Справа № 191/4204/25
Провадження № 2-о/191/112/25
06 листопада 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді - Форощук С.А., за участю секретаря судового засідання - Вехник С.А., заявниці - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу (в порядку окремого провадження) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства померлого, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій поросить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 є її батьком та зобов'язати органи ДРАЦС внести відповідні відомості про батька в актовий запис про її народження. В обґрунтування заяви, вказала, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та в свідоцтві про її народження відсутні відомості про батька. Однак фактично її батьком є ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 . Для підтвердження спорідненості між ними було проведено молекулярно-генетичне дослідження (ДНК-тест) з матір"ю померлого ОСОБА_3 за висновками дослідження, імовірність того, що вона є біологічною онукою становить 99,95578561%. Також ОСОБА_3 визнає її своєї рідною онукою. Встановлення факту їй необхідно для оформлення права на звільнення від мобілізації відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як єдиній дитині загиблого захисника.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свої вимоги підтримала повністю, заначила, що її матір ОСОБА_4 ніколи від неї не приховувала той факт, що її біологічним батьком є ОСОБА_2 . Спілкуватись зі своїм біологічним батьком вона почала, коли їй виповнилось 16 років, ОСОБА_2 ставився до неї як до своєї дитини, сам захотів відновити з нею зв'язок, дарував подарунки, допомагав матеріально, зокрема оплачував оренду житла, тощо. За освітою вона є медичним працівником та відповідно до вимог діючого законодавства перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , встановлення факту батьківства їй необхідно, щоб у подальшому мати можливість бути звільненою від мобілізації, як єдина донька загиблого захисника.
Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання надав заяву, в якій зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , як військовозобов'язана, але з приводу надання відстрочки від призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період або отримання одноразової грошової допомоги, як член сім'ї загиблого захисника не зверталась.
Представник заінтересованої особи - Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та при ухваленні рішення вирішити питання щодо зобов'язання Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису № 23 від 12.11.1997 року про народження заявниці.
Суд, заслухавши заявницю, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що вимоги заявниці обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка селища Первомайське Синельниківського району Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно зі свідоцтвом про народження заявниці ОСОБА_1 її батьками записані: матір - ОСОБА_5 , батько - ОСОБА_6 , актовий запис про народження № 26 від 12.11.1997 року.
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00054167602 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 в актовому записі № 23 від 12.11.1997 року, вказані « ОСОБА_6 », підстави запису відомостей про батька: згідно ч. 4 ст. 135 СК Україні, зі слів матері, відомості про матір вказано « ОСОБА_5 ».
Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець с. Туголуково РФ, помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 46 років, про що 16.04.2024 року складений актовий запис №59, копія свідоцтва долучена до матеріалів справи.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є матір'ю заявниці. Приблизно у 1996 році не тривалий час вона зустрічалась з ОСОБА_2 , потім завагітніла від нього, але стосунки між ними не склались, ОСОБА_2 не хотів мати дітей. Після чого вони припинили будь-яке спілкування. Від свої доньки ОСОБА_7 вона ніколи не приховувала хто є її батьком. Коли ОСОБА_7 виповнилось 16 років, донька почала спілкуватись зі своїм батьком ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що є матір'ю загиблого ОСОБА_2 . З самого дитинства ОСОБА_1 , вона знала, що це її онука - донька ОСОБА_2 , який завжди про це наголошував, однак тривалий час вони не спілкувались доки ОСОБА_7 не виповнилось 16 років, потім вони зутрічались, ОСОБА_2 допомогав їй і ставився як до доньки. Її син завжди говорив, що ОСОБА_7 є його донкою, після загибелі ОСОБА_2 вони з ОСОБА_1 вирішили зробити тест ДНК, при цьому свідок зазначила, що жодного разу не сумнівалась в результаті тесту і що її син ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_7 .
Суд оцінюючи показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приходить до висновку, що їх показання узгоджуються між собою, не суперечать іншим матеріалам справи та встановленим в ході судового засідання обставинам, а тому не викликають у суду сумнівів в їх достовірності та правдивості, водночас, підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених цими свідками у суду немає, дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні.
Відповідно до висновку про біологічну спорідненість № MGU2342 від 01.08.2025 року, проведеного на підставі зразків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , згідно з індексом правдоподібності для результатів ДНК-аналізу на встановлення спорідненості , результати цього аналізу свідчать про те, що донори наданих зразків можуть бути біологічною бабусею та онукою. Вважаючи апріорну ймовірність спорідненості бабуся-онука рівною 50%, ймовірність такої спорідненості в цьому випадку становить 99, 95578561%.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно з частини першої, другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Статтею 130СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір'ю дитини.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері та смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року в справі № 361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року в справі № 592/4443/17 (провадження № 61-9923св22) зазначено, що: «відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв'язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це».
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Отже, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, враховуючи, що заявницею ОСОБА_1 надано належні та допустимі докази, які зокрема свідчать про визнання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за життя батьківства щодо доньки ОСОБА_1 , тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 є батьком заявниці.
Також суд зазначає, що заявницею ОСОБА_1 не заявлені вимоги щодо зміни її прізвища та по батькові в актовому записі про її народження, більш того заявниця наполягала на залишені без зміни її прізвища та по батькові, суд вважає такі вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають положенням діючого законодавства.
Так, відповідно до частини першої, третьої статті 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.
Право на зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи передбачено статтею 295 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я, та (або) по батькові.
Враховуючи, що заявниця є повнолітньою особою, вона вправі на власний розсуд вирішувати питання щодо зміни її прізвища, власного ім'я та по батькові.
Керуючись ст. 3,4,5,293,294,319 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця с. Туголуково Російська Федерація, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки селища Первомайське Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянки України.
Зобов'язати Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису №23 про народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце народження селище Первомайське Синельниківського району Дніпропетровської області, вчиненого 12 листопада 1997 року виконавчим комітетом Мар'ївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, де у відомості про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України.
Інші відомості залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. А. Форощук