Апеляційне провадження № 33/824/4696/2025
Справа № 758/951/25
Головуючий в суді І інстанції Ларіонова Н.М.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
03 листопада 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., за участю секретаря судового засідання Діденка А.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка працювала директором ТОВ «Арніко Трейд», проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винною у порушенні митних правил та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 485 Митного кодексу України,
Згідно протоколу про порушення митних правил № 0493/90300/24 від 11 листопада 2024 року, 18 вересня 2023 року до відділу митного оформлення «Ковель» митного поста «Західний» Енергетичної митниці було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ЕА №23UA903220018812U4 (далі - ЕМД), за якою задекларовано до оформлення в митному режимі «імпорт» товар «Газ вуглеводневий скраплений паливний, пропан-бутан» за кодом 2711190000 згідно з УКТЗЕД загальною вагою - нетто 18 840 кг., обсягом 35,474 л. та фактурною вартістю 12 622,80 Євро.
Зазначений вантаж надійшов на адресу ТОВ «Арніко Трейд» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 07 липня 2022 року № 01/07, укладеного між компанією GMG Group LLC (16192, Coastal Highway, Lewes, Delaware 19958, County of Sussex, Сполучені Штати Америки) та ТОВ «Арніко Трейд». Відправником зазначеного товару була компанія BARTER S.A. (15-281, ul. Legionowa 28, Bialystok Polska). Перевізником зазначеного вантажу було підприємство ТОВ «Спецтранссервіс» (код ЄДРПОУ 31626517, Україна, 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Семеніївська, буд. 3).
Для здійснення митного оформлення товару керівником ТОВ «Арніко Трейд» ОСОБА_1 разом з ЕМД були подані, крім інших, наступні документи: додаткова угода № 52 від 14 вересня 2023 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07 липня 2022 року № 01/07; рахунок від 18 вересня 2023 року №3606/EX/G/2023 (виставлений компанією BARTER S.A. покупцю - GMG Group LLC ), фінальний інвойс від 18 вересня 2023 року № 392 (виставлений компанією GMG Group LLC покупцю - ТОВ «Арніко Трейд»); CMR від 18 вересня 2023 року №3606/EX/G/2023.
Згідно з додатковою угодою від 14 вересня 2023 року № 52 до зовнішньоекономічного договору від 07 липня 2022 року № 01/07, поставка товару здійснена на умовах DAP UA Дорогуск - Ягодин (польсько-український кордон).
Відповідно до умов поставки DAP Інкотермс на продавця покладаються обов'язки нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення.
В графі 47 та В даної ЕМД нараховано до сплати митні платежі в розмірі 184 598,79 грн. (в т. ч.: нараховано акциз за ставкою 52 EUR/1 тис. л. - 71 867,86 грн. та податок на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20% в розмірі 112 730,93 грн.). Витрати на транспортування товару за кордоном під час митного оформлення не заявлялись.
За результатами аналізу господарської діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України (далі ІКС ДПС України), посадовими особами Енергетичної митниці було виявлено ризик невключення всіх складових до митної вартості товару, а саме витрат на транспортування товару по іноземній території до місця ввезення на митну територію України, що були понесені покупцем товару ТОВ «Арніко Трейд».
Відповідно до інформації, наявної в ІКС ДПС України (податкова накладна від 20 вересня 2023 року № 144) ТОВ «Арніко Трейд» здійснювало розрахунки за надані міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на користь перевізника ТОВ «Спецтранссервіс».
24 липня 2024 року на підставі ст. 334, 336 МК України митним постом «Західний» Енергетичної митниці направлено запит (вих. № 7.6-28-02/28-02-05/13/121) на адресу перевізника ТОВ «Спецтранссервіс» з метою перевірки обставин міжнародного перевезення зазначеної вище партії товарів, вартості витрат на транспортування та отримання завірених копій документів.
13 серпня 2024 року митним постом «Західний» Енергетичної митниці була отримана відповідь від підприємства-перевізника ТОВ «Спецтранссервіс» від 05 серпня 2024 №1-05/08/24 (вх. №1127/7.6-28-02 від 13.08.2024) та копії документів.
В наданих підприємством-перевізником копіях документів, серед інших, митним органом було отримано: договір про надання транспортних послуг від 20 травня 2022 року №20051-Т, укладений між ТОВ «Арніко Трейд» (Замовник) та ТОВ «Спецтранссервіс» (Перевізник); рахунок на оплату від 20 вересня 2023 року № 474 за надані транспортні послуги з міжнародного перевезення вантажу автомобілем реєстраційний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , акт надання послуг № 1443 від 20 вересня 2023 року згідно якого виконавцем (ТОВ «Спецтранссервіс») були надані послуги міжнародного перевезення вантажу автомобілем реєстраційний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 для замовника ТОВ «Арніко Трейд» на загальну суму 41 448,00 грн.
Зазначені вище документи, які були надані на запит Енергетичної митниці, містять інформацію про узгоджений обсяг виконаних робіт компанією перевізником ТОВ «Спецтранссервіс» з міжнародного автоперевезення автомобілем реєстраційні номери НОМЕР_2 / НОМЕР_3 в сумі 41448,00 грн., що не відповідає наданим до митного оформлення відомостям щодо сплати транспортних послуг продавцем товару та поставки товару на умовах DAP Дорогуск-Ягодин (польсько-український кордон). Зазначені дії призвели до недобору митних платежів за ЕМД №23UA903220018812U4, а саме ПДВ у сумі 8289,60 грн.
На запрошення Енергетичної митниці від 01 листопада 2024 року № 7.6-3/20-01/10/5253, ОСОБА_1 не з'явилася, в поясненнях наданих адвокатом Ілоною Камінською причини неподання під час митного оформлення документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, не надано.
Згідно Правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24 травня 2012 року «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів відносяться: рахунок-фактура (акт виконаних робіт) від виконавця договору, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відповідно до виставленого рахунку-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом декларування за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно п. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до ст. 266 МК України, декларант та уповноважена ним особа зобов'язані: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим МК України; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених МК України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X МК України; 5) у випадках, визначених МК України та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відповідно до частини 2 ст. 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Пунктом 43 частини 1 статті 4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених МК України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами керівником ТОВ «Арніко Трейд» (на момент вчинення порушення митних правил) була громадянка України ОСОБА_1 .
Таким чином, митний орган вважав, що директор ТОВ «Арніко Трейд» ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про транспортні витрати до кордону, що призвело до зменшення розміру митних платежів, а саме ПДВ в розмірі 8 289,60 (ПДВ), чим вчинила порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 485 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 12 434,40 грн., що становить 150 відсотків несплаченої суми митних платежів. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 24 червня 2025 року подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 17 червня 2025 року та закрити провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Щодо порушення процесуальних строків на розгляд справи судом, вказувала, що справа про порушення митних правил за протоколом № 0493/90300/24 від 11 листопада 2024 року надійшла до Подільського районного суду м. Києва 20 січня 2025 року, однак всупереч встановлених ст. 525 МК України та ст. 277 КУпАП процесуальних строків, справа про адміністративне правопорушення розглянута тільки 17 червня 2025 року.
Щодо порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення та відсутності складу адміністративного правопорушення, встановленого в протоколі про порушення митних правил, наводила зміст ст. 485 МК України, зазначала об'єктивну сторону даного правопорушення, зазначала, що в протоколі про порушення митних правил зазначено, що ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про транспортні витрати до кордону. Проте в жодній графі митної декларації не заявляються відомості про транспортні витрати до кордону, форма та Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651 не передбачає обов'язок вказувати таку інформацію.
Дії особи, кваліфіковані як порушення митних правил за ст. 485 МК України, повинні бути спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети в ст. 485 МК України вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, а не з необережності, як про це зазначено в оскаржуваній постанові. Доказів умисного заявлення нею, ОСОБА_1 , в митній декларації неправдивих відомостей про транспортні витрати до кордону матеріали справи не містять. Декларант здійснювала декларування товарів з першим ціновим методом за ціною, що включала в себе вартість транспортних витрат відповідно до контракту, додаткової угоди та фінального інвойсу.
Зауважувала, що постанова суду містить посилання на те, що представником Енергетичної митниці Холодковою О.С. зазначено, що нібито за результатами аналізу господарської діяльності з використанням ІКС ДПС України, посадовими особами Енергетичної митниці було виявлено ризик невключення всіх складових до митної вартості товару, а саме витрат на транспортування товару по іноземній території до місця ввезення на митну територію України, що були понесені покупцем товару ТОВ «Арніко Трейд», вказане твердження жодними доказами, долученими митним органом, не підтверджено, жодних контрольно-перевірочних заходів і аналізу ІКС ДПС України митний орган щодо ТОВ «Арніко Трейд» не здійснював, ризики невключення всіх складових митної вартості щодо суб'єкта господарювання не виявлялись. Жодної з форм митного контролю у відношенні до ТОВ «Арніко Трейд» Енергетичною митницею не застосовувалось, жодних рішень про коригування митної вартості не приймалося, актів про результати перевірки чи повідомлень про результати пост-митного контролю не складалися та підприємству не направлялися, що підтверджує незаконність складання протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , через відсутність визначених законодавством підстав, які би вказували на наявність порушення митних правил, зокрема щодо сплати митних платежів.
Відсутність події та факту несплати митних платежів підтверджує також відсутність факту їх стягнення з ТОВ «Арніко Трейд» Енергетичною митницею чи іншим контролюючим органом у порядку, передбаченому МК України та Податковим кодексом України. Ні податкової вимоги, ні податкового повідомлення-рішення ТОВ «Арніко Трейд» не отримувала, що означає, що останнє не мало і не має боргів чи зобов'язань зі сплати митних платежів за митною декларацією.
Зауважувала, що застосовуючи найвищу форму санкції, передбачену за дане адміністративне правопорушення у розмірі 150 % несплачених митних платежів, суд не дослідив питання, що сума транспортних послуг, виставлена перевізником, включає суму транспортних послуг щодо подачі транспорту на завантаження, витрати на транспортування по території України, що не включаються у митну вартість товарів. Отже, додавання до митної вартості товарів всієї вартості перевезення як по території Польщі, так і по території України прямо суперечить положеннями ч. 10 ст. 58 МК України.
Вказувала, що суд першої інстанції, грубо порушуючи норми процесуального права, самостійно відредагував фабулу адміністративного правопорушення та змінив обґрунтування обвинувачення, викладене митним органом в протоколі про порушення митних правил, зазначаючи, що «документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких не відповідають дійсності відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються». Тобто суд першої інстанції самостійно кваліфікував її дії, змінюючи обґрунтування обвинувачення, внаслідок чого змінилася фабула обвинувачення, самостійно відшукав докази, які відсутні в матеріалах справи, чим обґрунтував своє неправосудне рішення. Вказаними діями суд першої інстанції допустив грубе порушення норм процесуального права, принцип змагальності, рівності сторін, презумпції невинуватості, що є безумовною підставою для скасування рішення.
Зазначала, що з урахуванням неодноразово наданих нею письмових пояснень з приводу повноти декларування під час митного оформлення декларантом митної вартості товару, подальші твердження суду про наявність в її діях складу правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 185 МК України вважала упередженими, необґрунтованими і такими, що базуються на припущеннях митного органу.
Зазначала, що нею було роз'яснено, яким чином здійснювався обрахунок митних платежів, та норми МК України, якими керувалась уповноважена особа декларанта ТОВ «Арніко Трейд» під час визначення митної вартості за основним методом, та чому не додавались витрати на транспортування, і що ТОВ «Арніко Трейд» було виконано обов'язки продавця GMG Group LLC щодо оплати транспортних послуг із подальшою їх компенсацією з боку продавця (що відповідає транспортно-експедиційним правовідносинам), що жодним чином не вплинуло на заявлену митну вартість, оскільки в ціну товару транспортні витрати були включені, а тому їх і так фактично поніс покупець ТОВ «Арніко Трейд» і сплатив за них митні платежі. Вищенаведене було доведено нею суду в ході розгляду справи по суті, однак їм не надано належної правової оцінки.
Зважаючи на те, що розгляд справи має відбуватись суто в межах протоколу про порушення митних правил, суд вийшов далеко за межі розгляду справи, підтримуючи і цитуючи безпідставну «аналітику» представника Енергетичної митниці.
Посилалася на те, що після початку розгляду справи по суті виник потенційний конфлікт інтересів судді у справі № 758/951/25, що вплинуло на об'єктивний у неупереджений розгляд справи, суддею не заявлено самовідвід і не розкрито питання потенційного конфлікту інтересів, не поставлено на обговорення питання щодо відводу чи самовідводу судді.
Щодо суб'єктного складу та обставин декларування товарів за митною декларацією, пояснювала, що ці відомості підтверджені документами, поданими до митної декларації для базису поставки DAP, за якими транспортування оцінюваного товару включено у вартість, відповідно до вимог ст. 53 МК України, зокрема контракт купівлі-продажу скрапленого газу № 01/07 від 07 липня 2022 року з додатковою угодою № 17 від 30 грудня 2022 року, додатковою угодою № 52 від 14 вересня 2023 року, інвойс продавця від 18 вересня 2023 року, які підтверджують ціну товару та умови поставки DAP, визначені продавцем GMG Group LLC та покупцем ТОВ «Арніко Трейд». Фінальний інвойс № 392 від 18 вересня 2023 року підтверджує контрактну вартість товару за додатковою угодою № 52 від 14 вересня 2023 року та є первинним документом, на підставі якого визначається митна вартість і ведеться бухгалтерський облік. На підставі нього здійснюється перерахування грошових коштів нерезиденту.
Інші документи, на які посилається суд в оскаржуваній постанові, зокрема CMR, договір перевезення, акт і рахунок, оформлений іншою юридичною особою, не є тими документами, які визначають вартість імпортованого товару та митну вартість за умов поставки DAP.
Докази того, що подані митному органу документи під час митного оформлення товарів містять неправдиві дані чи не відповідають дійсності, зокрема щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи якості товарів, а також їх відправника або одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, в матеріалах справи відсутні.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що подані під час митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи щодо ціни, що була фактично сплачена.
Водночас, до митної вартості не було додано транспортні витрати до кордону, оскільки згідно із умовами поставки DAP згідно з правилами Інкотермс в редакції 2010 року такі витрати на перевезення вже включені у вартість товару. При цьому це не вплинуло на митну вартість, оскільки за умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включаються продавцем в ціну товару, а тому і розмитнення товару відбулося з урахуванням всіх витрат, включених продавцем у ціну товару.
Декларант не подавав транспортні (перевізні) документи і не зазначив в декларації митної вартості (ДМВ) в графі 20 витрати на транспортування оцінюваних товарів до кордону, оскільки ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) DAP були включені до ціни, що підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ), відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24 травня 2012 року «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», а тому не порушив вимог вказаного наказу, оскільки, виходячи з умов поставки, ТОВ «Арніко Трейд» не зобов'язано було їх дотримуватись.
Як зазначає Верховний Суд в правових висновках, зроблених у постанові від 20 лютого 2020 року в справі № 804/3463/15, поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі вартість транспортування, пакування та маркування), тому для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування, тому неправомірного зменшення розміру митних платежів не відбулося і не могло відбутися.
Щодо виконання ТОВ «Арніко Трейд» обов'язків покупця з оплати послуг на перевезення, що підтверджується актом та рахунком, отриманими митницею незаконно, та актами компенсації, наданими ОСОБА_1 до пояснень, то ці обставини пояснюються тим, що відповідно до Контракту на транспортно-експедиційне обслуговування від 07 липня 2022 року № 02/07, в якому GMG Group LLC є клієнтом, а ТОВ «Арніко Трейд» є експедитором, останнім було надано послуги експедитора. Такі послуги передбачали підбір перевізника, в даному випадку послуги на перевезення були замовлені в ТОВ «Спецтранссервіс», надання замовнику інформації про тарифи на перевезення, подання на заявку замовника транспорту, визначеного ним у місце та дату, розрахунок з перевізником та компенсація цих розрахунків зі сторони замовника.
Вказувала, що як доказ законності і правомірності таких дій нею було долучено висновки двох експертиз.
Зазначала, що порядок здійснення контролю митної вартості встановлений ст. 54, 345-35 МК України. Інші форми контролю, передбачені в ст. 334 - 336, здійснюються щодо інших обставин переміщення товарів через кордон, а не перевірки митної вартості через 2 роки після її визначення та сплати митних платежів. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які «поза розумним сумнівом» доводили б її вину щодо неправильного визначення митної вартості, надання неправдивих відомостей, ще й з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів.
Зазначала про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зауважувала, що в рамках зовнішньоекономічного контракту № 02/07 від 07 липня 2022 року про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного ТОВ «Арніко Трейд» (експедитор) із GMG Group LLC (клієнт), ТОВ «Арніко Трейд» виступало як експедитор і відповідно на виконання доручень клієнта-нерезидента на базі наявних довготривалих договорів із транспортними організаціями підшукувало перевізників, які можуть надати послуги транспортування, та надавало фактично експортну послугу з транспортно-експедиційної діяльності.
Відповідно до п. 4.4.8 контракту № 02/07 від 07 липня 2022 року, клієнт (тобто продавець по контракту № 01/07 від 07 липня 2022 року) зобов'язаний оплатити надані експедитором послуги, а також інші витрати з перевезення вантажу.
Пояснювала, що у застосовності до базису поставки DAP правила Інкотермс в редакції 2010 року надають продавцю, який взяв на себе відповідні зобов'язання, свободу вибору механізму реалізації обов'язку щодо укладення договору перевезення товару. В правилах Інкотермс в редакції 2010 року зазначено, що продавець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару, та не містить жодної імперативної вимоги і прямого обов'язку щодо безпосереднього укладання договорів перевезення з транспортними організаціями. Більше того, сторони обрали механізм реалізації такого обов'язку, який не суперечить вимогам чинного законодавства та охоплювався транспортно-експедиційною діяльністю ТОВ «Арніко Трейд».
Зазначала, що компенсація продавцем витрат покупця, що він поніс, підтверджується документально, а можливість її здійснення передбачена чинним та міжнародним законодавством, і свідчить про те, що в кінцевому рахунку вартість понесених на транспортування товару витрат була компенсована продавцем, тобто фактично їм понесена, що лише додатково підтверджує те, що вартість перевезення була закладена у митній вартості товару.
Домовленість щодо компенсації мала місце та здійснювалась з метою недопущення подвійної оплати товару покупцем вартості його доставки одночасно і у вартості самого товару на базисі поставки DAP при розрахунку з продавцем, і внаслідок понесення витрат, що були компенсовані. Жодним негативним чином такий спосіб компенсації понесених витрат не вплинув на заявлену митну вартість, оскільки під час митного оформлення вона була заявлена коректно, із урахуванням витрат по доставці тощо.
Всі документи, подані митному органу під час здійснення митного оформлення, відповідають дійсності і відображають зміст здійснених господарських операцій, не мають невідповідностей між собою, узгоджуються із доводами ОСОБА_1 , наданими під час досудового провадження та під час розгляду справи судом першої інстанції.
Вказувала, що відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган в особі інспектора відділу митного оформлення «Чернігів» митного посту «Центральний» Енергетичної митниці визнав заявлену декларантом митну вартість та випустив у вільний обіг товар, що декларувався за вантажною митною декларацією.
Щодо недотримання законності процедур митним органом під час збирання інформації відносно ОСОБА_1 , що була надалі використана для формування матеріалів справи щодо порушення митних правил та притягнення до адміністративної відповідності, пояснювала, що митними органами не доведено жодними належними доказами, в тому числі документами фінансової чи податкової звітності, поданими ТОВ «Арніко Трейд», що «витрати» на транспортування за кордоном були понесені товариством.
Митним органом лише здійснено неправомірне втручання в господарську діяльність ТОВ «Арніко Трейд» та зібрано документи, які підтверджують факт організації перевезення товарів за зовнішньоекономічним контрактом та факт оплати цих послуг перевізнику.
Проте це не складає порушення вимог чинного законодавства, оскільки згідно правил Інкотермс 2010 року продавець всередині ланцюга постачання виконує свої зобов'язання перед своїм покупцем, не відвантажуючи товар, а забезпечуючи надання товару, що відвантажений, у зв'язку з чим GMG Group LLC був зобов'язаний заявити транспорт перед первинним продавцем в місце завантаження та зобов'язаний оплатити транспортні витрати за свій рахунок. Фактично оплата послуг транспортування відбулась через посередника ТОВ «Арніко Трейд» за рахунок грошових коштів продавця через механізм компенсації.
Вказувала, що з матеріалів провадження не видається можливим встановити, на підставі норм якого нормативного акта здійснювався запит в адресу підприємства-перевізника, господарська діяльність якого досліджувалась, в рамках якої процедури, яка здійснювалась поза формами митного контролю, та що спровокувало проведення «перевірки законності ввезення» товарів, які беззастережно були розмитнені і випущені у вільний обіг.
Матеріали провадження не містять жодного доказу у вигляді документа, в якому містяться обґрунтовані законодавчі підстави для збору інформації щодо господарської діяльності ТОВ «Арніко Трейд», а також ОСОБА_1 як посадової особи суб'єкта господарювання.
ТОВ «Арніко Трейд» на час здійснення запиту в адресу перевізника не було суб'єктом контрольно-перевірочної діяльності митних органів. Наказу про призначення та проведення перевірки, акт проведеної перевірки в матеріалах справи відсутній і взагалі не існує.
Наголошувала, що митний орган діяв поза будь-якою процедурою, в порушення основоположних конституційних принципів та принципів, на яких будується державна служба, вчиняв дії поза межами встановлених форм контролю, що є виходом за межі службових повноважень.
Дії зі складення протоколу про порушення митних правил є нічим іншим, як втручанням в законну господарську діяльність суб'єкта господарювання та перешкоджанням такій. Натомість, рішення суду винесено на підставі документів, які є неналежними, недопустимими, зібраними в порушення всіх властивих форм контролю. Копії цих документів, що містяться у справі, є неналежними і недопустимими доказами, оскільки зібрані у спосіб, який не передбачений МК України, і не під час здійснення провадження у справі про порушення митних правил, а з порушенням ст. 510 МК України.
Від представника Енергетичної митниці Державної митної служби України Холодкової О.С. надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких вона просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Письмові заперечення обґрунтовані тим, що поставка товару на адресу ТОВ «Арніко Трейд» (код ЄДРПОУ 40599704, 61012, м. Харків, вул. Червоні Ряди буд. 14, кімн. 209) здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного контракту від 07 липня 2022 pоку № 01/07, укладеного між компанією GMG Group LLC (16192, Coastal Highway, Lewes, Delaware 19958, County of Sussex, Сполучені Штати Америки) та TOB «Арніко Трейд».
Перевізником вантажу було українське підприємство ТОВ «Спецтранссервіс».
Для здійснення митного оформлення товару разом з ЕМД подавались відповідні додаткові угоди, рахунки, фінальні інвойси (виставлені компанією GMG Group LLC покупцю - TOB «Арніко Трейд»); міжнародні товаро-транспортні накладні CMR.
Згідно з додаткових угод поставка товару здійснюється на умовах DAP-UA (польсько-український кордон) згідно міжнародних правил Інкотермс-2010.
Відповідно до умов поставки DAP Інкотермс на продавця покладаються обов'язки нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення.
Витрати на транспортування товару за кордоном під час митного оформлення не заявлялись.
Документи, які були надані на запит Енергетичної митниці, містять інформацію про узгоджений обсяг виконаних робіт компанією перевізником ТОВ «Спецтранссервіс» з міжнародного автоперевезення автомобілями, що не відповідає наданим до митного оформлення відомостям щодо сплати транспортних послуг продавцем товару та поставки товару на умовах DAP (польсько-український кордон).
За митними деклараціями за умовами поставки DAP будь-які транспортні витрати не включені до митної вартості.
Згідно з Інкотермс, на умовах поставки DAP (оговорене місце) ціна товару виставлена продавцем в інвойсі та/або договорі купівлі-продажу складається з таких основних складових як: вартість самого товару, вартість транспортування таких товарів до оговореного сторонами місця.
Базис умов поставки DAP (оговорене місце) допускає залучення будь-якого перевізника чи експедитора на розсуд продавця.
Заявлена декларантом митна вартість товару визначена за ціною угоди, базується не на об'єктивних, документально підтверджених даних, а на довільній (непідтвердженій) вартості.
Також є важливим те, що відповідно до правил Інкотермс, продавець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару.
Контракт на транспортно-експедиторське обслуговування № 02/07 від 07 липня 2022 року був поданий стороною захисту до суду першої інстанції і в розпорядженні Енергетичної митниці на час провадження у справі про порушення митних правил не перебував. При цьому відповідно до його тексту контракт діяв протягом 2022 року. В матеріалах справи відсутні відомості про його пролонгацію, у той час як поставка здійснювалась у 2023 році.
В письмових поясненнях, поданих до суду 03 листопада 2025 року, представник Енергетичної митниці повторно наголосила, що контракт 02/07 від 07 липня 2022 року на транспортно-експедиторське обслуговування між «GMGGroup LLC»та ТОВ «Анріко Трейд» діяв протягом 2022 року і на даний час в матеріалах справи відсутні відомості про його пролонгацію.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст. 486, 489, 495 МК України не достатньо всебічно, повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, не дав належну оцінку доказам у їх сукупності і виніс постанову, зміст якої не відповідає вимогам ст. 527 МК України, ст. 283 КУпАП. Висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України є необґрунтованими з огляду на наступне.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.
Як встановлено судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, 18 вересня 2023 року до відділу митного оформлення «Ковель» митного поста «Західний» Енергетичної митниці директором ТОВ «Арніко Трейд» ОСОБА_1 , було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ЕА №23UA903220018812U4 (далі - ЕМД) за якою задекларовано до оформлення в митному режимі «імпорт» товар «Газ вуглеводневий скраплений паливний, пропан-бутан» за кодом 2711129700 згідно з УКТЗЕД загальною вагою - нетто 18 840 кг., обсягом 35,474 л. та фактурною вартістю 12 622,80 Євро.
Зазначений вантаж надійшов на адресу ТОВ «Арніко Трейд» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 07 липня 2022 року № 01/07, укладеного між компанією GMG Group LLC (16192, Coastal Highway, Lewes, Delaware 19958, County of Sussex, Сполучені Штати Америки) та ТОВ «Арніко Трейд».
Відправником зазначеного товару була компанія BARTER S.A. (15-281, ul. Legionowa 28, Bialystok Polska).
Перевізником зазначеного вантажу було підприємство ТОВ «Спецтранссервіс» (код ЄДРПОУ 31626517, Україна, 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Семенівська, буд. 3).
Для здійснення митного оформлення товару, директором ТОВ «Арніко Трейд» ОСОБА_1 , разом з ЕМД були подані, крім інших, наступні документи: додатки від 30 грудня 2022 року №17, від 19 вересня 2023 року № 52 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07 липня 2022 року № 01/07; рахунок від 18 вересня 2023 року №3606/EX/G/2023 (виставлений компанією BARTER S.A. покупцю - GMG Group LLC ), фінальний інвойс від 18 вересня 2023 року № 392 (виставлений компанією GMG Group LLC покупцю - ТОВ «Арніко Трейд»); CMR від 18 вересня 2023 року №3606/EX/G/2023.
Згідно додаткової угоди від 14 вересня 2023 року № 52 до зовнішньоекономічного договору від 07 липня 2022 року № 01/07 та фінального інвойсу від 18 вересня 2023 року № 392 поставка товару здійснена на умовах DAP UA Дорогуск - Ягодин (польсько-український кордон) згідно міжнародних правил Інкотермс-2010.
Відповідно до вказаних умов поставки на продавця покладаються обов'язки нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару в зазначене місце.
Директором ОСОБА_1 в графах 47 та В даної ЕМД нараховано до сплати митні платежі в розмірі 184 598,79 грн (в т. ч.: нараховано акциз за ставкою 52 EUR/1 тис. л. - 71 867,86 грн та податок на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20% в розмірі 112 730,93 грн). Витрати на транспортування товару за кордоном під час митного оформлення не заявлялись.
За результатами аналізу господарської діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України (далі ІКС ДПС України), посадовими особами Енергетичної митниці було виявлено ризик не включення всіх складових до митної вартості товару, а саме витрат на транспортування товару по іноземній території до місця ввезення на митну територію України, що були понесені покупцем товару ТОВ «Арніко Трейд».
Відповідно до інформації наявної в ІКС ДПС України (податкова накладна від 20 вересня 2023 № 144) ТОВ «Арніко Трейд» здійснювало розрахунки за надані міжнародні транспортні послуги з перевезення вантажу транспортним засобом реєстраційний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на користь перевізника ТОВ «Спецтранссервіс».
24 липня 2024 на підставі ст.ст. 334, 336 Митного кодексу України (далі - МКУ) митним постом «Західний» Енергетичної митниці направлено запит (вих. № 7.6-28-02/28-02-05/13/121) на адресу перевізника ТОВ «Спецтранссервіс» з метою перевірки обставин міжнародного перевезення зазначеної вище партії товарів, вартості витрат на транспортування та отримання завірених копій документів.
13 серпня 2024 митним постом «Західний» Енергетичної митниці була отримана відповідь від підприємства-перевізника ТОВ «Спецтранссервіс» від 05 серпня 2024 року №1-05/08/24 (вх. №1127/7.6-28-02 від 13 серпня 2024 року) та копії документів.
В наданих підприємством-перевізником копіях документів, серед інших, митним органом було отримано: договір про надання транспортних послуг від 20 травня 2022 року №20051-Т, укладений між ТОВ «Арніко Трейд» (Замовник) та ТОВ «Спецтранссервіс» (Перевізник); акт надання послуг від 20 вересня 2023 року №1443, згідно якого виконавцем (ТОВ «Спецтранссервіс») були виконані роботи (транспортні послуги з доставки вантажу за маршрутом м. Ягодин (Україна) - м. Сокулка (Польща) - м. Ягодин (Україна) автомобілем реєстраційні номери НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ) для замовника (ТОВ «Арніко Трейд») на загальну суму 41 448,00 грн.
Зазначені вище документи, які були надані на запит Енергетичної митниці, містять інформацію про узгоджений обсяг виконаних робіт компанією перевізником ТОВ «Спецтранссервіс» з міжнародного автоперевезення автомобілем реєстраційні номери НОМЕР_2 / НОМЕР_3 партії товару за CMR від 18 вересня 2023 року №3606/EX/G/2023 за маршрутом м. Ягодин (Україна) - м. Сокулка (Польща) - м. Ягодин (Україна) в сумі 41 448,00 грн., що не відповідає наданим до митного оформлення відомостям щодо сплати транспортних послуг продавцем товару та поставки товару на умовах DAP Дорогуск - Ягодин (польсько-український кордон).
На запрошення Енергетичної митниці від 01 листопада 2024 року № 7.6-3/20-01/10/5253, ОСОБА_1 не з'явилася, в поясненнях наданих адвокатом Ілоною Камінською причини неподання під час митного оформлення документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, не надано.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами керівником ТОВ «Арніко Трейд» (на момент вчинення порушення митних правил) була громадянка України ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції, приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.485 МК України, мотивував своє рішення тим, що директором ТОВ «Арніко Трейд» ОСОБА_1 було здійснено заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості, а саме транспортні витрати до кордону, що призвело до зменшення розміру митних платежів.
Апеляційний суд не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до вимог частини першої ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил, інспектором митниці повинні бути враховані ознаки складу правопорушення та викладені винні дії особи повинні відповідати диспозиції статті за якою особа притягується до відповідальності за порушення митних правил. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, як це передбачено ч. 2 ст. 459 МК України, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, полягає у вчиненні таких дій:
- заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості;
- та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості;
- або несплата митних платежів у строк, встановлений законом;
- або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту диспозиції ст. 485 МК України випливає, що суб'єктивна сторона складу вказаного порушення обумовлює вчиненням декларантом умисних дій.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто особа, при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, повинна: усвідомлювати, що вона заявляє в митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що її дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення.
Усі ці ознаки характерні для умисної форми вини.
Правопорушення, передбачене ст. 485 МК України, не може бути вчинене з необережності.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 20 березня 2018 року у справі 640/7258/17, відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.
Отже, висновки суду першої інстанції, що варіанти дій, які являють собою об'єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв'язку з необережністю (недбалістю), є помилковими.
У відповідності до ст. 494, 495 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про порушення митних правил, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 485 МК та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Оскільки у відповідності до приписів ст. 494 МК України складання протоколу про порушення митних правил передбачено виключно у випадку їх порушення, уповноважена посадова особа на момент складання протоколу повинна мати в своєму розпорядженні належні та допустимі докази, визначені ст. 495 МК України, які беззаперечно доводять вину особи у вчиненні даного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що саме на митні органи покладено обов'язок доказування як події порушення митних правил, так і вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні зазначених порушень.
Так, відповідальною особою за митне оформлення та фінансове врегулювання, виступало ТОВ «Арніко Трейд», директором якого є ОСОБА_1 .
Враховуючи формулювання обвинувачення, яке застосовано в протоколі про порушення митних правил, об'єктивна сторона правопорушення полягала у вчиненні ОСОБА_1 дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про транспортні витрати до кордону, що призвело до зменшення розміру митних платежів, а саме ПДВ в розмірі 8289,60 грн.
В даному випадку, митний орган вказував, що ними було виявлено ризик невключення всіх складових до митної вартості товару, а саме витрат на транспортування товару по іноземній території до місця ввезення на митну територію України, що були понесені покупцем товару ТОВ «Арніко Трейд».
Відповідно до відомостей ЕМД та ДМВ декларантом ОСОБА_1 визначено митну вартість в розмірі 491786,81 грн. (за курсом НБУ станом на дату подання ЕМД) із нарахуванням в графах 47 та В необхідних до сплати митних платежів в розмірі 184 598,79 грн. (в т.ч.: акцизний податок за ставкою 52 EUR/1 тис. л. в розмірі 71867,86 грн. та податок на додану вартість за ставкою 20 % в розмірі 112730,93 грн.). Витрати на транспортування товару за кордоном під час митного оформлення не заявлялись.
Відповідно до статті 248 МК України («Початок митного оформлення»), митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30 травня 2012 року, визначено правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, додаткових аркушів до нього (далі - додаткові аркуші), порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД.
Відповідно до зазначеного Порядку, у графі 14 «Декларант/представник» згідно з додатком до цього Порядку наводяться відомості про: декларанта, якщо товари декларуються декларантом; уповноважену особу, якщо товари декларуються особою, уповноваженою на це декларантом. Якщо товари, що переміщуються через митний кордон України іншою особою, декларуються митним брокером, додатково зазначаються серія й номер дозволу на провадження митної брокерської діяльності та дата його видачі.
Графа 20 «Умови поставки» заповнюється при декларуванні товарів, що переміщуються за договорами (контрактами) купівлі-продажу (крім випадків декларування товарів, що переміщуються в межах зазначених договорів на безоплатній основі, та переміщення товарів громадянами), та здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. У першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки. Якщо зовнішньоекономічним договором (контрактом) передбачено інші умови поставки, ніж ті, що визначені цим класифікатором, зазначається скорочене літерне найменування умов поставки, найбільш наближених до умов, передбачених у договорі (контракті). У другому підрозділі графи зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Переліку кодів країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пропуск - назва цього географічного пункту.
В графі 22 «Валюта і загальна сума за рахунком» у лівому підрозділі наводиться відповідно до класифікації валют літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або інші документи, що визначають вартість товару. Якщо розрахунки за товар не передбачаються, в лівому підрозділі графи наводиться літерний код валюти, зазначеної в рахунку-проформі або іншому документі, який визначає вартість товару.
При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності в лівому підрозділі графи зазначається літерний код згідно з класифікацією валют валюти оцінки товарів, яка відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (далі - Класифікатор іноземних валют), віднесена до вільно конвертованої валюти.
У правому підрозділі графи зазначається сума наведених у графах 42 ЄАД і додаткових аркушів МД фактурних вартостей задекларованих товарів у валюті, код якої зазначений у лівому підрозділі графи.
Якщо у фактурну вартість товарів включені також понесені продавцем витрати на транспортування, навантаження, страхування тощо, які визначені в рахунку в іншій валюті, ніж та, в якій визначена вартість товару, їх значення перераховується у валюту, зазначену в лівому підрозділі графи, за курсом відповідно до курсів гривні до цих іноземних валют, установлених Національним банком України на дату подання декларації до оформлення.
3 матеріалів справи вбачається, що в графі 14 «Декларант/Представник» ЕМД типу IM40 ЕА№23UA903220018812U4, значиться: ТОВ «Арніко Трейд» (а. с. 11).
Як вбачається з графи 20, умовами поставки зазначено «DAP UA Yagodzin».
В графі 22 «Валюта і загальна сума за рахунком» зазначено «EUR12622,80».
Базис поставки DAP Інкотермс-2010 передбачає обов'язок продавця укласти договір перевезення товару до місця поставки та понести витрати замовника за таким договором.
Вимоги до механізму реалізації цього обов'язку продавцем не визначені, тобто для останнього не встановлені обмеження щодо зокрема вибору контрагента чи механізму здійснення переказу коштів на виконання обов'язку з оплати послуг перевезення.
Імперативна вимога щодо віднесення умов поставки до базису поставки DAP полягає саме в обов'язку продавця укласти договір з перевізником щодо поставки товару до місця визначеного в зовнішньоекономічному контракті та оплаті ним таких транспортних витрат. Однак Правила Інкотермс 2010 не містять вимог щодо способу та моменту здійснення обов'язку продавцем щодо оплати транспортних послуг.
Відповідно до контракту від 07 липня 2022 року № 01/07 укладеного між компанією GMG Group LLC (16192, Coastal Highway, Lewes, Delaware 19958, County of Sussex, Сполучені Штати Америки) та ТОВ «Арніко Трейд», умови торгівлі приймаються відповідно до Міжнародних комерційних термінів Інкотермс 2010: EXW або DAP, умови доставки вказуються у проформі-фактурі, яка є невід'ємною частиною цього контракту, для кожної поставки окремо (а. с. 19 т. 1).
Згідно додаткової угоди № 52 до контракту № 01/07 від 07 липня 2022 року, найменування товару: газ вуглеводний скраплений пропан-бутан, базис поставки DAP Хребенне-Рава Руська/Медика-Шегині/Дорогуськ-Ягодин (польсько-український кордон) (а. с. 27 т. 1).
Відповідно до контракту від 07 липня 2022 року № 02/07 на транспортно-експедиційне обслуговування, GMG Group LLC є клієнтом, а ТОВ «Арніко Трейд» є експедитором (а. с. 59 - 65 т. 1)
Відповідно до п.п. 4.4.8. контракту № 02/07 від 07 липня 2022 року клієнт (тобто продавець по контракту № 1/01 від 07 липня 2022 року) зобов'язаний оплатити надані експедитором послуги, а також інші витрати з перевезення вантажу (а. с. 62 т. 1).
Базис поставки DAP, в редакції Інкотермс 2010 допускає сплату транспортно-експедиторських послуг покупцем із заздалегідь обумовленою подальшою компенсацією таких витрат продавцем-нерезидентом, тобто за рахунок продавця-нерезидента.
Умови базису поставки DAP в редакції Інкотермс 2010 не містить імперативної вимоги щодо необхідності самостійного укладення договорів із перевізними організаціями продавцем-нерезидентом, на противагу цьому базис поставки DAP допускає можливість залучення посередника у вигляді експедитора, що також забезпечує дотримання умов вказаного базису поставки.
Наведені висновки зумовлені тим, що умови базису DAP правил Інкотермс 2010 визначають лише зобов'язання сторін, а механізм реалізації взятих на себе зобов'язань, спосіб їх виконання, сторони обирають на власний розсуд. Тобто, умовами базису DAP правил Інкотермс 2010 дійсно передбачено розподіл витрат продавця та покупця, проте не визначається конкретний механізм здійснення таких витрат, що допускає залучення зобов'язаною стороною посередників, зокрема експедитора для здійснення перевезення, з подальшою компенсацією понесених витрат.
Поняття митної вартості є базовою категорією не лише в системі митного оподаткування, а й у системі митного контролю та митного оформлення, оскільки саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі, як мито, митні збори, акцизний збір та податок на додану вартість.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної, вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Декларантом під час митного оформлення було подано контракт 01/07 від 07 липня 2022 року (а. с. 17 - 25) та додаткову угоду № 52 від 14 вересня 2023 року (а. с. 27), рахунок від 18 вересня 2023 року № 3606/ЕХ/G/2023, виставлений компанією Barter S.A. покупцю G M G GROUP LLC (а. с. 14), фінальний інвойс від 18 вересня 2023 року № 392 (а. с. 15), які підтверджують ціну товару та умови поставки DAP, визначені експортером (GMG GROUP LLC) та імпортером (ТОВ «Арніко Трейд»). Платіжні доручення та фінальний інвойс підтверджують сплачену ціну за контрактом та додатковою угодою, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік.
В графі 22 «Валюта і загальна сума за рахунком» декларантом ОСОБА_1 зазначено «EUR 12622,80», що відповідає вартості, зазначеній у фінальному інвойсі від 18 вересня 2023 року № 392 (а. с. 15).
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оскільки поставка товару здійснюється на умовах DAP Україна (згідно з Правилами Інкотермс в редакції 2010), то такі витрати на перевезення уже включені у вартість товару, відповідно до умов постачання DAP. За умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в загальну ціну товару.
З матеріалів справи вбачається, що по факту завантаження товару GMG GROUP LLC складався фінальний інвойс під кожен факт постачання газу вуглеводневого скрапленого пропану-бутану. Відповідно до додаткових угод і інвойсів умови поставки визначені як DAPUA Дорогуськ-Ягодин, тобто продавець сформував тверду фіксовану ціну продажу, що включає в себе суму транспортних послуг.
В наданих митному органу документах відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов декларант має нести інші витрати.
Таким чином, є слушними доводи апеляційної скарги, що транспортні витрати продавця сплачувались експедитором, однак з подальшою компенсацією відповідно до договірних відносин на підставі контракту № 02/07 від 07 липня 2022 року були закладені в ціну товару, яка вказувалась при митному оформленні, а тому в ТОВ «Арніко Трейд» при митному декларуванні був відсутній обов'язок щодо включення транспортних витрат, здійснених ним як експедитором, як і відсутній обов'язок в ТОВ «Арніко Трейд», уже в якості покупця за контрактом № 01/07 від 07 липня 2022 року, включати до митної вартості витрати на транспортні послуги, що ним понесені по доставці товару по митній території України.
Отже, митними органами не доведено, що у ОСОБА_1 існував передбачений законом обов'язок зазначення в митній декларації відомостей про транспортні витрати до кордону, і що їх незазначення в митній декларації утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Також, митними органами не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що при заповненні електронної митної декларації у ОСОБА_1 був наявний умисел на вчинення дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на неправомірне зменшення митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей про транспортні витрати до кордону, у зв'язку із чим апеляційний суд визнає погоджується з доводами апеляційної скарги в частині відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, диспозиція якого була викладена в протоколі про порушення митних правил.
За даних обставин, як об'єктивна, так і суб'єктивна сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України у діях ОСОБА_1 матеріалами даної справи не доводяться.
Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а тому постанова суду підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 КУпАП.
Разом із тим, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про самостійну зміну судом фабули обвинувачення та про наявність у судді Ларіонової Н.М. конфлікту інтересів, що вплинуло на об'єктивний у неупереджений розгляд справи, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.