справа №176/3990/25
провадження №1-кп/176/567/25
06 листопада 2025 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води в залі суду кримінальне провадження № 12024041540000074 від 07.02.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Малин Житомирської області, громадянина України, маючого середньо-професійну освіту, одруженого, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
ОСОБА_4 , будучи призваний 07.03.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 у Збройні Сили України на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №111 від 21.04.2023 призначений на посаду стрільця - санітара 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.
ОСОБА_4 , 02 лютого 2024 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи на території тимчасової дислокації підрозділу механізованої роти військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив самовільно залишити військову частину та скористатись для цього транспортним засобом марки КІА моделі Sorento, 2004 року випуску, реєстраційний іноземний номер НОМЕР_3 , УШ-код НОМЕР_4 , в кузові сірого кольору, який відповідно до іноземного свідоцтва про реєстрацію машини № НОМЕР_3 від 30.05.2023, виданого Відомством дорожнього руху кантону Цюрих, Швейцарська Конфедерація, належить на праві власності громадянки України ОСОБА_5 та перебував у розпорядженні та користуванні його співслужбовця ОСОБА_6 , який був придбаний останнім за власні кошти на підставі усного договору купівлі-продажу, та знаходився на узбіччі поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, ОСОБА_4 мав посвідчення водія серії НОМЕР_5 , видане 03 листопада 2021 року Територіальним сервісним центром МВС України №8041 (м. Житомир) та мав навики керування транспортними засобами категорії «В».
Реалізуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , діючи умисно, переслідуючи мету незаконного заволодіння транспортним засобом, в зоні проведення активних бойових дій, без дозволу та всупереч волі ОСОБА_6 , який є користувачем вказаного транспортного засобу, направився в житловий будинок за місцем свого тимчасового мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в якому спільно мешкав з співслужбовцем ОСОБА_6 та де йому достовірно було відомо місце зберігання останнім ключа запалення від транспортного засобу.
Пройшовши до кімнати кухні, ОСОБА_4 взяв зі столу ключ запалення від транспортного засобу марки КІА моделі Sorento, 2004 року випуску, реєстраційний іноземний номер НОМЕР_3 , УШ-код НОМЕР_6 , після чого вийшов з будинку, направився до узбіччя поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та, підійшовши до транспортного засобу марки КІА моделі Sorento, 2004 року випуску, реєстраційний іноземний номер НОМЕР_3 , УШ-код НОМЕР_6 , діючи умисно, з метою протиправного заволодіння вказаним транспортним засобом, не маючи права на даний транспортний засіб, всупереч волі його власника та користувача, за допомогою ключа запалення відчинив автомобіль, сів за кермо та за допомогою того ж самого ключа запалення завів двигун транспортного засобу, встановив таким чином контроль над вказаним транспортним засобом і шляхом керування та руху перемістив його з місця первинного знаходження з використанням власного двигуна транспортного засобу та направився до с. Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області, де перебував певний час, після чого продовжив рух у напрямку м. Малин Житомирської області, куди прибув 03.02.2024.
ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, незаконно заволодівши транспортним засобом марки КІА моделі Sorento, 2004 року випуску, реєстраційний іноземний номер НОМЕР_3 , УШ-код НОМЕР_6 , вартістю 199240,35 коп. (сто дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок гривень тридцять п'ять копійок), тобто від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, заподіявши збитки на вказану суму.
У подальшому, залишивши розташування військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 , 08.02.2024 приблизно о 13:30, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 протиправно розпорядився зазначеним авто, реалізувавши його ФОП « ОСОБА_7 ».
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого становить від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро розкаявся. Дав суду показання за тих обставин, які викладені в обвинувальному акті. При цьому зазначив, що повністю погоджується з фактичними обставинами кримінального правопорушення, яке викладено в обвинувальному акті. Не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення. Просив не досліджувати докази у кримінальному провадженні. Зазначив, що наслідки обмеження апеляційного оскарження вироку суду йому зрозумілі.
Докази вини, здобуті досудовим розслідуванням, обвинувачений визнає повністю і не оспорює їх. Правильно розуміє зміст фактичних обставин кримінального провадження і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються. Дана позиція обвинуваченого є добровільною. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального правопорушення.
Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового провадження, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_4 дає критичну оцінку своїм діям, має молодий вік, як особа характеризується позитивно, на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину, несе військову службу, є учасником бойових дій, здійснює захист Батьківщини, а тому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкції статті за якою він визнається винуватим у виді позбавлення волі, звільнивши на підставі ст.75КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків.
Витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосувався.
Питання про скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, відповідно до ст.174 КПК України.
Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 /п'ять/ років, без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2(двох) років 4(чотирьох)місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_4 не застосувався.
Процесуальні витрати відсутні.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 11 березня 2024 року.
речові докази:
- автомобіль КІА моделі Sorento 2004 року випуску, номер кузова: НОМЕР_7 , реєстраційний номер Швейцарії: НОМЕР_8 - який переданий під схоронну розписку ОСОБА_8 - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
- DVD диск з маркувальним позначенням esperanza DVD-R 4,7 GB 120 mіn з відеозаписом фіксування обставин вчинення кримінального правопорушення, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області ОСОБА_1