Справа № 548/2076/25
Провадження № 2/548/948/25
06.11.2025 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,
розглянувши у приміщенні суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор", представник позивача Линник Вікторія Костянтинівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
12.09.2025 представник позивача Линник В.К., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Новий Колектор"', звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 22.02.2022 між ТОВ ''Укр Кредит Фінанс" та відповідачем шляхом підписання електронним підписом було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1056-9134. Відповідно до умов договору кредит надається у розмірі 6000,00 грн строком на 300 календарних дні, дата повернення - 14.12.2023, стандартна процентна ставка - 1,5%, комісія за видачу кредиту - 15% від суми цього кредиту.
14.07.2021 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ТОВ "Новий Колектор" було укладено договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024, за яким до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії № 1056-9134 від 22.02.2022.
Отже, позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вищевказаних договором.
У зв'язку із непогашенням отриманого кредиту відповідачем, позивач вказує, що заборгованість останнього станом на 09.09.2025 відповідно до проведеного розрахунку заборгованості становить 28440,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 6000,00 грн, заборгованість за відсотками - 21540,00 грн, комісією - 900,00 грн.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 цю позовну заяву було передано для розгляду судді Старокожку В.П.
Ухвалою судді від 15.09.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, визначено позивачу п'ятиденний строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Старокожка В.П. від 19.09.2025 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .
Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов слід задоволити повністю, виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.
22.02.2022 між ТОВ ''Укр Кредит Фінанс" та відповідачем шляхом підписання електронним підписом було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1056-9134. Відповідно до умов договору кредит надається у розмірі 6000,00 грн строком на 300 календарних дні, дата повернення - 18.12.2023, стандартна процентна ставка - 1,5%, одноразова комісія за видачу кредиту - 15% від суми цього кредиту, що становить 9000,00 грн.
Відповідно до копії довідки про перерахування суми кредиту № 1056-9134 від 22.02.2022, виданої ТОВ "Укр Кредит Фінанс", відповідачу було перераховано 6000,00 грн на банківську картку НОМЕР_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним договором, виготовленого первісним кредитором ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та довідки про розмір простроченої заборгованості за вказаним кредитним договором за період з 22.02.2022 по 22.08.2025 включно, виготовленої позивачем, заборгованість ОСОБА_1 становить 28440,00 грн, з яких 6000,00 грн - тіло кредиту, відсотки - 21540,00 грн, комісія - 900,00 грн.
26.12.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ТОВ "Новий Колектор" було укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, за яким до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії № 1056-9134 від 22.02.2022, що підтверджується копією витягу з реєстру боржників № 1 до цього договору від 26.12.2024, де заборгованість ОСОБА_1 складає 28440,00 грн.
Цю заборгованість та судові витрати позивач прохає стягнути на свою користь із відповідача.
Норми права, застосовані судом.
Згідно із ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач, підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.
Матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги позивача до ОСОБА_1 . Договір про відкриття кредитної лінії № 1056-9134 від 22.02.2022, як і договір факторингу від 26.12.2024 є чинними, доказів погашення заборгованості ні позивачу, ні попередньому кредитору відповідачем не надано.
Отже, позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 , а доказів визнання недійсним вказаних вище договорів суду не надано. Також у судовому провадженні не заперечено факту правомірності їх укладення.
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.
При укладенні цього договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отож, укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що він не укладав з первісним кредитором вказаного вище договору кредиту.
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк в повному об'ємі не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором) у розмірі 28440,00 грн.
Відповідач не надав суду альтернативних розрахунків заборгованості за кредитним договором, не спростував проведеного розрахунку, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, згідно з яким, останній з моменту укладення договору факторингу подальших нарахувань заборгованості за договором не здійснював.
Отже, оцінивши докази в сукупності та взаємозв'язку, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а із відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 28440,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 6000,00 грн, заборгованість за відсотками - 21540,00 грн, за комісією - 900,00 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн згідно з квитанцією про сплату № 3720477463 від 11.09.2025 /а.с.1/, а оскільки позов задоволено у повному обсязі, то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню ця сума судового збору.
Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 6000,00 грн суд зазначає таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду подано: копію Договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024 з додатковими угодами до нього, укладених між позивачем та адвокатським об'єднанням "Лекс Верітас", копію звіту про виконану роботу відповідно до цього договору на загальну суму 6000,00 грн, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів на суму 6000,00 грн за правничу допомогу за цим позовом.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт понесення таких витрат, та їх розмір.
Клопотання про неспівмірність таких витрат відповідачем не надано, їх розмір не заперечувався. Отже, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор", представник позивача Линник Вікторія Костянтинівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор", заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1056-9134 від 22.02.2022 в розмірі 28440 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Новий Колектор" понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та 6000 (шість тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Новий колектор'', юридична адреса: вул. Алмазова Генерала, 13 офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий