Справа № 761/45851/25
Провадження № 1-кс/761/29133/2025
05 листопада 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025110000000932, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2025 року, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025110000000932, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2025 року, а саме автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 1834», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025110000000932 від 26.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.10.2025 року о 08:26 год. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ 1834», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Київська в м. Бровари Київської обл., у напрямку м. Київ, та розпочинаючи рух перед регульованим перехрестям з вул. Є. Зеленського на дозвоняючий рух зелений сигнал світлофору, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вийшла на проїзну частину з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля забороняючий сигнал світлофору.
У наслідок ДТП пішохід ОСОБА_5 загинула на місці пригоди.
Під час проведення огляду місця події 26.10.2025 року автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 1834», р.н. НОМЕР_1 оглянуто та вилучено, після чого доставлено та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Милославська 2А.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 1834», р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .
Автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 1834», р.н. НОМЕР_1 , 26.10.2025 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, мають суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
На підставі наведеного та враховуючи, що вилучене майно має статус речового доказу у кримінальному провадженні, з метою його належного збереження прокурор просить накласти арешт на майно, яке являється предметом розгляду даного клопотання.
Представник органу досудового розслідування, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився. Між тим, зі змісту клопотання вбачається, що прокурор просить проводити судове засідання за його відсутності.
Власник майна, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження№12025110000000932 від 26.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час проведення огляду місця події 26.10.2025 року автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 1834», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , оглянуто та вилучено, після чого доставлено та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.
26.10.2025 року автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 1834», р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вилученого майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного майна з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, передачі чи відчуження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
При цьому, слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна. Тож, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025110000000932, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.10.2025 року - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 1834», НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , із забороною володіння, користування, розпорядження автомобілем.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_6