Провадження № 22-ц/803/5953/25 Справа № 208/11342/24 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О. О. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швець Михайло Вікторович, на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року в цивільній справі номер 208/11342/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2024 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001256368801 від 26.02.2019 року шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до договору банківського обслуговування фізичних осіб, де визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, з умовами якого відповідач погодився, про що свідчить наявність його власноручного підпису на відповідній заяві. На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 19600,00 грн на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 47,88% річних, а розмір комісії за користування кредитом 0%. Пунктом 2.2.5 розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» передбачено, що підписанням заяви на приєднання до договору клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами договору. Відповідно до п. 2.2.2, 2.4.1 розділу І публічної пропозиції дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання договору, якщо інше не передбачене умовами договору та/або заявою про приєднання до договору. Договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою банку або за ініціативою клієнта у випадках закриття всіх карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим договором та/або відмови від усіх послуг банку. Згідно з п. 2.2.3 розділу І публічної пропозиції, укладаючи цей договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених договором. Відповідно до п. 5.1.6, 5.1.7 розділу І публічної пропозиції клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати банку вартість послуг, які надані банком та договором та інші платежі, відповідно до умов договору та встановлених тарифів. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов'язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 07 травня 2024 року складала 32190,57 грн, з яких: 19696,04 грн - заборгованість за кредитом; 12494,53 грн, - заборгованість по процентам.
08 травня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким ТОВ «ФК «ФІНАКО» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.
16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу №1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку (позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Згідно з реєстром боржників загальна сума заборгованості відповідно станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором склала 32190,57 грн, з яких: 19696,04 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12494,53 грн - сума заборгованості за відсотками.
Позивач направив відповідачу письмову вимогу (повідомлення) від 22.07.2024 року за адресою, яку він зазначив при отриманні кредиту, однак станом на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідачем погашена не була. Підтвердженням факту відправлення вимоги є список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів під №147.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором в розмірі 32190,57 грн, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2423,00 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором №2001256368801 від 26.02.2019 року в сумі 32190,57 грн, з яких: 19696,04 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12494,53 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Пей», код ЄДРПОУ 43696954 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2423,00 грн.
Із вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швець М.В., подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року по цивільній справі №208/11342/24 та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимог - відмовити.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване судове рішення винесене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, також судом не було враховано обставин, щодо самого предмету спору.
Заява про отримання кредиту не містить положень про відсоткову ставку, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом. В матеріалах справи також відсутні докази перерахування відповідачу суми позики. З виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач користувався коштами у період з 26.02.2019 року по 30.03.2020 року, але не по 07.05.2024 року, як зазначив суд у своєму рішенні.
Позивач у якості доказів надає: виписку по рахунку, розрахунок заборгованості, витяг з реєстру боржників №1 до Договору відступлення прав вимоги №1 від 08 травня 2024 року, укладеного між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО», витяг з реєстру боржників до договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ», заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, копію квитанції про сплату коштів ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» та користь ТОВ «ФК «ФІНАКО», копію не підписаного жодною стороною договору відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року, копію не підписаного жодною стороною додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08 травня 2024 року, не копію не підписаного жодною стороною і без жодних реквізитів реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги (цесії) від 08 травня 2024 року, копію не підписаного акту прийому передачі документів за договором від 08 травня 2024 року, копію не підписного договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року, копію не підписаного додатку №1, копію не підписаного реєстру боржників до договору факторингу №2 від 16 липня 2024 року, копію не підписаного акту прийому передачі до договору факторингу від 16 липня 2024 року.
Таким чином позивачем не надано належних доказів:
- на підтвердження факту укладення між сторонами кредитного договору;
- перерахування відповідачу суми позики, в матеріалах справи відсутній будь - який доказ на підтвердження цієї обставини;
- на підтвердження, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу.
Строк кредитування становить 12 місяців, кредит надавався 26.02.2019 року, останнім днем повернення кредиту є 26.02.2020 року, останній платіж відповідачем було здійснено 20.03.2020 року
Позивач до суду звернувся 09.10.2024 року, тим самим пропустив трирічний строк звернення до суду. У зв'язку з чим відповідач у апеляційній скарзі просить застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Від ТОВ «Смарт Пей» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року по справі №208/11342/24 - без змін.
03.03.2019 року відповідач здійснив часткове погашення заборгованості у сумі 1000,00 грн. Отже, що строк позовної давності обраховується 03.03.2019 року З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року він був зупинений на строк дії карантину 24.02.2022 року зупинився на період дії воєнного стану, який діє на даний час, до суду з позовом позивач звернувся в межах строку позовної давності.
Договори відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08.05.2024 року та факторингу №2 від 16.07.2024 року підписані кваліфікованими електронними підписами сторін. Протоколи створення та перевірки кваліфікованих електронних підписів сторін наявні в матеріалах справи.
Кредитний договір, підписаний відповідачем, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором і докази надання кредитних коштів в користування позичальника були засвідчені електронним цифровим підписом представника АТ «ПУМБ».
В постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
До позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором. Вищезазначений розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Всі платежі відповідача за кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором підрахована з урахуванням всіх платежів відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 26.02.2019 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001256368801 шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до договору банківського обслуговування фізичних осіб, де визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Розмір процентної ставки склав 47,88% річних. Підписанням заяви відповідач підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також, що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений та зобов'язується їх дотримуватись. Також підписанням заяви ОСОБА_1 підтвердив, що отримав від банку примірник заяви-приєднання до договору комплексного банківського обслуговування №2001256368801 від 26.02.2019 року (а.с. 74).
До матеріалів справи також долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 40-41).
З виписки по особовому рахунку за період з 26.02.2019 року по 07.05.2024 року, наданої позивачем, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 26.02.2019 року по 30.05.2021 року користувався карткою та вносив суми для погашення заборгованості (а.с. 25-35).
Станом на 07.05.2024 року прострочена заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором №2001256368801 від 26.02.2019 року становить 32190,57 грн, з яких: заборгованості за основним боргом - 19696,04 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 12494,53 грн (а.с. 37-41).
Вказані документи були засвідчені електронним цифровим підписом представника АТ «ПУМБ».
08.05.2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким останнє отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників. Договір підписано електронними підписами (а.с. 77-80).
Пунктом 4.1 цього договору визначено, що права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати прав вимоги в повному обсязі на рахунок цедента, вказаний у п. 3.2 договору, за ціною, визначеною п. 3.1 договору. Цедент після надходження на його рахунок коштів в сумі, зазначеній в п. 3.1 договору, передає цесіонарію реєстр боржників.
Згідно з витягу з реєстру боржників за договором відступлення права вимоги (цесії) №1, загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором складала 32190,57 грн, з яких: 19696,04 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12494,53 грн - відсотки (а.с. 105).
На підтвердження набуття ТОВ «ФК «ФІНАКО» прав вимоги надано платіжну інструкцію №250 від 08.05.2024 року на суму 1551328,25 грн (а.с.76).
16.07.2024 року між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу №2, згідно з яким клієнт зобов'язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов'язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором. Права вимоги, що відступаються, є ідентичними за обсягом (боржники, підстави виникнення, розмір, тощо) тим правам вимоги, які були набуті первісним кредитором на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 08.05.2024 року, укладеним з АТ «ПУМБ». Договір підписано електронними підписами (а.с. 81-84).
Відповідно до п. 4.1 договору факторингу №2 права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день здійснення оплати ціни прав вимоги в повному обсязі на рахунок клієнта, вказаний у п. 3.2 договору, за ціною, визначеною п. 3.1 договору.
Позивачем на підтвердження набуття прав вимоги надано витяг з реєстру боржників до договору факторингу №2 від 16.07.2024 року за підписом представників ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ», платіжну інструкцію №1 від 17.07.2024 року на суму 1585266,65 грн. (а.с. 72, 76).
Згідно з витягом з реєстру боржників загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором складала 32190,57 грн, з яких: 19696,04 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12494,53 грн - відсотки (а.с. 72)
ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» направлена письмова вимога (повідомлення) вих. №2105 від 22.07.2024 року ОСОБА_1 із повідомленням про набуття права вимоги за кредитним договором та необхідності погашення заборгованості, яка станом на 22.07.2024 року становила 32190,57 грн (а.с. 75).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 26.02.2019 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001256368801 шляхом підписання позичальником заяви про приєднання до договору банківського обслуговування фізичних осіб, де визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту. Розмір процентної ставки склав 47,88% річних. Підписанням заяви відповідач підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також, що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений та зобов'язується їх дотримуватись. Також підписанням заяви ОСОБА_1 підтвердив, що отримав від банку примірник заяви-приєднання до договору комплексного банківського обслуговування №2001256368801 від 26.02.2019 року.
З виписки по особовому рахунку за період з 26.02.2019 року по 07.05.2024 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 26.02.2019 року по 30.05.2021 року вносив суми для погашення заборгованості.
До матеріалів справи також долучено розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Станом на 07.05.2024 року прострочена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2001256368801 від 26.02.2019 року становить 32190,57 грн, з яких: заборгованості за основним боргом - 19696,04 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 12494,53 грн.
08.05.2021 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «ФІНАКО» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким останнє отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників. Договір підписано електронними підписами.
Пунктом 4.1 цього договору визначено, що права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими у день надходження оплати прав вимоги в повному обсязі на рахунок цедента, вказаний у п. 3.2 договору, за ціною, визначеною п. 3.1 договору. Цедент після надходження на його рахунок коштів в сумі, зазначеній в п. 3.1 договору, передає цесіонарію реєстр боржників.
Згідно з витягом з реєстру боржників за договором відступлення права вимоги (цесії) №1 загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором складала 32190,57 грн, з яких: 19696,04 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12494,53 грн - відсотки.
На підтвердження набуття ТОВ «ФК «ФІНАКО» прав вимоги надано платіжну інструкцію №250 від 08.05.2024 року на суму 1551328,25 грн.
16.07.2024 року між ТОВ «ФК «ФІНАКО» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу №2, згідно з яким клієнт зобов'язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а фактор зобов'язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором. Права вимоги, що відступаються, є ідентичними за обсягом (боржники, підстави виникнення, розмір, тощо) тим правам вимоги, які були набуті первісним кредитором на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 08.05.2024 року, укладеним з АТ «ПУМБ». Договір підписано електронними підписами.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідачем було укладено кредитний договір №2001256368801 від 26.02.2019 року з АТ «ПУМБ», яке відступило своє право вимоги ТОВ «ФК «ФІНАКО», яке в подальшому відступило своє право вимоги позивачу, а при укладенні зазначеного вище кредитного договору відповідачем та АТ «ПУМБ» було досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем, не довів відсутність заборгованості.
За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2001256368801 від 26.02.2019 року в розмірі 32190,57 грн, з яких: 19696,04 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12494,53 грн - відсотки.
Доводи апеляційної скарги з цього питання є необґрунтованими.
Розглядаючи довід апеляційної скарги про застосування наслідків пропущення позивачем строку позовної давності, апеляційний суд керується наступним.
Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч. 1 ст. 261 ЦК України).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідно до підписаної відповідачем ОСОБА_1 заяви-приєднання до договору комплексного банківського обслуговування №2001256368801 від 26.02.2019 року, зокрема, строк дії кредитного ліміту встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.
12 місяців у вказаній заяві №2001256368801 застосовуються лише для демонстрації орієнтовної загальної вартості кредиту.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про встановлення саме 12 місячного строку дії кредитного договору, тому апеляційний суд вважає наведений вище довід апеляційної скарги також є необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу.
Інші, наведені в апеляційній скарзі, доводи є безпідставними, і не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів, що були предметом дослідження в суді першої інстанції та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.
Підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору, пов'язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швець Михайло Вікторович, залишити без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: