Справа № 212/1353/25
2-а/212/34/25
03 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Яненко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотрук Василь Іванович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотрук В.І., звернувся до суду з позовом, у якому просить суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 30 січня 2025 року № 19, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн, а провадження по справі закрити за відсутності події та складу в діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов обґрунтовує тим, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте позивач не був належним чином сповіщений про явку, повістку не отримував, усі дані своєчасно оновив, а отже відсутні підстави для його виклику. Також, зазначив, що відповідач, викликаючи позивача для уточнення/звірки даних, не вчинив дії щодо отримання персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних і також при винесенні постанови не навів доводів щодо неможливості отримати такі дані у наведений спосіб.
Крім того, зазначає, що він має інвалідність третьої групи, визнаний непридатним до військової служби, за останній час своє місце проживання не змінював, про наявність на поштовому відділення рекомендованого відправлення не був обізнаний, оскільки не отримував від працівників поштового оператора «Укрпошта» сповіщення. Вважає винесену постанову необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 14 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення її недоліків.
Ухвалою судді від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, визначеними ст. 269-271 КАС України, з урахуванням положень ст. 286 КАС України, роз'яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи та з процесуальних питань.
07 березня 2025 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, у якій вона заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач був належним чином у встановлений законом порядок сповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 для оновлення облікових даних, і чинним законодавством не визначено, що наявність відстрочки від призову на військову службу чи вчасно оновлені облікові дані звільняють військовозобов'язаного від обов'язку прибути до ТЦК та СП. Повістка про виклик позивача була надіслана за адресою місця проживання останнього, та повернулася з відміткою «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним сповіщенням військовозобов'язаного. Позивачем не було надано жодних поважних причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою, на відповідача не покладений обов'язок контролювати оповіщення військовозобов'язаних засобами «Укрпошта». Просила відмовити у позові.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про відкладання розгляд у справи.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином у порядку ст. 268 КАС України, що підтверджується довідками про доставку електронного документу в системі «Електронний суд», відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 скористався своїм правом на подачу відзиву, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України.
Отже, суд розглянув справу у відсутність сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 14 листопада 2024 року було сформовано повістку № 1198251 на ім'я ОСОБА_1 , якого викликано на 24.11.2024 о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 44).
Вказана повістка була надіслана поштовим зв'язком на адресу позивача: АДРЕСА_1 , та була повернута з відміткою причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою, з відбитком печатки «Укрпошта» 05.12.2025 (а.с. 45).
26 січня 2025 року офіцером відділення військового обліку та бронювання ОСОБА_3 був складений протокол № 19 про адміністративне правопорушення, згідно з яким 26 січня 2025 року о 12:30 год. було встановлено факт порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 , Закону України «Про оборону» та абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якому було направлено засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням 15.11.2025 повістку № 1198251 на прибуття 24.11.2024 о 14:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. 05.12.2024 з поштового зв'язку «Укрпошта» надійшла довідка про причину повернення/досилання відправлення - адресат відсутній за вказаною адресою. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 24.11.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом без поважних причин, передбачена відповідальність відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи призначений на 30 січня 2025 о 14.00 год (а.с. 42-23).
Постановою № 601 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 30 січня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн (а.с. 43-44).
Постанова мотивована тим, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 не прибув за викликом без поважних причин, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про неявку на виклик у військовий комісаріат (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (Закон № 3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до п. 3 ст. 22 Закон №3543-XII громадяни зобов'язані під час мобілізації з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Пунктом 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період процедурою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560) встановлено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, є, зокрема у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови КМУ № КМУ №1147 від 08 жовтня 2024 року), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже за викладених обставин, суд встановив недотримання передбаченого Правилами надання послуг поштового зв'язку порядку вручення «Повістки ТЦК», оскільки відсутня відмітка про дату доставки відправлення, під час якої працівник поштового оператора не зміг вручити повістку і залишив відповідне сповіщення.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у РТЦК, однак свідомо не з'явився, при цьому обов'язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається саме на відповідача.
Тому, суд вважає, що під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце і строк, а також те, що він, незважаючи на його належне повідомлення, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, тобто неявка за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Суд не надає оцінку іншим доводам позивача, викладеним у позовній заяві, оскільки з вищезазначених підстав оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Керуючись ст. 2, 5-11, 77, 241-246, 247, 251, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мотрук Василь Іванович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 № 19 від 30 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено та підписано 03 листопада 2025 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак