Справа № 462/6897/25
05 листопада 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., за участю секретаря судового засідання Глушко С. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
представниця позивача - адвокат Зіньковська Н. В. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між позивачем та відповідачкою, зареєстрований 26.01.2018 року Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 18.
Позов мотивовано тим, що спільне життя подружжя фактично припинилося через різні погляди на сімейне життя, що призвело до втрати взаємної любові, підтримки, порозуміння і поваги. Зазначає, що причиною такого розладу подружніх стосунків стала недобросовісна поведінка відповідачки, що призвела до втрати довіри та взаєморозуміння між подружжям. На час звернення до суду з позовом, шлюб існує лише формально, сторони спільно не проживають, бюджет і господарство не ведуть. Спори щодо поділу майна та місця проживання дітей відсутні. Позивач вважає примирення неможливим, а збереження шлюбу таким, що суперечить його інтересам та інтересам їх дитини, і тому просить задовольнити позов.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачці встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачка ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі повідомлялась належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими за її зареєстрованим місцем проживання.
Таким чином, надсилання листа рекомендованою поштою на фактичну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним чином здійсненим, оскільки подальше отримання кореспонденції адресатом не залежить від волі та контролю відправника, зокрема й суду.
Указана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Статтею 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26.01.2018 року, на підтвердження чого надано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с. 3/.
Від шлюбу сторони мають доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 496 /а.с. 11/.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. За приписами частини другої цієї ж статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) від 15.01.2020 року.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Позивач зазначає, що між сторонами тривалий час немає взаєморозуміння, сторони не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, а збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам і інтересам їх дитини.
Відповідачка своїх заперечень на позовну заяву не надала, викладеного позивачем не спростувала.
Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Враховуючи те, що позов поданий у вересні 2025 року, проте з того часу подружжя не примирилося, не налагодило свої сімейні відносини, будь-яких заяв, клопотань процесуального характеру не надходило, а також з огляду на позицію позивача, який категорично наполягає на розірванні шлюбу, суд, з урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, дійшов висновку про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, тому суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.
При зверненні до суду позивачем сплачено 1211,20 грн. судового збору /а.с.15/.
Позовні вимоги задоволені, проте з матеріалів справи вбачається, що вимогу про стягнення сплаченого судового зборуз відповідачки позивач у позовній заяві не ставив, у зв'язку з чим питання щодо його розподілу судом не вирішується.
На підставі ст. ст. 12, 89, 264-265, 274-275, 279 ЦПК України, керуючись ст. ст. 109-113 СК України, суд-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 26.01.2018 року Залізничним районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (актовий запис № 18).
Судовий збір розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Постигач О. Б.