03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 757/18590/23-ц Головуючий у суді першої інстанції - Вовк В.С.
Номер провадження № 22-ц/824/16916/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
05 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України», поданою представником Чабан Ольгою Олегівною, та за апеляційною скаргою Національної академії аграрних наук України, поданою представником Бурлакою Мариною Анатоліївною, на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Вовка В.С., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук України та Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Печерського районного суд міста Києва від 14 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Ренійського районного суду Одеської області.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду представник ДП «ДГ «Южний» ІКОСГ НААН» - Чабан О.О. подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що оскаржувана ухвала є завідомо незаконною, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми ЦПК України та не враховано положення ч. 2 ст. 31 ЦПК України.
Вказує, що за загальним правилом підсудності справ у цивільному процесі позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 ст. 27 ЦПК України).
Позивач на стадії звернення до суду, користуючись наданим йому правом обрав підсудність справи за місцезнаходження відповідача - Національної академії аграрних наук України: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9 та подав позовну заяву до Печерського районного суду м. Київ.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 травня 2023 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження із додержанням правил підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Вважає, оскільки справа прийнята до провадження Печерським районним судом м. Києва з додержанням правил підсудності, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 27 ЦПК України та ч. 2 ст. 31 ЦПК України. Саме цей суд, як суд, встановлений законом, повинен здійснити розгляд справи по суті. Єдиний випадок передбачений ч. 2 ст. 31 ЦПК України, коли справа належить до виключної підсудності, передбачає передачу справу підсудному суду.
Разом з тим, обставини, які б свідчили, що справа належить до виключної підсудності іншого суду, у даному випадку відсутні. На момент подання позовної заяви місце проживання позивача вже було зареєстроване на території Ренійського району Одеської області, і ці обставини були відомі самому позивачу. Незважаючи на це, він реалізував своє право вибору альтернативної підсудності та свідомо обрав розгляд справи за місцезнаходженням відповідача у Печерському районному суді м. Києва.
Таким чином, після відкриття провадження у справі склад учасників спору не змінювався, не відбулося й жодних змін у зареєстрованому місці проживання чи перебування позивача або місцезнаходженні відповідача, які могли б зумовити появу нових обставин для перегляду питання підсудності.
Враховуючи вищевикладене, представник ДП «ДГ «Южний» ІКОСГ НААН» - Чабан О.О. просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Також не погоджуючись з ухвалою суду представник Національної академії аграрних наук України - Бурлака М.А.подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що позивачем через свою волю та на стадії подання позову вже було обрано територіальну підсудність на підставі ч. 2 ст. 27 ЦПК України за місцезнаходженням відповідача НААН як юридичної особи, що є центральним органом управління ДП «ДГ «ЮЖНИЙ» ІКОСГ НААН, та здійснює управлінські рішення в порядку передбаченим статутом підприємства та нормами трудового законодавства України.
Після відкриття провадження у справі склад учасників спору не змінювався, не відбулося й жодних змін у зареєстрованому місці проживання чи перебування позивача або місцезнаходженні відповідача, які могли б зумовити появу нових обставин для перегляду питання підсудності.
Позивач вичерпано своє право на вибір підсудності, а тому звернення з клопотанням про передачу справи іншому суду не ґрунтується на вимогах закону. Суд першої інстанції, задовольнивши таке клопотання, не встановив жодних нових чи змінених обставин, які б виникли у процесі розгляду справи та виправдовували б передачу справи до іншого суду відповідно до статті 31 ЦПК України. Суд не врахував, передбачені ч. 2 ст. 31 ЦПК України правила щодо обов'язку розглянути справу не залежно від подальшої зміни підсудності.
Фактично позивач використав клопотання про передачу справи до Ренійського районного суду Одеської області як інструмент для вибору «зручних умов» розгляду спору, що є формою зловживання процесуальними правами (ст. 44 ЦПК України). Така поведінка суперечить принципу добросовісності та принципу рівності учасників процесу (ст. 12 ЦПК України), оскільки ставить відповідачів у менш вигідне становище.
Отже, передача справи до іншого суду за відсутності передбачених законом підстав суперечить принципам правової визначеності, стабільності процесу і порушує вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права на «суд, встановлений законом».
Таким чином, ухвала Печерського районного суду м. Києва про передачу справи до Ренійського районного суду Одеської області постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема ч. 2 ст. 31 ЦПК України є незаконною і такою, що підлягає скасуванню в апеляційному порядку.
21 жовтня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук Українивідповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що в апеляційній скарзі не зазначено жодної вимоги в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що є порушенням ст. 376 ЦПК України, щодо підстав для скасування ухвали суду.
22 жовтня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ДП «ДГ «Южний» ІКОСГ НААН» відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що скаржник у своїй апеляційній скарзі не вказав в чому полягає необґрунтованість ухвали суду та яким чином передача справи за підсудністю до Ренійського районного суду Одеської області ставить у менш вигідне становище відповідачів, приймаючи до уваги той факт, що заявник апеляційної скарги так само територіально знаходиться в Одеській області, а саме ДП «ДГ «Южний» ІКОСГ НААН» знаходиться за адресою: 67668, Одеська область, с. В. Дальник, вул. Маяцька, 26.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Передаючи справу на розгляд до Ренійського районного суду Одеської області, суд першої інстанції посилався на те, що у відповідності до частини першої статті 28 ЦПК України, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Постановляючи ухвалу про направлення справи за підсудністю до Ренійського районного суду Одеської області, мотивував своє рішення тим, що місце реєстрації позивача, не відноситься до Печерського району м. Києва, а тому немає законом передбачених для розгляду даної справи то суд дійшов висновку про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Ренійського районного суду Одеської області, за місцем реєстрації позивача.
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у ч. 1 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), зокрема, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 користуючись наданим йому правом обрав підсудність справи за місцезнаходження відповідача - Національна академія аграрних наук України: вул. Михайла Омеляновича - Павленка, 9 та подав позов до Печерського районного суду м. Києва.
Вищевказане положення встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності. Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, а навпаки, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів.
Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 725/2910/19 (провадження № 61-8546св20) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (ч. 16 ст. 28 ЦПК України).
Місцезнаходженням відповідача Національна академія аграрних наук України за даними ЄДРЮОФОПГФ є м. Київ, Печерський район, вул. Михайла Омеляновича - Павленка, 9, що територіально віднесено до Печерського району міста Києва.
Враховуючи той факт, що правило альтернативної підсудності надає право саме позивачу обирати уповноважений суд з-поміж тих, що визначені або загальними правилами підсудності цивільних справ, або спеціальним правилом альтернативної підсудності, позивач обрав подати свою позовну заяву до Печерського районного суду міста Києва за правилами загальної підсудності, а саме за місцезнаходженням відповідача.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як позивач реалізуючи надане йому право на обрання альтернативної підсудності звернувся до саме до Печерського районного суду міста Києва із позовом до Національної академії аграрних наук України за місцем її розташування та Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» селекційно-генетичного інституту-національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», що виник з трудових правовідносин, а тому позовна заява відповідно до положень ч. 16 ст. 28 ЦПК України підлягає розгляду в Печерському районному суді м. Київ, так як зареєстроване місце знаходження відповідача Національної академії аграрних наук Українитериторіально відноситься до Печерського району міста Києва.
Печерський районний суд міста Києва, постановляючи 12 травня 2023 року ухвалу про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до розгляду та відкриття провадження погодився із тим, що вказана справа підсудна Печерському районному суду міста Києва.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що даний спір не підсудний Печерському районному суду м. Києва та про передачу справи на розгляд до Ренійського районного суду Одеської області.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала Печерського районного суд міста Києва від 14 серпня 2025 рокупро передачу справи на розгляд до Ренійського районного суду Одеської областіпостановлена з порушенням норм процесуального права, а тому за правилами ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Печерського районного суду міста Києва.
Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України», подану представником Чабан Ольгою Олегівною та апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України, подану представником Бурлакою Мариною Анатоліївною,задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суд міста Києва від 14 серпня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв