Справа № 587/2165/20 Номер провадження 11-кп/814/1844/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу Сумської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12020200260000227, за апеляційними скаргами прокурора відділу Сумської обласної прокуратури ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_10 , потерпілої ОСОБА_11 та представника в її інтересах - адвоката ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 05 жовтня 2021 року,
Вироком суду
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 встановлено рахувати з моменту набрання вироку законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 12 квітня 2020 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 та стягнуто з ОСОБА_7 на користь останньої 8 184 грн., - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 300 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Скасовано накладений арешт на майно, вирішено порядок стягнення судових витрат та долю речових доказів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційними скаргами звернулися прокурор відділу Сумської обласної прокуратури ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_11 та представник в її інтересах - адвокат ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_10 та адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 .
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 13.05.2024 вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18.09.2025 ухвалу Сумського апеляційного суду від 13.05.2024 щодо ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Враховуючи наведені обставини, прокурор відділу Сумської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулася з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
Клопотання прокурора обгрунтувано тим, що до ОСОБА_7 раніше було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та за вироком суду останній засуджений до покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, а отже може вдатися до спроб ухилитися від суду.
Просить звернути увагу, що за вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим за вчинення тяжкого умисного злочину, пов'язаного із посяганням на життя та здоров'я людини, на момент вчинення злочину проживав не за місцем своєї реєстрації, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела прибутку, а також сталих соціальних зв'язків, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, на шлях виправлення не став.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора ОСОБА_6 та представника потерпілої ОСОБА_9 на підтримку поданого клопотання, думку захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які заперечили проти його задоволення, перевіривши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи наведене, та те, що на даний час по справі триває апеляційний розгляд, суд, виходячи із положень ст. 331 КПК України, має вирішити питання продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
Таким чином вбачається, що у разі засудження особи до арешту чи позбавлення волі, він має бути взятий під варту, і лише у виключних випадках стосовно такої особи може бути застосований запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою до набрання вироком законної сили.
Відповідно до вироку Сумського районного суду Сумської області від 05 жовтня 2021 року, ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.
Колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_7 характеризується посередньо, не має сталих соціальних зв'язків та постійного місця роботи, раніше засуджувався за вчинення злочинів. Враховує надані захисником документи про наявність у ОСОБА_7 певних хронічних захворювань.
Однак, захисником не надано відомостей про те, що за станом здоров'я обвинувачений не може перебувати під вартою.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 засуджений вироком суду першої інстанції до реального відбування покарання на тривалий термін за вчинення тяжкого злочину (ч. 2 ст. 121 КК), кваліфікація якого оспорюється, та на даний час останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину (ч. 1 ст. 115 КК), який несе виключну суспільну небезпечність, а апеляційний суд має перевірити обґрунтованість вироку суду першої інстанції в тому числі і щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, при цьому ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не зменшилися, зокрема і можливість ухилення обвинуваченого від явки до суду, тому колегія суддів вважає за необхідне продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду на характер, обставини та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, реальність настання існуючих ризиків, колегія суддів не вбачає підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_7 застави.
Керуючись гл.18, ст. 331 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Клопотання прокурора відділу Сумської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 днів до 02 січня 2026 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4