Провадження № 11-кп/803/3277/25 Справа № 242/1517/23
05 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
05 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Центрального районного суду міста Дніправід 02 жовтня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України ОСОБА_7 ,до 01 грудня 2025 року включно,з визначенням застави в розмірі 242240 грн., -
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніправід 02 жовтня 2025 року, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, ОСОБА_7 ,до 01 грудня 2025 року включно,з визначенням застави в розмірі 242240 грн. Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, а також, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання..
На зазначену ухвалу суду захисник ОСОБА_6 ,який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Центрального районного суду міста Дніправід 02 жовтня 2025 року скасувати та обрати обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави. Зазначає, що визначений розмір застави є непомірним для обвинуваченої та її рідних. Посилається на критичний стан здоров'я ОСОБА_8 , наявні у неї ряду хронічних захворювань. Вважає, що суд безпідставно прийшов до висновку про наявність ризиків, які нічим непідтверджені. Вважає суд першої інстанції безпідставно продовжив їй запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачену ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 які підтримали доводи своєї апеляційної скарги та наполягали на її задоволені, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 394 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.
Згідно вимог ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Таким чином, законність та обґрунтованість обмеження права на свободу та особисту недоторканність має бути перевірена судом у найкоротший строк.
Згідно з практикою Європейського Суду, зокрема рішенням у складі Великої палати у справі «Labita v.Italy» від 06.04.2000 р., тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Як встановлено з наданих судом першої інстанції матеріалів, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 продовжений під час судового провадження в суді першої інстанції до 01 грудня 2025 року включно,з визначенням застави в розмірі 242240 грн.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, а тому обвинувачена, усвідомлюючи відповідальність, яка їй загрожує у випадку доведеності її вини, може переховуватися від суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду I інстанції, що з огляду на те, що обвинувачена ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення в період військової агресії Російської Федерації проти України, вчинене в період військового стану, а отже обвинувачена може продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде гарантувати виконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків.
Можливість застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою передбачають вимоги 183 КПК України.
Тяжкість, характер та обставини інкримінованого злочину свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченої під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченої під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника про скасування обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, не є слушними, оскільки обмеження її права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти її втечі та забезпечити належне виконання нею своїх процесуальних обов'язків.
Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції, що розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, та обсяг обов'язків, покладених з внесенням застави, не підлягає змінам.
Таким чином, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні, всі доводи апеляційної скарги захисника були предметом розгляду в суді І інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрального районного суду міста Дніправід 02 жовтня 2025 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: