465/1887/24
1-кп/465/518/25
судового засідання
06.11.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі колегії суддів:
головуючої - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури міста Львова про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141370001085 від 21.12.2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 п.13 ст.115 КК України
за участі обвинуваченого ОСОБА_7 ,-
В провадження Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12023141370001085 від 21.12.2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 п.13 ст.115 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано колегії суддів головуючій судді ОСОБА_1 , суддям: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 .
Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025, на підставі розпорядження керівника апарату від 28.05.2025 №196/Р змінено суддю члена-колегії ОСОБА_8 та визначено склад колегії: головуючий суддя - ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В судовому засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 вважає, що строк тримання під вартою щодо останнього необхідно продовжити.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення просить суд врахувати наявні докази вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, які є вагомими, допустимими та отримані у встановленому КПК України порядку. Відтак у разі визнання винуватим, ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 п.13 ст. 115 КК України, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Просить також врахувати вік та стан здоров'я ОСОБА_9 , що дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування, а саме - тримання під вартою. У ОСОБА_9 відсутні міцні соціальні зв'язки, останній не має місця постійного проживання, не перебуває у шлюбі, а також наявності на його утриманні неповнолітніх дітей чи батьків похилого віку, що також може впливати на виконання ним процесуальних обов'язків. Репутація ОСОБА_9 істотно погіршена у зв'язку із його обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину. Встановлено, що ОСОБА_9 не працевлаштований. Перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, а також з метою уникнення від покарання ОСОБА_9 може переховуватись від суду.
Зазначає, що ОСОБА_7 , продовжено термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який спливає 14.11.2025 року, що унеможливлює розглянути і вирішити справу по суті.
Так, при вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_7 , встановлено, що він є особою працездатного віку, раніше судимий 30.01.2013 вироком Харцизського міського суду Донецької області за ч.4 ст. 187, ч.2, п.6 ст.115, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, іншою суспільно-корисною діяльністю не займається, а тому не має міцних соціальних зв'язків, затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України, обвинувачується за ч.2 п.13 ст. 115 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 (десяти) до 15 (п'ятнадцяти) років або довічним позбавленням волі та згідно вимог чинного кримінального законодавства обумовлює застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 реальної міри покарання у виді позбавлення волі у разі встановлення його винуватості.
Беручи до уваги викладене вище та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, вважаю, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам, тому вважає за доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застосуванням застави.
Обвинувачений ОСОБА_9 заперечував проти даного клопотання просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Захисник в судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обраного запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_10 продовжено строк застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного розміру застави на 37 днів, тобто до 21.03.2024 року включно. В подальшому колегією суддів неодноразово було продовжено даний запобіжний захід, востаннє ухвалою колегії суддів до 14.11.2025 року включно без застосування застави.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Згідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з урахуванням вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини статей 201, 331 КПК України, колегія суддів враховує: наявність обґрунтованої підозри обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину у разі визнання винуватим; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_7 , що дозволяє застосування до нього запобіжний захід, пов'язаний із позбавленням волі; відсутність на даний час джерела доходу, постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків; раніше судимий вироком Харцизького міського суду Донецької області від 30.01.2013 року за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, звільнений з місць позбавлення волі 06.10.2023 року по відбуттю покарання.
Крім того, оцінюючи в сукупності обставини по справі, стадію розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання, що ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а тому слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, а у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника слід відмовити.
Також, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, колегія суддів враховує передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, зокрема те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення насильницького характеру, внаслідок якого спричинена загибель потерпілого, тому приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.
Керуючись статтями 177, 183, 193, 194, 196, 197, 201, 314, 315 КПК України, рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року №1-р/2017, колегія суддів,-
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 04 січня 2026 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору після її оголошення та направити начальнику ДУ Львівської установи виконання покарань №19.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 діб з моменту проголошення до Львівського апеляційного суду.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3