Справа № 352/2489/25
Провадження № 3/352/1028/25
05 листопада 2025 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення
ОСОБА_1 , який народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 та статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення,
І. Зміст протоколів про адміністративне правопорушення:
Інспектором відділення поліції № 1 (місто Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Нагорняка В.В. 23 жовтня 2025 року складено протоколи про адміністративне правопорушення за наступних обставин:
- ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 18:20 годин в селі Побережжя, вулиця Шевченка, керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп?яніння, огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився відповідно до встановленого порядку на місці зупинки (ДТП), із використанням газоаналізатора «АлкоФор 507». Відповідно до тесту номер 00227, результат огляду 1,26 проміле, чим порушив пункт 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.
- ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 18:20 годин в селі Побережжя, вулиця Шевченка, керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 , не врахував безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв з'їзд у кювет, чим порушив пункти 2.3 б, 12.1 ПДР. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення.
ІІ. Рух провадження
28 жовтня 2025 року протоколи про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшли до Тисменицького районного суду та призначені до для розгляду по суті на 05 листопада 2025 року.
05 листопада 2025 року в судове засідання з'явився ОСОБА_1
ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 в судовому засіданні в судовому засіданні зазначив, що у нього відсутні будь-які клопотання, правовою допомогою адвоката користуватись не бажає та вважає за можливе проводити розгляд справи.
Пояснив, що визнає вину частково, оскільки він дійсно керував автомобілем та допустив ДТП, в подальшому пройшов огляд на стан сп'яніння, який підтвердив, що він перебуває в стані сп'яніння та він погодився із результатом огляду.
В той же час зазначає, що алкоголь він випив на місці ДТП після аварії, оскільки перебував в стані стресу. Тому вважає, що не керував в стані сп'яніння, а тому в цій частині провадження має бути закрито.
IV. Докази, досліджені під час судового розгляду:
IV.1 Письмові докази, надані особою, уповноваженою на складання протоколу:
Протоколи про адміністративне правопорушення:
Згідно із текстом протоколу за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 18:20 годин в селі Побережжя, вулиця Шевченка, керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп?яніння, огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився відповідно до встановленого порядку на місці зупинки (ДТП), із використанням газоаналізатора «АлкоФор 507». Відповідно до тесту номер 000227, результат огляду 1,26 проміле, чим порушив пункт 2.9.а ПДР.
Згідно із текстом протоколу за статтею 124 кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 18:20 годин в селі Побережжя, вулиця Шевченка, керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 , не врахував безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв з'їзд у кювет, чим порушив пункти 2.3 б, 12.1 ПДР. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_1 ознайомився із протоколами про адміністративні правопорушення та отримав їх копії, про що свідчить його підпис на кожному із протоколів.
Тест №00227
Згідно із тестом, ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 19 годині 01 хвилина пройшов тест на алкогольне сп'яніння, результат позитивний 1,26 проміле.
Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 жовтня 2025 року
Згідно із текстом направлення в результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.
Результат огляду ОСОБА_1 - позитивний, 1,26 проміле.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів
Згідно із текстом акту, огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови за допомогою приладу «АлкоФор 507». Результат огляду на стан сп'яніння позитивний, 1,26 проміле.
ОСОБА_1 із результатом згодний, про що свідчить його підпис.
Копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатор АлкоФор 507
За результатами перевірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019. Свідоцтво чинне до 01 листопада 2025 року.
Сертифікат відповідності газоаналізатора АлкоФор
Схема місця ДТП, яка сталась 23 жовтня 2025 року
Згідно із схемою, автодорога Р-20 99 км + 60 м в селі Побережжя, вулиця Шевченка наїзд у кювет автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок наїзду автомобіль отримав технічні ушкодження.
Із схемою місця ДТП, ознайомився ОСОБА_1 та підтвердив дані про пошкодження транспортного засобу, про що свідчить його підпис.
Зобов'язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №491909, відповідно до якого ОСОБА_1 відсторонений від керування автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 , та зобов'язується не керувати даним транспортом протягом 24 годин.
Пояснення ОСОБА_1 від 23 жовтня 2025 року
ОСОБА_1 пояснив, що 23 жовтня 2025 року близько 18:20 годин їхав на автомобілі «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 , близько 80 км/год, однак не впорався із керуванням , у зв'язку із тим, що заїхав у яму на дорозі правим переднім колесом, а тому його автомобіль занесло у кювет.
Рапорт
Згідно із текстом рапорту, 23 жовтня 2025 року о 18:23 годин надійшло повідомлення зі служби 102 від лікаря ШМД ОСОБА_2 про те, що в селі Побережжя, вулиця Шевченка, Єзупільської ТГ, ДТП, потерпілий: ОСОБА_1 , діагноз: 3ЧМТ, від госпіталізації відмовився.
Фотознімки, на яких зображено пошкоджений автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 .
Відеозаписи з бодікамери та відеореєстратора працівника поліції
Відеозапис починається о 19.00.13 з моменту наближення поліцейського до місця ДТП, після чого поліцейський перевіряє документи та ОСОБА_1 повідомляє, що він вчора вживав алкоголь, а сьогодні керував автомобілем та допустив ДТП.
В подальшому на 01.30 запису ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп'яніння, згідно із яким результат становить 1,26 проміле. ОСОБА_1 повідомляє, що він згоден із результатом та необхідності їхати до медичного закладу для проходження огляду немає.
Далі поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про його права та міститься процедура складення протоколів про адміністративне правопорушення та інших документів.
V.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду
У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) поняття «кримінальне звинувачення“, «кримінальне правопорушення“ мають «автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з'ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття «кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до «кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням
При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 рік. Такий розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.
В зв'язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.
Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.
На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протоколи про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв'язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих особою, яка притягається до відповідальності і її представником, Судом самостійно не випробовувались та не досліджувались.
За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статтею 124 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цих правопорушень поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.
V.І щодо належності і допустимості доказів
Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв'язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.
V.II Щодо вчинення дорожньо - транспортної пригоди
Так, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 18:20 годин в селі Побережжя, вулиця Шевченка, керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 , не врахував безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв з'їзд у кювет, чим порушив пункти 2.3 б, 12.1 ПДР. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Факт вчинення ДТП підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: поясненнями ОСОБА_1 , схемою місця ДТП, рапортом, а також протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відповідною посадовою особою, уповноваженою на складення протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 124 кодексу України про адміністративне правопорушення.
При цьому суддя бере до уваги той факт, що вказані показання та документи складались у короткий проміжок часу безпосередньо після події правопорушення, в зв'язку із чим у судді відсутні будь-які сумніви щодо достовірності пояснень, так і достовірності відомостей в протоколі про адміністративне правопорушення.
V.IІІ. щодо керування транспортним засобом
На наданих і досліджених доказах, зокрема відеозаписах з бодікамер поліцейських не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відеозапис розпочинається з моменту, коли працівники поліції наближаються до місця ДТП
В той же час Суддя вважає, що факт керування може підтверджуватись не тільки відеозаписом, але й іншими доказами у справі за їх наявності.
ОСОБА_1 як безпосередньо після ДТП, що зафіксовано на відеозаписі, так і в судовому засіданні, підтвердив факт керування ним транспортним засобом
Крім того, постановою від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за статтею 124 кодексу України про адміністративне правопорушення, за керування тим самим транспортним засобом в той самий час (23 жовтня 2025 року о 18:20 годин) та в тому ж місці, як і в цій справі.
Суддя вважає вказану постанову належним доказом керування ОСОБА_1 автомобілем саме о 18 годині 20 хвилини, тобто в час, за який складено також протокол в цій справі.
Таким чином, вказаними доказами, на думку Судді, підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених в протоколах.
V.І. щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп?янінні
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується:
-Тестом на алкоголь до протокола ЕПР1 491909, відповідно до якого стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 позитивний, 1,26 проміле;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 позитивний, 1,26 проміле;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови., результат позитивний, 1,26 проміле;
-відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 пояснив, що він напередодні вживав алкоголь, проходив процедуру огляду на стан алкогольного сп?яніння, результат позитивний, ОСОБА_1 згідний із результатом;
-протоколом про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2025 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Суддя також оцінює в якості доказу. Суддя звертає увагу, що протокол складено повноваженими особами одразу після виявлення правопорушення, тобто особи, які його склали, були безпосередніми свідками події, в зв'язку із чим Суддя , в сукупності з іншими дослідженими доказами, вважає його належним доказом.
Суддя критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо вживання алкоголю після ДТП з огляду на наступне:
-на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляє, що вживав алкоголь напередодні ДТП;
-в письмових поясненнях в день складення протоколів ОСОБА_1 вказав, що він вживав алкоголь 22 жовтня 2025 року (тобто напередодні ДТП);
-згідно із протоколом та іншими доказами, подія ДТП відбулась о 18.20, в той час як відеозапис на бодікамері розпочинається о 19.00, тобто час поміж ДТП та початком фіксування становить 40 хвилин. При цьому на місці ДТП не зафіксовано пляшок з-під алкоголю, та ані ОСОБА_1 , ані присутні на місці події свідки не заявляють про вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення ДТП
Таким чином, Суддя вважає, що версія ОСОБА_1 про вживання алкоголю після ДТП не підтверджується будь-яким іншим доказом, суперечить вищевказаним дослідженим доказам, а також фактичним обставинам справи, зокрема короткому проміжку часу поміж ДТП та початком фіксування полії в сукупності із відсутністю на відеозаписі пляшок алкоголю.
V.V висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таким чином, вказана норма права є бланкетною та відповідальність в особи настає у випадку порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до пункту 2.3 б ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за, керування транспортним засобом, в стані алкогольного сп?яніння.
Таким чином, вказана норма права не є бланкетною і у особи відповідальність за цією нормою права настає незалежно від наявності або порушення Правил дорожнього руху.
В ході розгляду справи суддею поза розумним сумнівом встановлено факт керування ОСОБА_1 23 жовтня 2025 року о 18:20 годин в селі Побережжя, вулиця Шевченка, керував автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , не врахував безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв з'їзд у кювет перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, чим порушив пункти 2.3 б, 12.1, 2.9 а ПДР.
В зв'язку із викладеним, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
VI.Щодо виду та розміру адміністративного стягнення
Відповідно до статті 22 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до частини другої статті 36 кодексу України про адміністративні правопорушення якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкцією статті 124 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачене таке стягнення, як штраф в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається «кримінальним“ згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу України більш м'якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.
Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 , небезпеку можливості настання наслідків, Суд вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.
В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В зв'язку із викладеним, Суд вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м'якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.
IV.Щодо судового збору
Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3028х0.2=605 гривень 60 копійок.
В зв'язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО