Провадження № 11-кп/803/3290/25 Справа № 214/1660/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ,-
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив про вагомість ризиків втечі, знищення речових доказів, впливу на свідків та вчинення іншого злочину, які на теперішній час не зменшились. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити досягнення мети визначеної ст. 177 КПК України.
На вказане рішення обвинуваченим ОСОБА_8 подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначає, що суддя підійшов формально до розгляду клопотання прокурора. Ризики визначені ст. 177 КПК України є недоведеними. Наголошує, що під час судового розгляду справи прокурор відмовився від всіх свідків обвинувачення, тому жодних ризиків на теперішній час не існує.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, при продовженні обвинуваченому обраного запобіжного заходу суд належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров'я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи апелянта про зворотнє є безпідставними, оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.
Фактично подана апеляційна скарга викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти ОСОБА_8 що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.
При цьому, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, що спричинило смерть потерпілого.
Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.
Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.
При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.
Враховуючи викладене, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її зміни чи скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 30 вересня 2025 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді