Рішення від 27.10.2025 по справі 550/657/25

Справа № 550/657/25

Провадження № 2/550/336/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,

за участю секретаря судового засідання Томас Ю.П.,

представників сторін:

від позивача - адвокат Риндін Д.І. (в режимі ВКЗ),

від відповідача - адвокат Часник М.І. (в режимі ВКЗ),

від третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Чутове цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до Фермерського господарства «Урожайне ЧІ»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Селянське (фермерське) господарство «Регіон»,

про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до суду з позовною заявою, з урахуванням уточнення позовних вимог, до Фермерського господарства «Урожайне ЧІ» (далі також - відповідач), третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору - Селянське (фермерське) господарство «Регіон», про розірвання договору оренди землі від 10.02.2023, укладеного між позивачкою та Селянським (фермерським) господарством «Регіон», право оренди за яким відчужено на підставі договору купівлі-продажу прав оренди від 22.05.2025 на користь Фермерського господарства «Урожайне ЧІ», та стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є власницею земельної ділянки площею 2,7199 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0238, розташованої на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Згідно з договором оренди землі б/н, укладеним 10.02.2023 між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Регіон» (далі також - Договір оренди землі), вказану земельну ділянку передано останньому в оренду строком на 10 років, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлювалась за погодженням сторін і складала 14 090,19 грн за рік.

Право оренди на підставі вказаного договору оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2023, номер запису про інше речове право 49345833.

Орендарем виплата орендної плати за 2023 рік та 2024 рік не проводилась, на момент звернення до суду заборгованість СФГ «Регіон» перед позивачкою складає 28 180,38 грн.

22.05.2025 між СФГ «Регіон» та Фермерським господарством «Урожайне ЧІ» укладено договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок, згідно з умовами якого відповідач набув право оренди належної позивачці земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0238, площею 2,7199 га.

У зв'язку з наведеним позивачка просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 10.02.2023, укладений між нею та Селянським (фермерським) господарством «Регіон», право оренди за яким відчужено на користь Фермерського господарства «Урожайне ЧІ», стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та зобов'язати його повернути їй спірну земельну ділянку, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 02.06.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 16.06.2025 за клопотанням представника позивача проведено заміну первісного відповідача СФГ «Регіон» на належного - Фермерське господарство «Урожайне ЧІ».

02.07.2025 до суду надійшов відзив відповідача - Фермерського господарства «Урожайне ЧІ», в якому він заперечив проти позову та просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві (а.с. 65-73).

Ухвалою суду від 08.07.2025 задоволено клопотання представника позивача та здійснено перехід з розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 29.07.2025.

Ухвалою від 29.07.2025 за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Селянське (фермерське) господарство «Регіон», здійснено перехід у даній справі до розгляду за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочавши зі стадії відкриття провадження, призначено підготовче засідання на 28.08.2025.

25.08.2025 до суду надійшли додаткові пояснення по справі, подані представником відповідача, у яких останній зазначив, що ФГ «Урожайне ЧІ» не є належним відповідачем щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, оскільки така заборгованість виникла за період 2023-2024 роки, тобто ще до набуття ФГ «Урожайне ЧІ» права оренди згідно з договором купівлі-продажу прав оренди від 22.05.2025 (а.с. 113-128).

Ухвалою підготовчого засідання від 28.08.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25.09.2025.

У судовому засіданні 25.09.2025 судом оголошувалась перерва до 27.10.2025 до 13:30 год.

06.10.2025 представник позивачки подав додаткові пояснення по справі, в яких наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на ту обставину, третя особа СФГ «Регіон» не заперечує факту невиплати орендної плати за визначений позивачкою період (а.с. 153-155).

17.10.2025 до суду надійшла заява голови СФГ «Регіон» Рубана Івана Петровича про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи без участі представників господарства (а.с. 157-158).

27.10.2025 представник відповідача-2 подав клопотання про відшкодування понесених відповідачем-2 судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи та надав докази на підтвердження їх понесення.

В судове засідання представники третьої СФГ «Регіон» не з'явилися, про місце, час і дату судового засідання третя особа повідомлена належним чином.

За наведених обставин суд вважає можливим розглянути справу по суті без представників СФГ «Регіон».

Заслухавши доводи і заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, у тому числі заяву третьої особи про визнання позову, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та перевіривши їх підтвердження наявними в справі доказами, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Розглянувши заяву третьої особи про визнання позову, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Ухвалою від 16.06.2025 за клопотанням представника позивача проведено заміну первісного відповідача СФГ «Регіон» на належного - Фермерське господарство «Урожайне ЧІ», а ухвалою суду від 29.07.2025 за клопотанням позивача СФГ «Регіон» залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Оскільки СФГ «Регіон» має статус третьої особи в даній справі, воно згідно з положеннями ЦПК України не наділено процесуальним правом визнавати позов.

За таких обставин, заява СФГ «Регіон» про визнання позову судом не приймається та залишається без розгляду.

Судом встановлено, що 10.02.2023 між позивачкою та Селянським (фермерським) господарством «Регіон» укладено договір оренди земельної ділянки б/н площею 2,7199 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0238, розташованої на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Згідно з п. 2.4. Договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 117 418,23 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди землі договір укладено на 10 років.

Право оренди за вказаним Договором оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 20.02.2023 (а.с.12).

Згідно з п.п. 5.1., 5.3. Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в грошовій формі в сумі 14 090,19 грн. за рік до 31 грудня кожного року.

Земельна ділянка передана в оренду для сільськогосподарського виробництва (п. 6.1. Договору оренди).

За твердженням позивачки орендар (СФГ «Регіон») орендну плату їй за 2023 рік та за 2024 рік не сплатив.

На підставі договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок від 22.05.2025, укладеного між СФГ «Регіон» та Фермерським господарством «Урожайне ЧІ», згідно з актом приймання-передачі від 22.05.2025 до вказаного договору відповідач набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0238, яке виникло на підставі спірного договору оренди землі від 10.02.2023.

Отже, між позивачкою (орендодавець) і СФГ «Регіон» (орендар) склались правовідносини щодо оренди землі, що виникли на підставі укладеного між ними Договору оренди землі від 10.02.2023.

Оскільки право оренди, яке виникло з спірного Договору оренди землі від 10.02.2023, було відчужено орендарем на користь Фермерського господарства «Урожайне ЧІ», позивачка вважає, що саме останнє є відповідальною особою щодо належного виконання умов вказаного Договору оренди землі, зокрема, щодо повного і своєчасного внесення орендної плати, та наслідків їх невиконання.

Вирішуючи питання належності визначеного позивачкою відповідача у даній справі, суд зазначає наступне.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з положеннями Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (ч. 1 ст. 4), а орендарями земельних ділянок - юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 5).

За змістом ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України (далі також - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з положеннями Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Наведені норми законодавства вказують на те, що користування чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливе на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 509 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, і орендодавець, і орендар є одночасно і боржником, і кредитором у зобов'язанні оренди.

Положеннями ст.ст. 512, 513, 520, 521 ЦК України визначено порядок та підстави заміни кредитора та боржника у зобов'язанні. Зокрема встановлено, що правочин щодо заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, в якому відбувається заміна кредитора чи боржника.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні не потребує згоди боржника, а от заміна боржника можлива лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Тлумачення статей 512 - 522 ЦК України свідчить, що при заміні орендаря внаслідок відчуження права оренди недостатньо повідомлення орендодавця про заміну орендаря (стаття 516 ЦК України), з укладенням між первісним орендарем та новим орендарем договору (стаття 513 ЦК України), а є необхідним додержання вимог статті 520 ЦК України про згоду орендодавця.

Така ж позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі № 190/1564/16-ц.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких угод, укладених між позивачкою (власницею земельної ділянки, орендодавцем) та відповідачем (особою, яка набула право оренди земельної ділянки) у такій самій формі, що і Договір оренди землі.

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.

На підставі договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок від 22.05.2025, укладеного між СФГ «Регіон» та Фермерським господарством «Урожайне ЧІ», згідно з актом приймання-передачі від 22.05.2025 до вказаного договору відповідач набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325480300:00:002:0238, яке виникло на підставі спірного договору оренди землі від 10.02.2023.

Право оренди на момент розгляду справи зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем (а.с. 40).

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Однак, між позивачкою і відповідачем відсутні договірні відносини оренди. Доказів укладення будь-якої угоди між позивачкою і відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Отже, договір купівлі-продажу права оренди є лише підставою для укладення договору оренди та не є угодою, якою вносяться зміни до договору оренди землі.

Придбавши право оренди, відповідач набув відповідне речове право, однак не став стороною зобов'язальних правовідносин за спірним Договором оренди землі.

Отже, твердження позивачки про те, що саме ФГ «Урожайне ЧІ» є належним відповідачем у даному спорі, тобто є зобов'язаною особою за спірним Договором оренди землі, є хибним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Визначений позивачем у цій справі відповідач - Фермерське господарство «Урожайне ЧІ» не є учасником зобов'язальних правовідносин, якими є правовідносини оренди, що виникли на підставі спірного Договору оренди землі.

Саме за клопотанням позивачки (її представника) первісно заявленого відповідача у справі - Селянське (фермерське) господарство «Регіон» змінено на іншого - Фермерське господарство «Урожайне ЧІ».

Суд не має повноважень самостійно, за власною ініціативою залучати у справу відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Статтею 48 ЦПК України передбачено, що сторонами у цивільному процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права чи законного інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Виходячи з наведеного, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлено до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

При цьому, суд зауважує, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17.

Саме тут дуже важить принцип процесуальної економії, адже рішення щодо неналежного відповідача не може привести до відновлення порушеного права.

Поданими позивачкою доказами не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог із визначених підстав до визначеного нею відповідача.

За таких обставин, у позові належить відмовити повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в позові, судові витрати позивачки не підлягають відшкодуванню.

Також представником відповідача заявлено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 500,00 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження цих витрат відповідачем-2 надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги № 28/07-1 від 28.07.2025, укладеного між ФГ «Урожайне ЧІ» та Адвокатським бюро «Максима Часника», та додаткової угоди № 1 від 28.07.2025 до нього, акта № 1 приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги від 22.09.2025 на суму 12 500,00 грн.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреності на ім'я адвоката Часника М.І.; платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 201 від 31.07.2025 на суму 12 500,00 грн.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача і третьої особи, а саме укладення договору купівлі-продажу права оренди землі без отримання на те у встановленому порядку згоди позивачки, яка є орендодавцем та власницею земельної ділянки, право оренди на яку відчужено, суд покладає судові витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем у зв'язку з розглядом даної справи, на відповідача повністю.

У зв'язку з наведеним у задоволенні клопотання представника відповідача про відшкодування судових витрат (стягнення їх з позивачки на користь відповідача) суд відмовляє, не зважаючи на відмову в задоволенні пред'явлених до нього позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК Українисудом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, а складання повного рішення відкладено на строк 10 днів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне рішення складено 06 листопада 2025 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Чутівським РВ УМВС України в Полтавській області 01.02.1996, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Урожайне ЧІ», код ЄДРПОУ 37339348, адреса місцезнаходження: вул. Небесної Сотні, буд. 105, офіс 341, м. Черкаси, Черкаська область.

Третя особа: Селянське (фермерське) господарство «Регіон», код ЄДРПОУ 13944501, адреса місцезнаходження: вул. Степна, буд. 17, с. Щасливе, Полтавський район, Полтавська область.

Суддя В.В. Литвин

Попередній документ
131610275
Наступний документ
131610277
Інформація про рішення:
№ рішення: 131610276
№ справи: 550/657/25
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чутівський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.10.2025)
Результат розгляду: в позові відмовлено
Дата надходження: 29.05.2025
Предмет позову: За позовом Ващенко Наталії Володимирівни до Селянського (фермерського) господарства "Регіон" про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.07.2025 08:50 Чутівський районний суд Полтавської області
29.07.2025 09:30 Чутівський районний суд Полтавської області
29.07.2025 15:30 Чутівський районний суд Полтавської області
28.08.2025 09:30 Чутівський районний суд Полтавської області
28.08.2025 14:00 Чутівський районний суд Полтавської області
25.09.2025 11:10 Чутівський районний суд Полтавської області
27.10.2025 13:30 Чутівський районний суд Полтавської області
27.10.2025 16:30 Чутівський районний суд Полтавської області