Провадження № 11-кп/821/699/25 Справа № 701/770/25 Категорія: ч.1 ст.125 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
Головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 01.08.2025, яким
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколівка Жашківського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, фізична особа-підприємець, одруженого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять гривень) грн., в дохід держави.
в с та н о в и л а:
Згідно вироку суду ОСОБА_8 визнаний винуватим і засуджений за те, що 07.07.2025 близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи з дозволу та відома власника на подвір'ї домоволодіння, що розташовується по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спричинення останній тілесних ушкоджень, діючи умисно і цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, схопив її лівою рукою за шию та здавлював горло насильно припиняючи дихання та після цього, шляхом поштовху повалив її спиною на поріг будинку, в результаті чого спричинив потерпілій ОСОБА_9 , тілесні ушкодження у вигляді синця на правій бічній поверхні шиї, синця на задній поверхні лівого плеча в середній третині, чотири садна на задній поверхні лівого ліктьового суглобу та синця на внутрішній поверхні правого передпліччя в нижній третині, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 30.07.2025 № 05-7-01/390 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, вказане кримінальне провадження судом першої інстанції розглянуто без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Місцевим судом було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу, тому матеріали кримінального проступку були розглянуті в спрощеному порядку.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку суду в частині призначеного покарання через неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що Ліщинському призначено покарання за ч.1 ст.125 КК України, яке не передбачено санкцією даної статті, а саме призначено покарання у виді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, однак розмір штрафу згідно норм КПК України визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Таким чином, суд ухвалив вирок із недотриманням вимог закону України про кримінальну відповідальність, оскільки при призначенні покарання не застосував закон, який підлягає застосуванню (ч.2 ст.53 КК України).
Заслухавши доповідь головуючого - судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого та захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цих вимог закону місцевим судом дотримано не було.
Враховуючи ту обставину, що дане кримінальне провадження було розглянуто судом першої інстанції в спрощеному провадженні на підставі ч.2 ст.381 КК України, а прокурор оскаржує вирок лише в частині призначеного Ліщинському покарання, то в такому разі колегія суддів, відповідно до статті 404 КПК України переглядає вирок суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень.
Санкцією ч.1 ст.125 КК України, крім інших видів покарань, передбачено покарання у виді штрафу в розмірі до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
За таких обставин, суд першої інстанції в порушення вимог закону про кримінальну відповідальність призначив покарання, яке нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.2 ст.53 КК України, тобто призначив Ліщинському покарання, яке не передбачено Законом.
Призначаючи Ліщинському покарання за ч.1 ст.125 КК України у меншому розмірі (25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) ніж встановлено Загальною частиною Кримінального Кодексу України ч.2 ст.53 КК України (від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання обвинуваченому є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Виходячи з вимог п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про призначення ОСОБА_8 за ч.1 ст.125 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок суду в частині призначеного ОСОБА_8 покарання - скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з постановленням нового вироку.
Керуючись статтями 374, 404, 407, 409, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити.
Вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 01.08.2025 щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання - скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
В решті вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 01.08.2025 щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду учасниками кримінального провадження протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Головуючий - суддя -
Судді -