачем-2 - Фермерським господарством «Урожайне ЧІ». Підставою для такої державної реєстрації права оренди за відповідачем-2 зазначено договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок від 22.05.2025 (а.с. 12-13).
Отже, право оренди за спірним договором оренди землі від 10.02.2023 набуто відповідачем-2 на підставі цивільно-правової угоди - договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок від 22.05.2025.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На момент розгляду справи договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок від 22.05.2025 є чинним, його дійсність та правомірність не спростована у встановленому законом порядку і не оскаржена позивачкою.
Оскільки правомірність набуття відповідачем-2 права оренди належної позивачці земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0272 на момент розгляду справи судом не оскаржена та не спростована, то відсутні правові підстави для зобов'язання Фермерського господарства «Урожайне ЧІ» повернути вказану земельну ділянку.
Тобто, оскільки право оренди набуто відповідачем-2 правомірно, а позивачкою не доведено протилежного, підстави вимагати повернення такої земельної ділянки відсутні.
Позивачкою не заявлено вимоги про витребування земельної ділянки із незаконного володіння відповідача-2 та не доведено незаконності та безпідставності такого володіння.
Позивачкою також не заявлено вимог та не надано доказів щодо нікчемності, недійсності чи іншого спростування чинності договору купівлі-продажу, а також скасування реєстраційного запису.
Отже, позовна вимога про зобов'язання відповідача-2 повернути земельну ділянку не підлягає задоволенню як безпідставна та передчасна, оскільки правові підстави, на яких право володіння та користування земельною ділянкою набуто віповідачем-2, на момент розгляду справи не скасовано та не спростовано.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача-1 на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за період 10.02.2023-10.02.2024 в сумі 14 090,19 грн та штраф за прострочення внесення орендної плати в сумі 14 090,19 грн, в решті позовних вимог належить відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову cудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з Селянського (фермерського) господарства «Регіон» на користь позивачки підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Також представником відповідача-2 заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 12500,00 грн.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження цих витрат відповідачем-2 надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги № 24/07-1 від 24.07.2025, укладеного між ФГ «Урожайне ЧІ» та Адвокатським бюро «Максима Часника», та додаткових угод № 1 від 24.07.2025 та № 2 від 31.07.2025 до нього, акта № 1 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 22.09.2025 на суму 12 500,00 грн.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру на надання правничої допомоги та довіреності на ім'я адвоката Часника М.І.; платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 204 від 31.07.2025 на суму 12 500,00 грн.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведене, а також ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, а саме укладення договору купівлі-продажу права оренди землі без отримання на те у встановленому порядку згоди позивачки, яка є орендодавцем та власницею земельної ділянки, право оренди на яку відчужено,суд покладає судові витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем-2 у зв'язку з розглядом даної справи, на відповідача-2 повністю.
У зв'язку з наведеним у задоволенні клопотання представника відповідача-2 про відшкодування судових витрат (стягнення їх з позивачки на користь відповідача-2) суд відмовляє, не зважаючи на відмову в задоволенні пред'явлених до нього позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК Українисудом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, а складання повного рішення відкладено на строк 10 днів.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Регіон» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди земельної ділянки № б/н від 10 лютого 2023 року за період з 10.02.2023 по 10.02.2024 в сумі 14 090 (чотирнадцять тисяч дев'яносто) гривень 19 копійок та штраф в сумі 14 090 (чотирнадцять тисяч дев'яносто) гривень 19 копійок, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне рішення складено 06 листопада 2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Селянське (фермерське) господарство «Регіон», код ЄДРПОУ 13944501, адреса місцезнаходження: вул. Степна, буд. 17, с. Щасливе, Полтавський район, Полтавська область.
Відповідач: Фермерське господарство «Урожайне ЧІ», код ЄДРПОУ 37339348, адреса місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 105, офіс 341, м. Черкаси, Черкаська область.
Суддя В.В. Литвин