Справа № 308/12766/25
3/308/6064/25
09 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., за участі захисника особи ОСОБА_1 -адвоката Зінченка А.Л. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий 8024, 14.01.2019 року, за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -
20.08.2025 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом, на відстані 250 метрів до державного кордону, на напрямку 307 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку, в пішому порядку поза пунктом пропуску. Своїми діями порушив вимоги cт. 9, 12 Закону України «Про державний кордон» 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінченка А.Л. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи клопотання зводяться до того, що в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи не зазначено в чому саме полягала спроба та які дії ОСОБА_1 свідчать про спробу перетину державного кордону. Стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, зокрема суб'єктивна його сторона у формі прямого умислу. Відстань 250 метрів до державного кордону, на переконання захисника, є надто великою. Крім того зазначає, що ОСОБА_1 знаходився у населеному і в матеріалах справи відсутні відомості, яким чином та за допомогою яких вимірювальних засобів проводилось вимірювання відстані. Також у клопотання вказує, що ОСОБА_1 разом з двома товаришами 17.08.2025 року о 09 вечора прибули до міста Ужгород і зупинились в готелі «Антоніо» з метою відпочити та подивитись місеві історичні будівлі та міста. 20.08.2025 року приблизно о 17 годині гуляли в районі «Чорних озер», де були затримані співробітниками ДПСУ, при цьому повідомляли останнім, що мають квитки на потяг на 23 год. 30хв. до міста Києва.
Крім того, від ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що 17.08.2025 року о 9 вечора він приїхав на автобусі до міста Ужгород і зупинились в готелі "Антонио" з метою відпочити та подивитись місцеві історичні будівлі та місця.
20.08.2025 року приблизно о 17 годині вечора у районі "Чорних озер" міста Ужгород їх разом з товаришами, з якими вони разом приїхали, затримали 2 співробітники ДПСУ. Вони повідомили, що мають квитки на потяг на 23.30 вечора до міста Київ, але вони все одно їх затримали і відвезли до Ужгородського відділення ДПСУ де тримали приблизно до 21 години вечора після чого їх відвезли до ІНФОРМАЦІЯ_3 і там незаконно тримали до ранку наступного дня.
Вважає, що обставини викладені в протоколі не відповідають фактичним обставин, ґрунтуються на припущеннях, а відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Зазначає, що він перебував у місті Ужгород, де був затриманий працівниками прикордонної служби, а саме в загальнодоступному громадському місці, а не під час спроби перетину державного кордону.
Вважає, що сам по собі той факт, що він перебував у межах території, на якій установлено контрольований прикордонний район, за умови відсутності об'єктивних доказів, які б свідчили про його намір перетнути державний кордон поза межами пункту пропуску, не є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Окрім цього зазначає, що із протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи не вбачається, якими саме діями він вчинив незаконну спробу перетину державного кордону.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи своєчасно і належним чином був повідомлений.
Захисник ОСОБА_1 -адвокат Зінченко А. у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття проваджння відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі, приходжу до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так відповідно до диспозиції ч.2 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.
Відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Згідно ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Згідно із ч.1 ст. 23 Закону України «Про державний кордон України», у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Ужгородський район Закарпатської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №007792Е від 20.08.2025 року, згідно з яким, 20.08.2025 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування» спільно з прикордонним оперативно-розшуковим відділом, на відстані 250 метрів до державного кордону, на напрямку 307 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку, в пішому порядку поза пунктом пропуску, чим порушив вимоги ст.ст.9,12 ЗУ "Про державний кордон України" від 04.11.1991;
- протоколом про адміністративне затримання від 20.08.2025 року;
- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 20.08.2025 року, згідно якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон айфон 15 про та навушники соні 1000 ексем5. Будь-яких інших речей у ОСОБА_1 виявлено не було, в тому числі квитків на потяг до міста Києва, про що зазначає ОСОБА_1 та його захисник. Вказаних доказів не було долучено і до самих клопотання про закриття провадження та додаткових пояснень;
- рапортом інспектора прикордонної служби ОСОБА_3
- схемою щодо виникнення обстановки на ділянці ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону.
Факт затримання ОСОБА_4 з його товаришами на відстані 250 метрів до ліні державного кордону також не заперечується і самим ОСОБА_4 .
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суддею не приймаються до уваги посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_4 не мав наміру перетинати незаконно державний кордон, а хотів тільки відпочити в м. Ужгород та подивитись історичні місцеві будівлі та міста, оскільки на підтвердження зазначеного не надано жодного доказу. При цьому, суддею враховано, що фактичним місце проживання ОСОБА_4 є м. Київ, місце виявлення ОСОБА_4 на відстані 250 метрів до лінії державного кордону, що підтверджує намір незаконного перетину кордону.
Суддя критично оцінює доводи сторони захисту, що відстань у 250 метрів до державного кордону є надто великою.
При цьому суддя зауважує, що сукупність таких обставин, як:
- місце виявлення ОСОБА_4 , зокрема в безпосередній близькості від лінії державного кордону, а саме на відстані до 250 м від лінії державного кордону України, яке не є ні місцем реєстрації, ні місцем його проживання;
- спосіб намагання перетину державного кордону - поза межами пункту пропуску в пішому порядку;
- відсутність дозвільних документів на перетин державного кордону, які надавали йому, як громадянину України чоловічої статі та призивного віку, право на перетинання державного кордону, зважаючи на обмеження, регламентовані Законом України «Про правовий режим воєнного стану», вагомо свідчать про наявність у діях ОСОБА_4 наміру на вчинення інкримінованого правопорушення та спростовують твердження сторони захисту про те, що він не мав умислу на скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Суддя критично оцінює зазначені стороною захисту доводи на спростування вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУ. Вважає їх непереконливими та бездоказовими, і такими, що не відповідають фактичним обставинам та які надані з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Більше того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 відмовився від надання пояснень під час його затримання. Суддею не встановлено яких-небудь даних про застосування щодо ОСОБА_4 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до відмови від надання будь-яких пояснень та зауважень щодо протоколів.
Також суддею не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що старший інспектор прикордонної служби групи адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_5 був упередженим при складанні щодо ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази у матеріалах справи.
За таких обставин, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а саме, у спробі незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в складі групи осіб, доведена.
При призначенні адміністративного стягнення суддя виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, зокрема те, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, термін дії якого неодноразово продовжено та такий діє і наразі, а відтак вважає за можливе призначити ОСОБА_6 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки, на думку суду, саме цей вид адміністративного стягнення буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, а саме буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до положень ст. 40-1, ч.5 ст. 283 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_4 слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 204-1 ч.2, 245, 283,-285, 287,-291 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закон України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн. (вісім тисяч пятост).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул