Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1973/25
Провадження № 3/376/780/2025
13 серпня 2025 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від батальйону № 2 ПП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовцяза ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Встановив:
11.07.2025 надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №368739 від 21.06.2025 року, відповідно до якого 21.06.2025 року о 16:47 год., в с. Токарівка по вул. Космонавтів водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного пристрою Алкотест Драгер, результат огляду 2,46 проміле, чим порушив п.п. 2.9а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду "Енгель та інші проти Нідерландів" були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: "критерій національного права", який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; "критерій кола адресатів", відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; "критерій мети та тяжкості наслідків" за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: "Лутц проти Німеччини", "Гурепка проти України", "Лучанінова проти України" та інших.
Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв'язку із цим при розгляді справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі, і щодо сутності адміністративного правопорушення, що за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статей 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається, в тому числі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом у стані сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.9а ПДР України, тому містить склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із відеозапису події вбачається, що працівники поліції, встановивши особу ОСОБА_1 , який перебував у військовому однострої, запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладу Alcotest dragger, на що ОСОБА_2 погодився.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали беззаперечні дані, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, а також підтверджується довідкою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 №1/ОМР/917 від 31.07.2025 року.
Між тим, що щодо військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст.266-1 КУпАП.
Згідно ч.ч.2,3,9 ст.266-1КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Згідно ч. 9 ст.266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно довідки ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 №1/ОМР/917 від 31.07.2025 року рядовий ОСОБА_2 перебував на військовій службі, а тому за приписами ч. 3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч. 2-7 ст.266-1 КУпАП.
Таким чином, встановлений законом порядок огляду військовослужбовця, який перебував на військовій службі, працівниками поліції не був дотриманий, тому вся процедура огляду, яка застосовувалась до ОСОБА_1 , згідно з приписами ч. 9 ст.266-1 КУпАП є недійсною, а її результати - недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом, застосування цієї процедури починається з моменту встановлення того факту, що особа є військовослужбовцем.
При цьому суд виходить із того, що результати огляду на стан алкогольного спяніння відносно ОСОБА_1 , не можуть бути належними доказами вчинення адміністративного правопорушення, оскільки норма ст.266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (за кермом, зокрема) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми.
Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність в матеріалах справи належних доказів того, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту".
Таким чином, враховуючі вищевикладені обставини в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України.
Відповідно до пункту 1статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-35, 44-1, 130, 266-1, 221,247, 268, 284, 294 КУпАП, суддя,
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду.
Суддя: О.М. Коваленко