Справа № 510/819/22
Провадження № 2/510/163/25
05 листопада 2025 року Ренійський районний суд Одеської області У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідачки про визнання права власності на спадкове майно, яке складається з: частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 39,20 кв.м, житловою площею -29,6 кв.м, тамбур літ. а, сарай літ. Б,В, вбиральня літ. Г, огорожа №1-2, споруда №3-4 та сертифікат на право на земельну частку(пай), серії ОД№0291689, у розмірі 4.10 умовних кадастрових га.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємицею першої черги за законом, після смерті батька ОСОБА_3 , спадщину прийняла в порядку ч. 1 ст. 1268 ЦК України. Пізніше позивачка звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, представник позивачки адвокат Златі Н.С. направила до суду заяву з проханням розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідачка у підготовче судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини від 06.05.2015 р.; копія рішення суду від 18.02.2021 р. по справі №510/555/20; копія будинкової книги буд.58, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; копія рішення виконавчого комітету Ренійської міської ради №126 від 20.06.1996 р.; копія рішення виконавчого комітету Ренійської міської ради народних депутатів Ренійського району Одеської області №202 від 21.06.1992 р.; копія рішення виконавчого комітету Ренійської міської ради №111 від 25.04.1996 р.; копія технічного паспорта на житловий будинок із надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; копія акту ведення в експлуатацію закінченого будівництва жилого будинку и господарських будівель від 24.05.1996 р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 16.12.2021р.; копія сертифікату на право на земельну частку(пай) серії ОД№0291689 від 03.08.2000р.; копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.05.2022 р.; копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.07.2015 р.; копія свідоцтва про одруження від 04.01.1995р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько - ОСОБА_4 , матір - ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_3 , матір- ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 із ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , помер - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , помер - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дідусь позивачки ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді сертифіката на право на земельну частку(пай), у розмірі 4.10 умовних кадастрових га на території с. Нагірне Ренійського (нині Ізмаїльського) району, Одеської області, серії ОД№0291689 від 03.08.2000р. Під час життя ОСОБА_4 заповіту не залишила, у зв'язку з чим спадкоємство здійснювалось за законом. Спадкоємцем першої черги був син ОСОБА_3 , який успадкував спадщину шляхом фактичного володіння та управління спадковим майном, усі правовстановлюючі документи на спадкове майно знаходились у нього, на момент смерті спадкодавця, він мешкав разом із ним. Таким чином ОСОБА_3 , прийняв спадщину в порядку ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.), однак не оформив її належним чином.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилась спадщина у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 39,20 кв.м, житловою площею -29,6 кв.м, тамбур літ. а, сарай літ. Б,В, вбиральня літ. Г, огорожа №1-2, споруда №3-4 та сертифіката на право на земельну частку(пай), серії ОД№0291689, у розмірі 4.10 умовних кадастрових га. Під час життя ОСОБА_3 не залишив заповідальне розпорядження, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка по справі ОСОБА_1 (донька) та відповідачі - ОСОБА_2 (дружина).
ОСОБА_2 звернулась до суду справа №510/555/20 від 18.02.2021 про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , за нею було визнано частину (в порядку спадкування після померлого ОСОБА_3 ) та частину (в порядку спільного сумісного майна подружжя), отже відповідачка є власницею частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
06.05.2015 р., тобто у встановлений законодавством строк, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим була заведена спадкова справа № 125/15, відповідачка по справі ОСОБА_2 не зверталась до нотаріальної контори із заявами про відмову від спадщини.
Пізніше, 28.06.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 шляхом звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана. Інші спадкоємці першої черги ОСОБА_2 , не заперечую проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Згідно до п. 20 ППВСУ від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який, в свою чергу успадкував сертифікат на право на земельну частку(пай), серії ОД№0291689, у розмірі 4.10 умовних кадастрових га після смерті батька ОСОБА_4 , в порядку ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.). В даному випадку позивачка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується заявою, яка міститься в матеріалах справи. Інші спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_2 (дружина) ,не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від нього (відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно).
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1261,1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 4,7,10,12, 13,18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268,273,352,354,355 ЦПК України суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,(паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області від 30.04.2008 р.) в порядку спадкування за законом право власності на:
- частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. А, загальною площею 39,20 кв.м, житловою площею -29,6 кв.м, допоміжною площею 9,6 кв.м, тамбур літ. а, сарай літ. Б,В, вбиральня літ. Г, огорожа №1-2, споруда №3-4;
-сертифіката на право на земельну частку(пай), у розмірі 4.10 в умовних кадастрових га на території с. Нагірне Ренійського (нині Ізмаїльського) району, Одеської області, серії ОД№0291689 від 03.08.2000р .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ренійського районного суду
Одеської області К.В. Сорокін