Справа № 346/4972/25
Провадження № 2/346/2738/25
05 листопада 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
26.09.2025 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №73844673 від 11.11.2024 року в сумі 18 897,66 грн.
Ухвалою суду від 01.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась. 14.10.2025 року представник позивача Канак М.С. через систему “ Електронний суд » подала до суду письмову заяву, в якій просить провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем повністю сплачено заборгованість за кредитним договором, повернути позивачу сплачений судовий збір в сумі 3 028 грн., а розгляд справи проводити в її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про його час і місце повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності.
В зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають передбачені законом процесуальні можливості припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 456/647/18, від 13.05.2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 20.09.2021 року у справі № 638/3792/20, від 12.07.2023 року у справі № 755/12807/19, ухвалах Верховного Суду від 20.12.2021 року у справа № 520/2224/19-ц, від 13.07.2022 року у справі № 761/28514/15
Враховуючи, що на час відкриття провадження у справі зобов'язання за кредитним договором не були припинені, тобто предмет спору існував, то відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки представник позивача не підтримує позовних вимог внаслідок їх задоволення відповідачем після пред'явлення позову, то суд вважає, що має місце саме відмова позивача від позову.
З огляду на викладене, відмову позивача від позову слід прийняти та на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження в справі закрити, роз'яснивши позивачу зміст ч. 2 ст. 256 ЦПК України.
За змістом ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України та згідно з ч.3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що представник позивача відмовився від позову до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору з державного бюджету, сплаченого ним при поданні позову (3 028 грн.), а саме 1 514 грн.
На підставі наведеного, та, керуючись ст. ст. 142, 206, ч. 2 ст.247, п.4 ч.1 ст.255, ст.260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
провадження в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №73844673 від 11.11.2024 року в загальному розмірі 18 897,66 грн., - закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України в зв'язку з відмовою позивача від позову та прийняттям цієї відмови судом.
Повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду згідно з платіжним дорученням (інструкцією) №134332 від 16.09.2025 року, а саме в розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 07.11.2025 року.
Суддя: Яремин М. П.