29 жовтня 2025 рокуСправа №160/23401/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
14.08.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250035446 від 27.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об'єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія»;
- зобов'язати зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі;
- зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відсутність необхідного страхового стажу виникла у зв'язку з незарахуванням періодів навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі та періодів роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об'єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія». На переконання позивача, необґрунтоване неврахування зазначених періодів його навчання та роботи до страхового стажу суперечить нормам пенсійного законодавства та порушує його право на належний соціальний захист.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 відкрито провадження у справі №160/23401/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою суду від 18.08.2025 відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Адміністративний позов та копія ухвали від 18.08.2025 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 14.08.2025 та 18.08.2025 відповідно, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє, вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзивів на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
20.06.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності розгляд вказаної заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 27.06.2025 №155250035446 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Як видно з рішення, до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 04.06.1990, оскільки термін навчання перевищено та перетинається з строковою військовою службою періодом проходження військової служби.
Крім того, з копії роздруківки з ЕПС, наявної в матеріалах справи вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об'єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія»
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
У постанові від 18.02.2020 у справі №1840/3344/18 Верховний Суд зазначив, що "пенсія за віком" - це свого роду "державний депозит" (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера після досягнення певного віку.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 03.08.1990 містяться записи:
- №33 - №35 про періоди роботи ОСОБА_1 з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об'єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія».
Разом з тим, як видно з копії роздруківки з ЕПС, що міститься в матеріалах справи, означений період роботи зарахований до страхового стажу позивача лише у кількості 02 місяців 00 днів, тоді як означений період роботи складає більше 4 років.
Жодних пояснень представником відповідача з цього приводу не надано.
Більш того, в спірному рішенні відповідачем не зазначено про причини не врахування такого періоду роботи до страхового стажу позивача.
Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За таких обставин, відповідач протиправно не врахував до страхового стажу позивача періоди роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об'єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія».
Щодо зарахування періодів навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі, то згідно виписки з заліково-екзаменаційної відомості Донецького інституту радянської торгівлі до диплому № НОМЕР_3 від 15.06.1990, диплому №972868 від 15.06.1990 Донецького інституту радянської торгівлі та відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 03.08.1990 ОСОБА_1 навчався у Донецькому інституті радянської торгівлі по спеціалізації «машини та апарати харчових виробництв».
Згідно копії військового квитка позивача серії НОМЕР_4 від 13.06.1984 ОСОБА_1 з 29.06.1984 по 29.04.1986 проходив службу в армії. Зазначений період був зарахований до страхового стажу позивача.
Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що період навчання позивача перетинається з військовою службою, однак переривання навчання та проходження строкової служби не є підставою для не врахування позивачу періоду навчання до страхового стажу.
Відповідно до п. "д" ст. 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу установлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Позивачем були надані наведені документи, зокрема диплом та виписку з заліково-екзаменаційної відомості Донецького інституту радянської торгівлі, а тому відповідач безпідставно не врахував позивачу періоди навчання позивача з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі.
В цій частині позов також підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене суд робить висновок про протиправність рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №155250035446 від 27.06.2025 через незарахування до страхового стажу періодів навчання та роботи позивача, а тому вказане рішення слід скасувати як протиправне.
Водночас, саме по собі скасування спірного рішення не відновить порушеного права позивача, а тому належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2025 про призначення пенсії із зарахуванням до загального страхового стажу періодів навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі та роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об'єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія».
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією від 13.08.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 968,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №155250035446 від 27.06.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 28.04.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 31.07.2014 на Виробничому об'єднанні шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 29.06.1984 та з 29.04.1986 по 04.06.1990 в Донецькому інституті радянської торгівлі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.06.2025, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський