Справа № 215/3587/25
1-в/215/288/25
Іменем України
07 листопада 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
Учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м. Кривому Розі в режимі відео конференції з ДУ «Криворізька УВП (№3) клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області
про пом'якшення призначеного покарання.
09.05.2025 р. засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про пом'якшення покарання за вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2023 р., яким він був засуджений за ст.190 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.1 КК України в зв'язку з декриміналізацію - втратою чинністю Закону яким встановлювалась кримінальна відповідальність.
Засуджений попередньо надавши письмову згоду, відмовився на участь в розгляді справи в режимі відео конференції.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, вказує, що розмір збитків за вироком суду від 12.07.2023 р. за ст.190 ч.2 КК України становить 231,00 грн. Таким чином вчинене ОСОБА_4 діяння не є кримінально-караним діянням, але це не впливає на розмір покарання призначеного судом за сукупністю інших злочинів, кримінальна караність за вчинення яких законом не усунута.
Вислухавши прокурора, дослідивши витребувані копії вироків, суд вважає, що клопотання засудженого слід задовольнити частково.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2023 р., ОСОБА_4 був засуджений за ст.ст.190 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.1 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, поглинуто менш суворе покарання за вироком Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 30.03.2023 р., та остаточно визначено 5 років 7 місяців позбавлення волі.
Як встановлено судовим розглядом ОСОБА_4 в серпні 2021 р. вчинив шахрайські дії, завдавши збитків на 231,00 грн., та його дії кваліфіковані за ст.190 ч.2 КК України.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за шахрайство настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270,00 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1135 грн.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком суду завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму 231,00 грн. меншу від двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння кримінальних правопорушень (2270 грн.), тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час - суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за ст.190 ч.2 КК України у вигляді 2-х років позбавлення волі.
Щодо пом'якшення покарання за вироком в цілому, то клопотання задоволенню не підлягає. Як вказувалося ОСОБА_4 засуджений також за вчинення злочинів передбачених ст.ст.186 ч.2, 187 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень. Відповідно до правил ст.70 ч.1 КК України менш суворе покарання за ст.190 ч.2 КК України, за вироком суду, було поглинуто більш суворим покаранням, та остаточно визначено покарання 5 років 7 місяців позбавлення волі, яке пом'якшенню не підлягає.
На підставі ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.07.2023 р. за ст.190 ч.2 КК України, та вважати засудженим за ст.ст.186 ч.2, 187 ч.1 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі.
В частині клопотання ОСОБА_4 про пом'якшення призначеного покарання - відмовити.
Ухвала проголошена 07.11.2025 р.
Копію ухвали невідкладно направити засудженому
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районий суд міста Кривого Рогу протягом семи днів, засудженим в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_5