Справа № 756/11498/25
Провадження № 2/756/6457/25
27 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» ) звернулось до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС») та ОСОБА_1 було укладено договір №89361, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит окремими траншами, перший транш у сумі 9334,00 грн, проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286% річних, загальний строк кредитування 168 днів. 24.12.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2980201878-168341, відповідно до якого відповідачу були надані кошти у сумі 3500,00 грн. з терміном користування кредитом 20 діб з платою за користування кредитом у розмірі 0,5% за кожен день користування кредитом. Крім того, 04.12.2021 між Товариством обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено Договір № 4619325, відповідно до умов якого відповідачу були надані кошти у розмірі 5100,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Позикодавці зі своєї сторони належним чином виконали свої зобов'язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договорів. 28.01.2025 було укладено договір №28012025, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №89361. 07.03.2023 було укладено договір №07/03/23, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2980201878-168341. У свою чергу, 18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2980201878-168341. 26.07.2024 було укладено договір №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4619325. Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, а тому його загальна заборгованість за Договором №89361 від 15.11.2021 становить 8372,66 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 6774,14 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1497,52 грн, заборгованість за комісіями - 101,00 грн; за Договором №2980201878-168341 від 24.12.2021 становить 9592,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6092,00 грн; за Договором №4619325 від 04.12.2021 становить 5100,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5100,00 грн. З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість на загальну суму 23064,66 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 13000,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся, при цьому, в позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки на зареєстровану адресу відповідача, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 15.11.2021 між ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 89361.
Відповідно до п. 1.1. Договору, договір, що укладається позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі - індивідуальна частина), графіку(ів) платежів, які містить персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі - публічна частина). Позичальник укладає Договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід'ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини, Договір про споживчий кредит набуває чинності.
Згідно з п.п. 2.1. Договору, типом кредиту є кредитна лінія . Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 64890.00 грн.
Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3 Договору, перший транш в сумі 9334.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000.50 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2333.50 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Другий транш, в сумі, що не може перевищувати 55556.00 грн. надається не пізніше наступного дня після погодження Кредитодавцем заяви/звернення Позичальника про отримання другого траншу.
Згідно з пункту 2.3 Договору, проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 286,00% річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,00% річних.
Відповідно до пункту 2.4 Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 100,00 гривень. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 1.00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 200,00 грн.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що комісія за надання першого траншу складає 2 333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.2 цієї індивідуальної частини. Комісія за надання другого траншу не може перевищувати 7500.00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день отримання другого траншу за ставкою , що не може перевищувати 25,00% від загальної суми другого траншу за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено умовами заяви/звернення Позичальника, згідно п .2.2.3 цієї індивідуальної частини.
Загальний строк кредитування за цим договором складає 1098 днів. Строк на який надається перший транш складає 168 днів (строк кредитування за першим траншем). Строк на який надається окрема частина кредиту за першим траншем встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за першим траншем : 1 раз на два тижні . Конкретні дати вказані в графіку платежів. Строк на який надається другий транш складає від 84 днів до 30 місяців (строк кредитування за другим траншем). Строк на який надається другий транш та окремі його частини встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за другим траншем, а також конкретні дати виплат вказуються в графіку платежів і не можуть бути рідшими ніж 1 раз на місяць та частішими ніж 1 раз на 2 тижні (п. 2.6, 2.6.1, 2.6.2).
Відповідно до «Графіку платежів за першим траншем кредитного договору №89361» від 15.11.2021, загальна вартість кредиту складає 17264,40 грн.
28.01.2025 між ТОВ «ФК» КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС » укладено Договір факторингу № 28012025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК» «КРЕДІПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за патуналежні йому права вимоги, до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та боржниками (портфель заборгованості).
Згідно з витягом з реєстру боржників від 28.01.2025, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8372, 66 грн., з яких: 6774,14 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 1497,52 грн. сума заборгованості по відсотках; 101,00 грн. сума заборгованості за комісією.
Також, 04.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4619325, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 5100,00 грн., строком користування на 30 днів, з 04.12.2021, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 03.01.2022.
За змістом п. 6.1., п. 7.1 кредитного договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.
Укладання ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4 кредитного договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 кредитного договору).
Відповідно до пунктів 1.5, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 кредитного договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 1703,40 грн в грошовому виразі та 3232,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 6803,40 грн. Комісія за надання кредиту: 357,00 грн, яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користуванням кредитом: 1346,40 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користуванням кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
У відповідності до розділу 2 кредитного договору: кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1 кредитного договору).
Згідно із п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
Як свідчить графік платежів за договором про споживчий кредит №4619325 від 04.12.2021, який є додатком №1 до Договору, дата платежу 03.01.2022, сума платежу 6803,40 грн, яка складається із: 5100,00 грн. суми кредиту; 1346,40 грн. процентів за користування кредитом та 357,00 грн комісії за надання кредиту.
Анкета-заява на кредит №4619325 від 04.12.2021 містить надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві.
26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого позивач прийняв право грошової вимоги до боржників, і став новим кредитором за договорами про споживчий кредит до боржників, зазначених у відповідному Реєстрі Боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4619325 в розмірі 5100,00 грн, які є заборгованістю за кредитом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №4619325, відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 5100,00 грн, з них: заборгованість за кредитом - 5100,00 грн.
Крім того, 24.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2980201878-168341 «Проста позика», відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 3500,00 грн., строком на 20 днів і зобов'язався повернути кредит в строк до 13.01.2022 (включно) та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 180 % річних (або 0,50% за 1 день користування грошовими коштами). Договір підписаний електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до Додатку №1 до вказаного договору «Графік розрахунків», загальна вартість кредиту становить 3860,00 грн, з яких: 3500,00 грн. - сума кредиту за договором, 360,00 грн. - розмір процентів за користування кредитом.
Факт отримання відповідачем коштів у сумі 3500,00 грн. підтверджено довідкою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 28.04.2025.
Відповідач зобов'язання за договором про надання позики не виконав, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасив, проценти за користування кредитними коштами не сплатив.
07.03.2023 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за договорами до боржників.
З копії витягу з Реєстру боржників, який є додатком № 1 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 07/03/23 від 07.03.2023, вбачається, що до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 2980201878-168341 на суму 3860,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - залишок по тілу кредиту, 360,00 грн. - залишок по відсотках.
18.02.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за договорами до боржників.
З копії витягу з Реєстру боржників до договору № 18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.02.2025, який є додатком № 3 до договору № 18-02/2025, вбачається, що до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2980201878-168341 на суму 9592,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 6092,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 2980201878-168341 від 24.12.2021 станом на 11.07.2025 відповідач має заборгованість у розмірі 9592,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 6092,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Судом також встановлено, що вищевказані договори укладено в електронному вигляді у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» та їх було підписано позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором і зазначенням у договорі персональних даних відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір. у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Водночас договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. Згідно із Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за вищезазначеними договорами, право вимоги за якими перейшло до нового кредитора.
З наданих доказів вбачається, що під час укладення вищевказаних кредитних договорів (договорів позики) сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладені договори є обов'язковими до виконання.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Оскільки відповідач в порушення умов договорів, а також положень чинного законодавства свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом/позикою у встановленому договорами порядку та в строки, то у нього утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором).
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту за договором про споживчий кредит № 89361 від 15.11.2021 в розмірі 6774,14 грн, за договором про споживчий кредит №4619325 від 04.12.2021 в розмірі 5100,00 грн, за договором позики №2980201878-168341 від 24.12.2021 в розмірі 3500,00 грн, а всього на загальну суму 15374,14 грн.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення з відповідача процентів та комісії відповідно до вищезазначених договорів, то суд дійшов наступних висновків.
Як убачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом по договору про споживчий кредит № 89361 від 15.11.2021 в розмірі 8372,66 грн. та комісію в розмірі 101,00 грн. Перевіривши здійснені позивачем нарахування, у межах заявлених вимог, судом було встановлено, що розрахунок відсотків та комісії здійснений відповідно до умов договору у межах строку його дії. Відтак, суд приходить до висновку про те, що вказані суми, належить стягнути з відповідача на користь позивача.
Стосовно стягнення з відповідача процентів за користування позикою відповідно до договору №2980201878-168341, слід зазначити таке.
Так, відповідно до умов договору № 2980201878-168341 від 24.12.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 , відповідач отримав позику в розмірі 3500,00 грн. строком на 20 днів з датою повернення позики 13.01.2022.
Відповідно до погодженого сторонами додатку №1 до договору позики «Графік розрахунків» розмір процентів за користуванням кредитом становить 360,00 грн.
Отже, враховуючи зміст договору, а також строк користування позикою погоджено до 13.01.2022, тому позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування коштами у межах погодженого сторонами строку, тобто до 13.01.2022. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
На підтвердження вимоги щодо розміру заборгованості за відсотками за договором позики, позивачем надано розрахунок заборгованості у сумі 9592,00 грн. за період з 18.02.2025 по 11.07.2025.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за вказаним договором у сумі 6092,00 грн. з 18.02.2025 по 11.07.2025 задоволенню не підлягає, оскільки нараховані після закінчення терміну дії договору.
Ураховуючи вищезазначене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача по договору № 2980201878-168341 від 24.12.2021 підлягають стягненню 360,00 грн. процентів за користуванням позикою. У решті заявлених позовних вимог, слід відмовити.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАС АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В., заявку на надання юридичної допомоги №329 від 02.06.2025, витяг з Акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025.
Крім того, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності таких робіт та значимості таких дій у справі, беручи до уваги часткове задоволення позову, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу на загальну суму 5000,00 грн. У решті вимог, слід відмовити.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 5, 12-13, 76-81, 141, 259, 263, 264, 265, 282-285, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ - 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість на загальну суму 17332 (сімнадцять тисяч триста тридцять дві) гривні 66 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень 39 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
У решті заявлених позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 27.10.2025.
Відомості про сторони:
1. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ - 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521);
2. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя М. М. Ткач