Справа № 548/2087/25
Провадження № 2/548/951/25
06.11.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,
розглянувши у приміщенні суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор", представник позивача Линник Вікторія Костянтинівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15.09.2025 представник позивача Линник В.К., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Новий Колектор", звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначила, що 07.01.2022 між ТОВ ''Укр кредит фінанс'' та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1017-1152, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 6000,00 грн.
26.12.2024 між ТОВ ''Укр кредит фінанс'' та ТОВ ''Новий колектор'' укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до якого ТОВ ''Новий колектор'' отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором.
Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, тому станом на 12.09.2025 має заборгованість у розмірі 42420,00 грн, з яких - 6000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 36420,00 грн - заборгованість за відсотками.
Посилаючись на викладене, представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Новий Колектор" вказану заборгованість у повному обсязі, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 цю справу було передано для розгляду судді Старокожку В.П.
Ухвалою судді від 16.09.2025 вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 19.09.2025 після усунення недоліків позовної заяви провадження справі було відкрито та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк відзив на позов до суду не надходив.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата (копія ухвали про відкриття провадження), надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи із такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 07.01.2022 між ТОВ ''Укр кредит фінанс'' та ОСОБА_1 у електронній формі шляхом підписання одноразовим електронним ідентифікатором А980 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1017-1152, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 6000,00 грн, процентна ставка фіксована, стандартна процентна ставка 3,00 %, знижена процентна ставка 2,00 %, пільгова процентна ставка 0,01%, заявлений строк користування кредитом - 21 день, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредитт позичальнику - 300 календарних днів (до 03.11.2022) з моменту перерахування кредитних коштів позичальнику.
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1017-1152 від 07.01.2022 на банківську картку, вказану в договорі, № НОМЕР_1 , було перераховано кошти в сумі 6000,00 грн як видачу кредиту за цим договором.
26.12.2024 між ТОВ ''Укр кредит фінанс'' та ТОВ ''Новий колектор'' укладено договір факторингу № УКФ-261224-2.
Відповідно до довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором № 1017-1152 від 07.01.2022 та розрахунку заборгованості за цим договором станом на 26.12.2024, заборгованість за період з 07.01.202 по 22.08.2025 включно складає 42420,00 грн, з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту становить 6000,00 грн, за відсотками - 36420,00 грн.
Цю заборгованість та судовий збір позивач прохає стягнути на свою користь із відповідача.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; - він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Факт існування кредитних відносин між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 підтверджується копією укладеного у електронній формі договору про відкриття кредитної лінії № 1017-1152 від 07.01.2022 з додатками, підписаного відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Відповідно до умов цього договору відповідач мав повернути отримані в кредит кошти та сплатити відсотки за користування ними.
При укладенні цього договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отож, укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав з первісним кредитором вказаного вище договору кредиту.
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк в повному об'ємі не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Позивач ТОВ "Новий Колектор" прохає суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1017-1152 від 07.01.2022, яка складає 42420,00 грн.
Право вимоги до відповідача позивач обгрунтовує укладенням договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024, за яким ТОВ "Укр Кредит Фінанс" на підставі визначених цим договором умов передав (відступив) ТОВ "Новий Колектор" за плату, а останній прийняв належні первісному кредитору ТОВ "Укр Кредит Фінанс" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, укладеними між останнім та ними.
Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання права вимоги до відповідача за договором про відкриття кредитної лінії № 1017-1152 від 07.01.2022, так як матеріали справи не містять витягу з реєстру боржників до договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024, а натомість до позовної заяви додано копію Додатку № 2 до Договору факторингу № 261223-10 від 26.12.2023, а саме Переліку №1, відповідно до якого ТОВ "Новий Колектор" та ТОВ "Споживчий Центр" домовилися про те, що клієнт відступає факторові прав вимоги до боржників на умовах, передбачених Договором факторингу № 261223-10 від 26.12.2023 згідно з наведеним переліком, серед якого вказано кредитний договір № 1017-1152 від 07.01.2022, боржник ОСОБА_1 , загальна заборгованість становить 42420,00 грн. Цей перелік підписаний сторонами - ТОВ "Новий Колектор" та ТОВ "Споживчий Центр".
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч.2 ст.13 ЦПК України це не є обов'язком суду.
Постановою від 25.10.20222 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 607/14378/21, провадження № 61-5246св22 (ЄДРСРУ № 106940414), досліджуючи питання щодо визначення належного позивача, вказав таке.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Нормами ЦПК України не передбачено можливості заміни позивача чи залучення особи як співпозивача.
Якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову. Якщо позивачем не доведено порушення його права чи безпосереднього інтересу, то така особа є неналежним позивачем у цій справі.
Водночас Верховний Суд зазначає, що встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
Отже, враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги надані і досліджені письмові докази, суд доходить висновку, що позивачем ТОВ "Новий Колектор" не доведено права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 1017-1152 від 07.01.2022, на підставі договору факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024, на який він посилається, оскільки не надано витягу з реєстру до цього договору, який містив би відповідну інформацію, а отже не доведено того, що ТОВ "Новий Колектор" є належним позивачем у справі.
За таких оставин, з огляду на те, що ТОВ "Новий Колектор" є неналежним позивачем у справі, заявлені ним позовні вимоги не пілягають до задоволення.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, що становлять 2422,40 грн сплаченого судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор", представник позивача Линник Вікторія Костянтинівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Новий колектор'', юридична адреса: вул. Алмазова Генерала, 13 офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий