Справа № 308/15867/25
1-кс/308/6324/25
06 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження №12025078030000684, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження №12025078030000684, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025078030000684, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
25.10.2025 о 12.52 год. в чергову Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівника Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про те, що під час зупинки та перевірки автомобіля марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , наявні ознаки підробки номеру кузова автомобіля.
25.10.2025 приблизно о 12.00 год. за адресою: м. Ужгород, вул. Баб'яка, на мийці «Wip Wash», виявлено транспортний засіб марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками підробки номерного кузова НОМЕР_2 , після чого на місце викликано слідчо-оперативну групу, яка прибувши під час проведення огляду місця події вилучила транспортний засіб марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками підробки номерного кузова НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке упаковано у спецпакет НПУ NPU 5812162.
Прокурор зазначає, у даному випадку метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, які у подальшому необхідні для приведення судово-криміналістичної експертизи щодо транспортного засобу.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що транспортний засіб марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке упаковано у спецпакет НПУ NPU 5812162, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та містить на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень.
Як зауважує прокурор, беручи до уваги, що вищевказані речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому виникла необхідність накласти арешт без можливості відчуження на дані речі, оскільки незастосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до його втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі наведеного, прокурор просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке упаковано у спецпакет НПУ NPU 5812162, який належить ОСОБА_4 .
Прокурор у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву про розгляд клопотання без його участі, подане клопотання просить задовольнити у повному обсязі.
Власник майна - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, при цьому його представник - адвокатом ОСОБА_5 подав заперечення на клопотання про арешт майна та клопотання про його розгляд без їх участі.
У поданих запереченнях на клопотання про арешт майна адвокат заперечує проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль марки Audi A6 2.0T Premium Plus, 2015 року випуску, Silver 2.0, vin: НОМЕР_2 , вважаючи його немотивованим, за відсутністю підстав, які б обґрунтовували необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження, а саме через: відсутність правових підстав для накладення арешту на транспортний засіб; відсутність документального обґрунтування необхідності накладення арешту на транспортний засіб, вилучений під час огляду; недоцільність накладення арешту на транспортний засіб у рамках даного кримінального провадження; не врахування інтересів власника майна, який є законним власником транспортного засобу, оскільки не надано доказів зворотного; відсутність необхідності забезпечення збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування за номером кримінального провадження 12025078030000684 органом досудового розслідування - сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Досудове розслідування розпочато з фактом того, що 25.10.2025 о 12.52 год. в чергову Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівника Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про те, що під час зупинки та перевірки автомобіля марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , наявні ознаки підробки номеру кузова автомобіля.
З протоколу огляду місця події від 25.10.2025 (огляд розпочато о 13.20 год. та закінчено о 14.40 год.) вбачається, що за адресою: м. Ужгород, вул. Баб'яка, на мийці «Wip Wash», слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , за участю спеціаліста ОСОБА_7 та власника ОСОБА_4 , виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке упаковано у спецпакет НПУ NPU 5812162.
Постановою старшого дізнавача СД Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 від 27.10.2025 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні автомобіль «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке упаковано у спецпакет НПУ NPU 5812162.
Постановою старшого дізнавача СД Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 від 27.10.2025 призначено у даному кримінальному провадженні судово-криміналістичну експертизу щодо вказаного транспортного засобу, проведення якої доручено експертам Закарпатського НДЕКЦ МВС України.
Матеріалами клопотання встановлено, що згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником автомобіля марки «Audi», моделі «A6», 2015 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Оцінивши наведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно - транспортний засіб марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з номером кузова НОМЕР_2 , є доказом злочину та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що клопотання прокурора у частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 не містить виклад обставин на підтвердження того, що дане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
На переконання слідчого судді, прокурором у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні у частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Надані слідчому судді матеріали, з урахуванням обставин вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та диспозиції статті, за якою здійснюється досудове розслідування (ст. 290 КК України), не містять відомостей, які б давали розумні підстави вважати, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке є предметом арешту, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій, або набуто кримінально протиправним шляхом.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні решти вимог клопотання про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 25.10.2025 під час проведення огляду місця події, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , слід відмовити з підстав не доведення особою, що подала клопотання, необхідності такого арешту.
Разом з тим, згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, з контекстного аналізу наведених норм слідує, що заявник при поданні певного клопотання зобов'язаний довести обставини, на які він посилається.
У даному випадку обов'язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого чи прокурора.
Слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не доведено необхідність у забороні користування транспортним засобом марки «Ауді А6», д.н.з. НОМЕР_1 .
Прокурором надано докази призначення експертизи у кримінальному провадженні, однак не доведено неможливість проведення такої або здійснення інших слідчих чи процесуальних дій з транспортним засобом без заборони користування ним на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025078030000684.
Водночас прокурором не надано слідчому судді будь-яких доказів того, що власник майна може приховати, пошкодити, знищити зазначений транспортний засіб, у разі його передання автомобіля на відповідальне йому зберігання.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, беручи до уваги ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та принцип диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах власника, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом, без позбавлення права користування транспортним засобом.
У зв'язку з вищевикладеним, клопотання про арешт майна в частині заборони власнику (володільцю) користуватися автомобілем до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, що вилучено 25.10.2025 під час проведення огляду місця події, а саме: автомобіль марки «Audi», моделі «A6», VIN: НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом, без позбавлення права користування транспортним засобом.
У задоволенні решти вимог клопотання про накладення арешту на майно, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 - відмовити.
Передати автомобіль марки «Audi», моделі «A6», VIN: НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику майна - ОСОБА_4 .
Попередити власника майна про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1