29.10.2025 Справа № 756/4407/25
Номер справи 756/4407/25
Номер провадження 2/756/3434/25
29 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.,
за участю секретаря - Погорелової В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив :
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просив стягнути на свою користь: заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 20083,95 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 2169,07 грн, три відсотки річних у розмірі 556,30 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 12991,58 грн, інфляційну складову боргу 1546,00 грн, три відсотки річних у розмірі 359,85 грн; заборгованість за спожиті 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 34124,21 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 3455,32 грн, три відсотки річних у розмірі 798,77 грн, пеню у розмірі 542,69 грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 25888,90 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 2670,99 грн, три відсотки річних у розмірі 603,57 грн, пеню у розмірі 430,84 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 683,78 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 443,87 грн та судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідач є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася).
Проте, відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась вищевказана заборгованість.
08.04.2025 за вказаним вище позовом відкрито спрощене позовне провадження.
10.06.2025 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування поданого відзиву зазначає, що згідно свідоцтва про право власності від 10.01.2003, квартира АДРЕСА_2 належить матері ОСОБА_2 , батьку ОСОБА_3 та їй ОСОБА_1 в рівних долях. Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після смерті батька вона та матір спадщини не приймали.. Мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері не зверталася до нотаріуса про прийняття спадщини. Вважає, що повинна відповідати тільки за 1/3 частину боргів, а не за боргові зобов'язання інших власників квартири, за умови доведеності в цій частині позовних вимог. Просить застосувати строки позовної давності.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судовому засіданні визнала позовні вимоги та просила розстрочити виконання рішення суду, у зв'язку з її скрутним матеріальним становищем.
Вислухавши пояснення відповідача та дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенрго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до про відступлення права вимоги (цесії) позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Суб'єктами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Водночас такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085).
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем. Відповідач в свою чергу від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлявся, не відключався.
Крім того, постановою судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20 квітня 2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго». Мешканцям будинку, в якому розташована зазначена квартира, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а отже є споживачем послуг, які надає позивач.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 10.01.2013, квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам її сім'ї: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в рівних долях.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до п. п. 1, 6, 9 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність, безперервність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином (на це звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц).
У своїй постанові від 07 лютого 2018 року у справі № 521/6969/15-ц Верховний Суд зазначив, що належним доказом ненадання житлово-комунальної послуги або зниження якості наданої послуги є звернення споживача до надавача послуг та складання сторонами акту-претензії.
Оскільки КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачу, який отримував вказані послуги і користувався ними за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідача виник обов'язок оплатити ці послуги.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач користувалася послугами, але не виконувала зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги. Свої зобов'язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
Як вбачається з розрахунку наданого представником позивача заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води по квартирі АДРЕСА_3 становить 107 349, 69 грн, яка складається з наступного:
Наведений розрахунок відповідачем в ході розгляду справи спростовано не було.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також визнання відповідачем позову, суд вбачає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 107349,69 грн.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи положення ст. 142 ЦПК України та те, що відповідач визнала позов, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1514,00 грн, а з державного бюджету підлягає поверненню позивачу судовий збір в розмірі 1514,00 грн.
У судовому засіданні відповідач просила розстрочити виконання рішення суду на 12 (дванадцять) місяців, оскільки вона на момент розгляду справи перебуває в скрутному матеріальному становищі.
Згідно ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Враховуючи матеріальне становище відповідача, суд уважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою щомісячних платежів у розмірі 9071,97 грн.
Враховуючи вищенаведене, ст. 319, 322, 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 4-5, 12-13, 133, 141-142, 263-265, 435 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421; адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5) заборгованість у розмірі 107 349 (сто сім тисяч триста сорок дев'ять) гривень 69 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421; адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 40538421; адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. І. Франка, 5) з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, згідно платіжної інструкції № 32094 від 19.03.2025.
Розстрочити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) виконання рішення суду терміном на 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 9071 (дев'ять тисяч сімдесят одна) гривня 97 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Белоконна