Справа № 947/30131/25
Провадження № 3/947/3968/25
07.11.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №402944 від 26.07.2025, складений інспектором УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Довгополим Є.Ю. щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,
Водій ОСОБА_1 26.07.2025 року, близько о 06:05 год., по вул.Фонтанська дорога в м.Одесі, керував транспортним засобом Hyundai Sonata, державний знак НОМЕР_1 , перебуваючи з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил дорожнього руху України».
ОСОБА_1 до суду не з'явився. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання не надав. Згідно ст.268 КпАП України явка особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, у вказаній категорії справ не є обов'язковою, а тому протокол розглянуто без його участі.
ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовим клопотанням про повернення матеріалів щодо нього до УПП в Одеській області для дооформлення.
В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_1 зазначив, що складання та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення виконане не належним чином, а недоліки не можуть бути усуненні в суді.
Відповідно до ст.ст.7, 245, 278 КУпАП, суд при підготовці до розгляду справи повинен врахувати всі обставини, вказані у відповідних статтях.
Крім того відповідно до ст.254-256 КУпАП встановлюються відповідні вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, які працівник поліції не в повному об'ємі визначив, а саме: п.10 технічний запис відеозапису вказав лише їх номери «474539, 475247», не повідомивши що це засіб технічної фіксації (телефон, реєстратор чи інший засіб).
Згідно наказу №1376 від 06.11.2015р. Міністерства Внутрішніх Справ України, затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, де у відповідних розділах описано правильність оформлення та складання відповідних документів працівниками поліції, що не було виконано працівниками поліції.
Також працівниками поліції не виконано вимоги Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних прикладів і технічних засобів... Затверджена Наказом МВС України, від 18.12.2018 року №1026 (про безперервність фіксування події, факту вчинення можливого правопорушення...).
Згідно ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у відповідних справах... у випадках, коли викладені у протоколі про адміністративне правопорушення дані не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення і не підтверджені, або протирічать ..., суд не має права самостійно редагувати їх, а так само не може відшукувати дані чи докази винуватості особи у вчинені правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя. Верховний суд України визнав правильну практику тих суддів, які повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП (п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року, №14).
При таких обставинах невідповідності протоколу та інших матеріалів справи вимогам закону унеможливлює прийняття у даній справі законного і обґрунтованого судового рішення.
Тому ОСОБА_1 вважає за необхідне дану справу направити до УПП в Одеській області для дооформлення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, CD-диск в відеозаписами, якими поліцейські обґрунтовують складений протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши письмове клопотання ОСОБА_1 та його доводи, дійшов висновку про винуватість водія ОСОБА_1 у порушені правил дорожнього руху України, виходячи з наступного, а також про відсутність законних підстав для повернення матеріалів на доопрацювання.
Відповідно до п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходять висновку про наявність у водія відповідних ознак сп'яніння.
В свою чергу, на виконання вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винність ОСОБА_1 у вчиненому, незважаючи на невизнання ним вини, підтверджується сукупністю доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 26.07.2025 о 06.05 год.; оптичним диском із відеозаписом обставин адміністративного правопорушення, на яких зафіксовано, у т.ч. підстава зупинки та відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння; довідками інформаційного порталу Національної поліції, згідно яких ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом року не притягувався та отримав посвідчення водія.
Крім того, з відеозапису на оптичному диску вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушенням правил дорожнього руху. ОСОБА_1 були повідомлені причини зупинки. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, які у того виявляються. ОСОБА_1 відповідав на питання поліцейського, ухиляючись від прямої відповіді. Поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 права та обов'язки, після чого запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі. Поліцейський також роз'яснив наслідки відмови від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від проведення дослідження в медичному закладі, але не заперечував того, що вчора вживав наркотики. Після чого починається процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, але відмовився від підписання протоколу та отримання його копії.
Оскільки водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи ОСОБА_1 про недоліки протоколу та матеріалів справи, а також, на думку ОСОБА_1 , не виконання працівниками поліції вимог Інструкції тощо, спростовуються дослідженим в судовому засіданні доказами, у т.ч. відеозаписом обставин події.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксований на відеозапису.
Правомірність зупинки ОСОБА_1 також підтверджено відеозаписом.
Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейський виявляє у нього ознаки наркотичного сп'яніння. Більш того, ОСОБА_1 сам повідомляє поліцейському, що вчора вживав наркотичні засоби.
Відмова ОСОБА_1 від проходження відповідного обстеження у лікувальному закладі також зафіксована на відео.
З відеозапису вбачається, що поліцейський діяв з чітким дотриманням алгоритму дій, передбачених Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Крім того, на оптичному диску маються усі необхідні реквізити щодо дати і часу відеозаписів, номери бодікамер тощо.
Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КпАП України працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тому, наявний в матеріалах справи CD-диск з відеозаписами обставин адміністративного правопорушення, є належним та допустимим доказом.
Отже, клопотання ОСОБА_1 про направлення матеріалів справи до УПП в Одеській області для дооформлення не підлягає задоволенню через його безпідставність.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується його щире каяття, характер адміністративного правопорушення, данні про особу винного.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя, -
Визнати водія ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (Сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави (р/р-UA848999980313080149000015001 ЄДРПОУ (код отримувача) 37607526, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач: ГУК Одеської області, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (Шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів - ГУК в Одеській області /Київський район/ 22030101, код отримувача (код за ЄРПОУ) - 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Термін позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що засвідчує це право.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про повернення матеріалів до УПП на доопрацювання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.