Провадження № 11-сс/803/1974/25 Справа № 212/10493/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року про повернення скарги ОСОБА_6 на рішення слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області про закриття провадження у справі, -
Ухвалою слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року ОСОБА_6 повернуто його скаргу на рішення слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області про закриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді. Вважає, що він навів достатні підстави поважності пропуску ним строку, а також підтвердив їх відповідними доказами. Звертає увагу на те, що його звернення до відповідних судів було зумовлене постійною зміною місцезнаходження Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області через загрози обстрілів.
В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце та час судового розгляду, не з'явилися. ОСОБА_6 надав суду заяву про розгляд його апеляційної скарги без його участі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Повертаючи скаргу ОСОБА_6 слідчий суддя мотивував тим,що наведені ОСОБА_6 причини пропуску строку не є поважними, оскільки він не наводить об'єктивних причин, які б свідчили про наявність законних підстав для поновлення пропущеного строку на подачу скарги, а лише посилається на зміну територіальної юрисдикції Краматорського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області. На думку слідчого судді ОСОБА_6 достовірно обізнаний щодо визначення територіальної юрисдикції судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області, оскільки починаючи з січня 2025 року неодноразово звертався до слідчих суддів Покровського районного суду міста Кривого Рогу із скаргами у порядку ст. 303 КПК України, про що свідчить наявність відповідних судових рішень в ЄДРСР.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком слідчого судді суду першої інстанції, вважаючи його передчасним з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Тобто, можливість поновлення вищезазначеного строку кримінальний процесуальний закон пов'язує з тим, чи були причини його пропуску поважними.
Поновлення процесуального строку за своєю правовою природою передбачає встановлення учасникам кримінального провадження додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами необхідно розуміти ті обставини, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому про поважність причин для поновлення процесуального строку може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом установленого законом строку, виникли раптово, мали несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, яка звернулася зі скаргою.
Отже, під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) й інші доречні обставини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 30 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Тобто окрім принципу правової визначеності важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, заявник оскаржує рішення слідчого СВ Бахмутського ВРП ГУНП у Донецькій області про закриття кримінального провадження № 42023052610000014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, прийняте 18 квітня 2025 року у м. Краматорськ Донецької області.
Копію постанови слідчого від 18.04.2025 року ОСОБА_6 отримав 21.08.2025 року та звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області зі скаргою.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 року скаргу повернуто ОСОБА_6 у зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду у даному суді.
05.09.2025 року ОСОБА_6 подано скаргу до слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу.
Повертаючи скаргу ОСОБА_6 на підставі п.3 ч.2 ст.304 КПК України, слідчий суддя належним чином не врахував та не оцінив доводи заявника щодо звернення до іншого суду через невірне визначення суду, який має розглядати скаргу.
Також, на переконання колегії суддів, поза увагою слідчого судді залишились вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме право на справедливий суд, зокрема, право бути заслуханим судом є однією з базових гарантій учасника судового спору рішення у справі Претто проти Італії (Pretto and Others v. Italy, 8 December 1983, Series A no. 71) та рішення у справі Голдер (Golder, 21.02.1975, Series A, №4451/70 ) проти Об'єднаного Королівства, де суд зазначив: «на думку Суду, було б немислимим, щоб стаття 6 пункт перший містила детальний опис наданих сторонам процесуальних гарантій у справах і не захищала би в першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступу до суду. Такі характеристики процесу, як справедливість, публічність, динамізм, позбавляються сенсу, якщо немає самого судового розгляду. Все вищенаведене свідчить про те, що право доступу до правосуддя є одним із невід'ємних складових права, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Щодо прийняття заяви, в ухвалі ЄСПЛ по справі Скорик проти України (N 32671/02 рішення від 08.01.2008 р.) зазначено, що обмеження права на доступ до суду не повинні впливати на користування право у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги норми ст. 7 КПК України, якими закріплені загальні засади кримінального провадження, до яких, серед інших, відносяться: доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень і забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, з метою їх дотримання та гарантій, які вони надають учасникам судового провадження, колегія суддів вважає, що в даному випадку слідчим суддею безпідставно повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 303 КПК України.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, з поверненням матеріалів скарги до суду першої інстанції для нового розгляду.
Керуючись статтями 376, 404-407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2025 року про повернення скарги ОСОБА_6 на рішення слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області про закриття провадження у справі - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді