Справа № 344/19409/25
Провадження № 1-кс/344/7542/25
03 листопада 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного 11 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024090000000008,-
Прокурор відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024090000000008 від 11 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, щоза результатами проведення публічних закупівель в системі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по предмету закупівлі - «Капітальний ремонт фасаду (утеплення з впровадженням енергозберігаючих заходів) Микуличинського ліцею в АДРЕСА_1 (ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальній ремонт і реставрація), замовником яких виступає ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , 01.09.2023 з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », код ЄДРПОУ, НОМЕР_2 укладено договір №57 щодо проведення робіт. Джерелом фінансування є кошти місцевого бюджету.
У подальшому, під час виконання умов вищевказаного договору, директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у період часу із 30.09.2023 по 12.12.2023, діючи за попередньою змовою із директором ПП « ОСОБА_6 » ОСОБА_7 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними грошовими коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи про фіктивність проведених господарських операцій між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ПП « ОСОБА_6 » в частині постачання плит теплоізоляційних із мінеральної вати М135, товщиною 150мм (2140,5х0,15х1,01), оскільки такі плити були доставлені від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( АДРЕСА_2 ) безпосередньо на об'єкт - ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , вніс завідомо неправдиві відомості до актів форми КБ-3 та КБ-2В, зокрема неправдиву інформацію про постачання плит теплоізоляційних із мінеральної вати М135, товщиною 150мм (2140,5х0,15х1,01), їх вартість у грошовому еквіваленті.
Внаслідок вчинення вищезазначених протиправних дій, директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ОСОБА_4 спільно із директором ПП « ОСОБА_6 » ОСОБА_7 заволоділи бюджетними грошовими коштами на загальну суму 446 330,38 грн, чим спричинили матеріальну шкоду (збитки) територіальній громаді ІНФОРМАЦІЯ_6 на вказану суму.
06.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні зазначених злочинів повністю підтверджується матеріалами проведення тимчасових доступів до речей та документів у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом обшуку від 30.12.2024, інформацією щодо ІР-адрес, відповіддю ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » із долученими видатковими та товарно-транспортними накладними, висновком судової товарознавчої експертизи від 13.06.2024, висновком судової економічної експертизи від 10.09.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а саме ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
11 серпня 2025 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 06 жовтня 2025 року включно.
01 жовтня 2025 року першим заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 06.11.2025.
Після чого 03 жовтня 2025 року, слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 05.11.2025.
Враховуючи великий обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно виконати з метою забезпечення повного й неупередженого розслідування та прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні, завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного неможливо.
Так, у кримінальному провадженні необхідно здійснити наступні слідчі та процесуальні дії: отримати довідку спеціаліста ІНФОРМАЦІЯ_9 ; отримати висновок судової економічної експертизи; виконати ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів; отримати висновки судових почеркознавчих експертиз; з урахуванням зібраних доказів визначитися з остаточною правовою кваліфікацією дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7 та вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення про нову підозру; вчинити процесуальні дії, пов'язані із закінченням досудового розслідування.
Виконання вказаних слідчих та процесуальних дій не може бути завершене з об'єктивних причин і потребує додаткового часу, не менше двох місяців, у зв'язку із особливою складністю кримінального правопорушення.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 та статті 178 Кримінального кодексу України, а саме:
- пункт 1 - підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та в разі доведення його вини, судом може бути застосовано до нього саме такий вид покарання;
- пункт 3 - незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, частина свідків перебуває у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_4 , тобто є працівниками підприємства, де він являється директором, а тому,в силу професійної діяльності, підлеглі по роботі особи можуть підпадати під негативний вплив підозрюваного й змінити свої показання або в подальшому відмовитися від них у судовому засіданні.
- пункт 4 - підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.
- пункт 5 - підозрюваний може вчинити нові злочини у сфері господарської діяльності та продовжувати вчинення злочинів, у яких він підозрюється, оскільки є керівником юридичної особи.
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Вказані ризики на даний час не зменшились і продовжують існувати.
За таких обставин прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 30 жовтня 2025 року дану справу передано слідчому судді ОСОБА_1 .
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання, просив продовжити щодо підозрюваного строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив, проте просив врахувати, що підозрюваний ОСОБА_7 є його батьком, тому просив дозволити спілкування з ним.
Захисник підозрюваного, надаючи пояснення у судовому засіданні, враховуючи позицію підзахисного, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Вивчивши матеріали та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя виходить з наступного.
За змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За частиною першою та частиною другою статті 181 Кримінального процесуального кодексу України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною шостою статті 181 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
З матеріалів клопотання вбачається, що у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, обґрунтовано підозрюється
ОСОБА_4 причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема: матеріалами проведення тимчасових доступів до речей та документів у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , протоколом обшуку від 30.12.2024, інформацією щодо ІР-адрес, відповіддю ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » із долученими видатковими та товарно-транспортними накладними, висновком судової товарознавчої експертизи від 13.06.2024, висновком судової економічної експертизи від 10.09.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, на стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний може вчинити вказані правопорушення.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини.
Пункт 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та в разі доведення його вини, судом може бути застосовано до нього саме такий вид покарання.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваним та характером і тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Пункт 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України- незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, частина свідків перебуває у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_4 , тобто є працівниками підприємства, де він являється директором, а тому,в силу професійної діяльності, підлеглі по роботі особи можуть підпадати під негативний вплив підозрюваного й змінити свої показання або в подальшому відмовитися від них у судовому засіданні.
Також, оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від учасників кримінального провадження, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків, передбачений у пункті 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Пункт 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України- підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.
Ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, підтверджується тим, що підозрюваний може вчинити нові злочини у сфері господарської діяльності та продовжувати вчинення злочинів, у яких він підозрюється, оскільки є керівником юридичної особи.
Щодо можливості застосування інших запобіжних заходів, окрім домашнього арешту, то слідчий суддя зазначає наступне.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку є неможливим, оскільки до органу досудового розслідування та до суду не надходило письмових зобов'язань про взяття підозрюваної на поруки, а також буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваної, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов'язання, яке також у даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваної достатніх коштів для внесення застави, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя, вирішуючи дане клопотання, враховує те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, 05 листопада 2025 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та продовжують існувати, а також враховує вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винним у вчиненні кримінальних правопорушень, обізнаність про обставини кримінального провадження, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків.
У судовому засіданні прокурором зазначено про необхідність проведення та завершення ряду слідчих дій, наведено відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 Кримінального процесуального кодексу України наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, з огляду на що слідчий суддя приходить до переконання, що під час судового розгляду доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а з метою запобігання вказаним ризикам є необхідність у продовженні строку обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, задля забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, позаяк до даного моменту такий запобіжний захід виявився дієвим та співмірним.
Слідчий суддя вважає, що застосований до підозрюваного запобіжний захід є належним та співмірним, який враховує у повній мірі потреби підозрюваного, при якому сторона обвинувачення за погодженням, своєчасно та без зволікань дозволяє підозрюваній залишати житло кожного разу за виниклої потреби, а тому такий запобіжний захід жодної зміни не потребує, а також достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та не є надмірно обтяжливим.
За таких обставин слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задовольнити і продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 01 січня 2026 року в межах строку досудового розслідування, з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального Кодексу України, слідчий суддя-
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 01 січня 2026 року включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , у нічний період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Обов'язки, покладені на підозрюваного, діють протягом строку дії ухвали.
Строк дії ухвали до 01 січня 2026 року включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , а контроль за її виконанням покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 07 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1