Справа № 214/4857/22
1-кп/212/88/25
03 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 22022230000000168 від 26.05.2022 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває вищевказане кримінальне провадження № 22022230000000168 від 26.05.2022 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою від 12 лютого 2025 року в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про визнання справи такою, що пов'язана із окупацією - відмовлено.
Захисник ОСОБА_7 повторно заявив клопотання про визнання справи такою, що пов'язана із окупацією (випливає з факту окупації). Клопотання мотивоване захисником тим, що суд хоча і зазначив про особливий порядок зміни підслідності кримінальних проваджень, дане положення закону, під час ухвалення рішення - не врахував. Крім того, суд, в обґрунтування свого рішення, чомусь послався на незгоду з твердженням сторони захисту, що інкриміноване кримінальне правопорушення, за своїм складом може бути вчинено тільки на окупованій території. При тому, що сторона захисту такого аргументу не висловлювала, так як очевидним державна зрада може вчинятися на будь-якій території, в тому числі, і за межами України.
З урахуванням викладеного, вважає, що суд, постановляючи ухвалу від 12.02.2025р., формально віднісся до викладених стороною захисту підстав подачі такого клопотання, зокрема припустився порушення норми як процесуального, так і матеріального права, а саме не звернув уваги на положення: ч. 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 21.11.2021р., яка діяла на момент внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне провадження № 22022230000000012 від 04.03.2022р. та здійснення досудового розслідування, а також на момент виділення з нього матеріалів кримінального провадження № 220222300000000168 від 26.05.2022р. щодо підозрюваного ОСОБА_6 , підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, повинна визначатися офісом генерального прокурора, а матеріали досудового розслідування у таких кримінальних провадженнях, що перебувають на стадії досудового розслідування, повинні бути передані органам досудового розслідування, визначеним Офісом Генерального прокурора. Тобто, відповідь на питання: чи була виконана норма ч. 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 21.11.2021р. під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 22022230000000012 від 04.03.2022р., залишається поза увагою суду.
Повторно захисник звернув увагу, що невиконання вимог частини 3 ст. 114 КПК України в подальшому може бути підставою скасування вироку з процесуальних підстав.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника з наведених в ньому підстав.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Просив відмовити в задоволенні клопотання за необґрунтованістю.
Дослідивши клопотання захисника, думку обвинуваченого та прокурора, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд повторно зазначає частиною 3 статті 114 КПК України, унормовано, що судові справи щодо спорів, що випливають з факту окупації чи правопорушень, пов'язаних з окупацією, відносяться до окремої категорії справ, які розглядаються за відповідними процесуальними нормами з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Справа визнається такою, що пов'язана з окупацією, вмотивованою ухвалою судді.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
У відповідності з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) редакція якого вказує, що подія кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, віднесена в часі, коли Херсонська територіальна громада (м. Херсон) знаходилась під окупацією збройних сил російської федерації. Так, виходячи зі змісту обвинувального акту та викладених в ньому обставин, обвинуваченому інкриміновано вчинення можливого кримінального правопорушення, а саме державна зрада.
Як вказано в частині першій статті 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Особливий порядок розгляду справ, що пов'язані з окупацією, визначені статтями 12, 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема ним визначено: порядок зміни територіальної підсудності таких справ у разі неможливості здійснення правосуддя судами; підслідність кримінальних правопорушень; порядок вручення повісток, виклику в суд та повідомлення про судове рішення учасників справи, які знаходяться на тимчасово окупованій території.
Отже, норми вищезазначеного Закону стосуються тих справ, провадження в яких розпочато на час окупації певної території України з метою можливості реалізації особами, учасниками провадження, їх передбачених законодавством прав та дотримання відповідних гарантій з боку держави, в тому числі, з метою реалізації завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України, шляхом надання можливості здійснення зокрема досудового розслідування та судового розгляду проваджень на окупованих територіях. Тобто, безпосереднє значення для визнання справи такою, що пов'язана з окупацією має саме знаходження осіб, учасників провадження, на тимчасово окупованій території України та відсутність фактичної можливості діяльності там відповідних державних органів.
Суд зауважує, що нормативна вимога проведення процесуальних дій уповноваженими суб'єктами покликана забезпечити вчинення цих дій кваліфікованими особами, які виконують свої професійні обов'язки в умовах передбаченого законом контролю і у визначений правовий спосіб.
Сторона захисту не позбавлена права заявляти клопотання про недопустимість зібраних у цьому кримінальному провадженні доказів через порушення правил підслідності та неналежним органом досудового розслідування, що є предметом судового розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт скеровано до суду.
Доводи захисника фактично зводяться до незгоди із наданою судом оцінкою доводів сторони захисту наданих у попередній ухвалі та оцінкою аспектів дотримання судом вимог КПК України в ході розгляду провадження.
За вказаних обставин та з урахуванням того, що кримінальне провадження розпочато, і судовий розгляд триває на території України, де у тому числі знаходяться усі учасники провадження, відсутні підстави для визнання справи такою, що пов'язана з окупацією, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого захисником клопотання на цій стадії судового процесу.
Керуючись статтями 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів:
В задоволенні повторного клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про визнання справи такою, що пов'язана із окупацією - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний тест ухвали складено 06 листопада 2025 року.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2