03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 752/15163/25 Головуючий у суді першої інстанції - Кордюкова Ж.І.
Номер провадження № 22-ц/824/14640/2025 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
05 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Меддів», поданою представником Вальком Ігорем Вікторовичем, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року, постановлену під головуванням судді Кордюкової Ж.І., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меддів» про стягнення грошових коштів та інфляційних втрат,-
У червні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Меддів» про стягнення грошових коштів та інфляційних втрат, у якому просила суд: стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 1 649 698, 63 грн як відшкодування вартості майна та стягнути з відповідача на її користь інфляційні втрати у розмірі 479 154, 43 грн.
09 липня 2025 року на адресу районного суду від представника позивача у справі ОСОБА_1 - Маринушкіна А.Г. надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Меддів», як в національній валюті (гривня), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах: IBAN НОМЕР_1 (банк АТ "ПУМБ"); IBAN НОМЕР_2 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - українська гривня); IBAN НОМЕР_3 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - долар США); IBAN НОМЕР_1 (банк АТ "ПУМБ", валюта - євро); IBAN НОМЕР_1 (банк АТ "ПУМБ", валюта - українська гривня); IBAN НОМЕР_1 (банк АТ "ПУМБ", валюта - долар США); IBAN НОМЕР_4 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - євро); IBAN НОМЕР_5 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - долар США); IBAN НОМЕР_8 (Казначейство України, валюта - українська гривня); IBAN НОМЕР_6 (АБ "УКРАГАЗБАНК", валюта - євро); IBAN НОМЕР_6 (АБ "УКРАГАЗБАНК", валюта - долар США); IBAN НОМЕР_6 (АБ "УКРАГАЗБАНК", валюта - українська гривня); IBAN НОМЕР_7 (банк АТ "КБ "ПриватБанк" , валюта - українська гривня), у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Меддів» у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 128 853,06 грн.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «Меддів» про стягнення грошових коштів у розмірі 1649698, 63 грн, як відшкодування вартості майна, та інфляційних втрат у розмір 479154, 43 грн, оскільки вартість реалізованої частини об'єкта нерухомості, що належала останній була використана для часткового покриття заборгованості боржника ТОВ «Меддів» та становила 1649698, 63 грн.
На підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Меддів» від 28 червня 2025 року, фінансової звітності Товариства за 2024 рік, а також відповідних обставин, вбачається наявність об'єктивних підстав для застосування заходів забезпечення позову.
Зокрема, можливі ознаки фінансових порушень та зменшення платоспроможності Товариства, що створює реальний ризик невиконання майбутнього судового рішення.
З протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Меддів» від 28 червня 2025 року вбачається, що його учасники відмовилися затверджувати фінансову звітність Товариства за 2024 рік.
У діяльності Товариства наявні очевидні ознаки поточної та прогнозованої неплатоспроможності.
Окрім того, між ТОВ «Меддів» та учасником Товариства ОСОБА_3 укладено договір оренди комерційної нерухомості від 04 листопада 2022 року, предметом якого є нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується Товариством у межах його господарської діяльності.
3 огляду на те, що ОСОБА_3 є учасником Товариства та володіє корпоративними правами в ньому (45%) та кінцевим бенефіціарним власником Товариства, укладення з нею зазначеного договору оренди породжує очевидний конфлікт інтересів та викликає обґрунтовані сумніви щодо добросовісності дій виконавчого органу Товариства - директора, який фактично погодив регулярне виведення грошових коштів на користь одного з учасників під виглядом орендної плати.
Такий правочин створює ризик штучного зменшення активів Товариства, погіршення його платоспроможності.
На незадовільний стан роботи із врегулювання фінансових зобов'язань на користь Товариства вказує ситуація з поверненням грошових коштів, що були перераховані ТОВ «Смартум Технолоджі». Зокрема, ТОВ «Меддів» звернулося до суду з позовом про стягнення коштів у розмірі 2 844 975 грн. За результатами розгляду справи, суд задовольнив позов Товариства та постановив рішення про стягнення зазначеної суми на користь Товариства, однак, станом на дату подання звіту директором Товариства зазначені грошові кошти фактично не повернуті, через відсутність господарської діяльності ТОВ «Смартум Технолоджі», що свідчить про наявність проблемної дебіторської заборгованості, яка, з високою ймовірністю, набуває ознаки безнадійної.
Відповідно, це може призвести до подальшого зростання обсягу кредиторської заборгованості у 2025 році, що становитиме додатковий істотний ризик для фінансової стабільності Товариства.
Таким чином, на переконання позивача, наведені обставини, а також критичний фінансовий стан Товариства, виявлена диспропорцію між активами та зобов'язаннями, відсутність затвердженого фінансового звіту, сумнівну платоспроможність і наявність значного обсягу дебіторської заборгованості є об'єктивними підставами вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення, виконання судового рішення у майбутньому буде або неможливим, або істотно ускладненим.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану представником Маринушкіним А.Г., задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти в межах суми позовних вимог у розмірі 2 128 853, 06 грн, які належать ТОВ «Меддів», що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову. Відмовлено у задоволенні решти вимог заяви.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ТОВ «Меддів» через свого представника Валька І.В. подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою заяву позивача про забезпечення позову залишити без задоволення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ТОВ «Меддів» здійснило ухилення від виконання зобов'язання на користь позивача. Невиконання договору поруки відсутнє, оскільки між сторонами було укладено договір врегулювання від 16 жовтня 2023 року, відповідно до якого припинені всі зобов'язання.
Наголошує, що забезпечуючи позов суд першої інстанції арештував кошти Товариства у розмірі 2 128 853, 06 грн. При виконанні такого арешту будуть арештовані як наявні на рахунках кошти, так і ті, які надійдуть на рахунки пізніше.
Такий арешт виключає можливість сплати відповідачем податків та виплати заробітної плати працівникам, закупівлі товару у виробників для продажу його покупцям, що є основною діяльністю Товариства.
Вважає, що навіть за наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову такі заходи не повинні приводити до зупинення роботи ТОВ «Меддів».
14 жовтня 2025 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти доводів, викладених у апеляційній скарзі вказує, що відповідачем не надано до суду доказів того, що вжиті заходи забезпечення позову можуть вплинути на діяльність Товариства.
Відповідачем також не було подано заяви про скасування заходів забезпечення позову та не надано доказів, що судом такі заходи були вжиті передчасно.
При апеляційному розгляді справи представник ТОВ «Меддів» Валько І.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача у справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечив щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки доводи, на які посилається апелянт не спростовують обставин, встановлених судом та викладених у оскаржуваному судовому рішенні. Вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача у справі, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції вирішуючи подане представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 клопотання про забезпечення позову встановив, що адвокат Маринушкін А.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Меддів» про стягнення грошових коштів у розмірі 1 649 698,63 грн як відшкодування вартості майна, та інфляційних втрат у розмірі 479 154,43 грн.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову районний суд виснував, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового забезпечення позову, адже їх невжиття може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду про забезпечення позову відповідає з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Судом встановлено, що у червні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Меддів» про стягнення грошових коштів та інфляційних втрат, у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 1 649 698, 63 грн як відшкодування вартості майна та стягнути з відповідача на її користь інфляційні втрати у розмірі 479 154, 43 грн.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом про стягнення грошових коштів та інфляційних втрат, який виник на підставі договору позики №03/2021 від 18 березня 2021 року.
Таким чином, позивач звернулася до суду з позовними вимогами майнового характеру й предметом позову у даній справі є грошові кошти.
Враховуючи зміст позовних вимог, предмет спору та ціну позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України.
Разом з тим, невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника та утруднити виконання рішення суду в майбутньому.
Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли наслідком невжиття заходів забезпечення позову є неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає інтереси як позивача, так і відповідача.
Доводи апеляційної скарги, що заходи забезпечення позову можуть призвести до зупинення роботи ТОВ «Меддів» апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки будь-яких доказів того, що у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, будуть порушені права відповідача або інших осіб, суду не надано.
Посилання представника відповідача ТОВ «Меддів» - Валька І.В. на те, що при виконанні арешту, накладеного оскаржуваною ухвалою, будуть арештовані як наявні на рахунках кошти, так і ті, які надійдуть на рахунки пізніше колегія суддів оцінює критично, з огляду на наступне.
У постановах Верховного Суду від 02 серпня 2019 року в справі № 915/538/19 та від 06 листопада 2018 року в справі № 923/560/17 викладена правова позиція про те, що накладення арешту на грошові кошти відповідачів слід обмежувати розміром ціни позову та можливих судових витрат; суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру загальної суми позовних вимог та можливих судових витрат.
Оскаржуваною ухвалою було накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог у розмірі 2 128 853, 06 грн.
Разом з тим, арештовані грошові кошти фактично зберігаються в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ними.
Так, забезпечення позову у даній справі є пропорційним та відповідає меті застосування заходів забезпечення, свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін спору.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Разом з тим, доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меддів», подану представником Вальком Ігорем Вікторовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 17 липня 2025 року, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 06 листопада 2025 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді : Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв