Провадження № 33/803/3006/25 Справа № 202/8304/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання захисника Бляхарської Юлії Олександрівни, яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Одночасно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605, 60 грн.
31 жовтня 2025 року захисником подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання захисник вказує на те, лише 29 жовтня 2025 року вона вперше ознайомилася з матеріалами справи №202/8304/25 та може надати ґрунтовні заперечення як щодо протоколу відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, так і щодо оскаржуваної постанови від 10 жовтня 2025 року. Додатково зазначає, що на заяву від 08.10.2025 року поданою з метою ознайомлення з матеріалами цієї справи, районним судом було надано копії матеріалів у справі №202/8303/25, що, як виявилось згодом, є іншими матеріалами справи за ст. 122-4 КУпАП, що підтверджується розпискою, що міститься на арк. 19 справи №202/8304/25, в якій вказано що ознайомлення відбулось з іншою справою, а саме №202/8303/25, а також запереченням на протокол ЕПР1 №418291 за ст. 122-4 КУпАП, що подане адвокатом Бляхарською Ю.О. через ЄСІТС «Електронний суд» з вказівкою на справу №202/8304/25 (оскільки саме до цієї справи мене було залучено в якості представника в системі ЄСІТС, копія заперечень додається). Водночас заперечення на протокол серії ЕПР1 №418286 від 10.08.2025 року за ст. 124 КУпАП в письмовому вигляді нею подано не було, оскільки вона з відповідним протоколом до 29.10.2025 року не була ознайомлена. З повним текстом оскаржуваної в цій справі постанови вона мала можливість ознайомитись також 29.10.2025 року. Отже заявник вважає, що вона має право на поновлення їй пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.
Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні захисника доводи щодо поважності причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Безсторонність суду передбачає як його суб'єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об'єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Як убачається з матеріалів справи захисник Бляхарська Ю.О.була особисто присутньою в судовому засіданні під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, надавала суду свої заперечення щодо вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та у цей же день - 10 жовтня 2025 року їй було проголошено оскаржувану постанову.
За приписами ч.2 ст.294 КУпАП у даній справі строк апеляційного оскарження рішення Індустріального районного суду міста Дніпра спливав - 20 жовтня 2025 року.
Натомість апеляційна скарга була сформована та подана до суду захисником Бляхарською Ю.О. лише 31 жовтня 2025 року (а.с.26-47).
Посилання апелянта, як на причину поважності пропуску нею строку на апеляційне оскарження постанови судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року, на те, що з матеріалами даної справи вона мала змогу ознайомитися лише 29 жовтня 2025 року, оскільки 08 жовтня 2025 року судом першої інстанції було надано їй на ознайомлення матеріали відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП, тобто зовсім іншу справу, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки захисник особисто була присутньою в судовому засіданні, надавала свої пояснення та заперечення, судом доповідалися обставини справи, а тому бути необізнаною про те, що 10 жовтня 2025 року судом першої інстанції розглядалася справа відносно ОСОБА_1 саме за ст.124 КУпАП, не могла.
Крім того, захисник мала можливість як до-, так і після судового засідання ознайомитися з матеріалами справи, але із заявою про таке ознайомлення вона звернулася лише 27 жовтня 2025 року (а.с.23), тобто вже поза межами строку на апеляційне оскарження.
З огляду на викладене не можна погодитися з наведеними у клопотанні захисника Бляхарської Ю.О. доводами щодо поважності причин пропуску нею строків на апеляційне оскарження постанови судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року та апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки захисник маючи можливість своєчасно отримати копію постанови суду та скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом строк, не скористалася наданим їй законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними.
Інших причин, які унеможливили своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні не наведено.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання захисника Бляхарської Ю.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,-
Відмовити захиснику Бляхарській Юлії Олександрівні у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 10 жовтня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченест.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО