апеляційне провадження №22-ц/824/16673/2025
справа №367/2674/25
05 листопада 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Уманець Сергієм Григоровичем, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Горбачової Ю.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості з оплати тимчасової непрацездатності та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
1. Короткий виклад обставин справи.
У березні 2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості з оплати тимчасової непрацездатності та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 10 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви, визначений ухвалою суду, з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2025 року позовну заяву повернуто позивачці.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Повернувши позовну заяву, суд першої інстанції вказав, що вимоги ухвали суду від 10 березня 2025 року не усунуто, відтак позовна заява підлягає поверненню на підставі частини 3 статті 185 ЦПК України.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Уманець С.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається порушення судом норм процесуального права.
Вказує, що цивільним процесуальним законодавством передбачено два способу вручення учаснику справи фізичній особі судової кореспонденції, а саме надсилання до електронного кабінету особи, а у разі відсутності зареєстрованого електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У позивачки відсутній зареєстрований електронний кабінет, відтак суд першої інстанції ухвалу про залишення позову без руху повинен був надіслати засобами поштового зв'язку, а тому надсилання копії цієї ухвали засобами електронного зв'язку на електронну адресу позивачки не є належним вручення судового рішення та не може бути взято до уваги судом як виконання судом вимог статті 272 ЦПК України.
Посилається на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі №454/1883/22.
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
14 жовтня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, доводи якої уважає формальними.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказує, що позивачка як ініціатор судового провадження, зобов'язана із розумними проміжками часу цікавитися станом розгляду цієї справи, а тому, на думку відповідача, надсилання ухвали суду про залишення позову без руху на електронну адресу позивачки, яку остання самостійно повідомила суду, є законим врученням копії судового рішення та таким, що не заборонено законодавством.
Вказує на суперечливу та недобросовісну поведінку позивачки, яка полягає одночасно у твердженнях, наведених у позові, щодо завдання значного стресу та емоційного напруження у зв'язку із звільненням, та у пасивній процесуальній поведінці, вираженій у незацікавленості щодо стану розгляду справи протягом 6 місяців з моменту подачі позову та до повернення позову.
Зазначає, що на сайті ЄДРСР ухвалу про залишення позову без руху оприлюднено 13 серпня 2025 року, відтак з цього моменту позивачка могла довідатися про вказане процесуальне рішення суду.
Звертає увагу на те, що позивачка користується послугами адвоката Уманця С.Г. з 01 липня 2025 року згідно даних ордеру №1994948. Таким чином, представник позивачки мав процесуальне право в її інтересах вживати заходів щодо ознайомлення із матеріалами справи та уточнення стадії розгляду справи.
Вказує, що представник позивачки не спростовує того, що позивачці ухвала суду від 10 березня 2025 року надіслана електронний листом та доставлена 11 серпня 2025 року, тобто з цієї дати позивачці стало відомо про залишення позову без руху.
Посилається на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17, викладені в постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №914/1954/20, від 10.04.2024 у справі №454/1883/22, від 28.04.2023 у справі №904/272/22.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2025 року залишити без змін.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
Позовну заяву зареєстровано судом 06 березня 2025 року.
При зверненні до суду позивачка просила суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ №1685 від 06 лютого 2025 року про звільнення позивачки;
2) зобов'язати відповідача поновити позивачку на займаній посаді;
3) стягнути з відповідача на корить позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу по дату поновлення на роботі;
4) стягнути з відповідача на корить позивачки заборгованість по виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності у розмірі 161 583,02 грн та середній заробіток за затримку сплати лікарняного хоча б за 45 днів середньоденної, у розмірі 98 935,00 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні;
5) зобов'язати відповідача відшкодувати позивачці моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.
10 березня 2025 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення позову без руху.
Судом вказано про такі недоліки позовної заяви. У позові не зазначено ціну позову, хоча такий підлягає грошовій оцінці. Вимога позову 3 та 4 не містять вказівки щодо часового періоду, з якого моменту, на думку позивачки, має починатись відповідне обрахування. Вказано на відсутність документів щодо розміру заробітної плати позивачки для обрахунку середнього заробітку. Вказано на відсутність доказів щодо перебування позивачки у відпустці без збереження заробітної плати у листопаді 2024 року та з 07 січня 2025 року по 08 лютого 2025 року, щодо невиплати позивачці допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 14 серпня 2024 року по 23 серпня 2024 року. Не надано розрахунку суми моральної шкоди, доказів на підтвердження обставин, що спричинили моральну шкоду. Вказано, що вимога щодо стягнення моральної шкоди не охоплюється приписами статті 5 Закону України «Про судовий збір», відтак за таку підлягає оплаті судовий збір.
На виконання вимог цієї ухвали судом запропоновано: долучити довідку про розмір середньої заробітної плати або про виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, а також надати обґрунтовані розрахунки сум, що стягуються по вимогах щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності в сумі 161 583,02 грн та середнього заробітку за затримку сплати лікарняного у сумі 98 935,00 грн, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.
Установлено десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
З даних довідки про доставку електронного листа убачається, що документом в електронному вигляді «Ухвала про залишення без руху» від 10 березня 2025 року по справі №367/2674/25 надіслано 12 серпня 2025 року одержувачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; документ доставлено до електронної скриньки 12 серпня 2025 року о 09 год 37 хв. (а.с.38). Згідно відомостей позову вказана електронна адреса належить позивачці ОСОБА_1 .
Крім того, з даних сайту ЄДРСР убачається, що до реєстру ухвалу про залишення позову без руху надіслано 11 серпня 2025 року, зареєстровано 12 серпня 2025 року, а надання загального доступу забезпечено 13 серпня 2025 року.
08 вересня 2025 року постановлено оскаржувану ухвалу.
Адвокат Уманець С.Г. в інтересах позивачки 09 вересня 2025 року звернувся до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами справи (а.с.40-41). Згідно відомостей ордеру серії АІ №1994948 адвокат Уманець С.Г. представляє інтереси ОСОБА_1 у всіх судових органах на підставі договору про надання правничої допомоги / доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №12 від 01 липня 2025 року (а.с.42).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до абзацу 1 частин 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом вище наведених норм процесуального закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про залишення заяви без руху, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали, але ухилилась від виконання вимог, зазначених в ній.
Відповідно до частини 5 статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній станом на дату залишення позову без руху, ? від 08 лютого 2025 року) учасникам справи, якщо судове рішення було ухвалено без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами часини 6 статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній станом на дату залишення позову без руху, ? від 08 лютого 2025 року) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року по справі №454/1883/22 констатувала, що процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення ? шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі ? через «Електронний кабінет». Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. У разі відсутності таких відомостей, передбачених пунктами 1-5 частини 6 статті 272 ЦПК України, судове рішення вважається не врученим. Бажання учасника справи (фізичної особи) зазначити у скарзі (заяві) свою особисту електронну адресу, свідчить лише про бажання особи отримувати кореспонденцію від суду додатковим засобом зв'язку, та не звільняє суд обов'язку виконувати вимоги закону, зокрема щодо надіслання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонена, та може здійснюватися як додаткова, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на постанови касаційного суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17, від 16.02.2022 у справі №914/1954/20, оскільки за змістом норми 263 ЦПК України є доцільним до застосування висновки, викладені в постановах Верховного Суду, найближчих за часом до моменту спірних правовідносин.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на постанову касаційного суду у справі №904/272/22, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року по справі №454/1883/22 відступила від висновків, зроблених касаційним судом у вказаній справі.
Крім того, Верховний Суд зауважував, що механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об'єднаної палати Касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного суду (постанови Верховного Суду (див.: постанова Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі №602/140/23 (провадження №61-13364св24)).
Матеріали справи не містять відомостей про надсилання позивачці копії ухвали про залишення позову без руху у спосіб, передбачений статтею 272 ЦПК України, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення з огляду на відсутність у позивачки зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС.
За наведених обставин є помилковим стверджувати, що копія ухвали про залишення позову без руху є врученою позивачці у визначений законом спосіб.
Таким чином, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви із зазначених судом підстав.
Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Уманець Сергієм Григоровичем, задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 08 вересня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепи
В.В. Соколова