06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 160/13963/23
адміністративне провадження № К/990/23889/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 (головуючий суддя Бишевська Н.А., судді Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)
у справі №160/13963/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн»
до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради,
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Дніпровські активи», Дніпровська міська рада,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» (далі - ТОВ «ДніПроВіжн») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Дніпровські активи», Дніпровська міська рада), в якому просило:
- визнати протиправною відмову та скасувати рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відмову продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "ДніПроВіжн" строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100;
- зобов'язати Виконавчий комітет Дніпровської міської ради і Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30 червня 2027 року та повернути продовжені на строк до 30.06.2027 дозволи позивачу.
2. Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 01.08.2022 №3/2-417 про відмову продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64,1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100.
Зобов'язав Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради оформити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДніПроВіжн» продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30.06.2027.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовив.
3. За результатом касаційного провадження, Верховний Суд своєю постановою від 20.03.2024 скасував вказані вище судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 01.07.2024 (залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2024) позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради про відмову продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "ДніПроВіжн" строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100, викладене у листі від 01.08.2022 № 3/2-417.
Зобов'язав Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46,1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76,1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30.06.2027.
5. Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні та за виконавчим листом по справі. У зазначеній заяві просив суд:
- замінити боржника - Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 45316058) у виконавчому провадженні №76667674, відкритому за виконавчим листом, виданим 19.11.2024 на виконання судового рішення по справі №160/13963/23, про зобов'язання Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради оформити продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30.06.2027 на нового боржника - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 04052092).
- замінити боржника - Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 45316058) у виконавчому листі на виконання судового рішення по справі №160/13963/23 про стягнення судових витрат на нового боржника Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 04052092).
6. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 у задоволенні зазначеної заяви відмовлено.
7. Дніпропетровський окружний адміністративний суд свою позицію мотивував тим, що станом на момент розгляду поданої заяви був відсутній компетентний орган, який уповноважений продовжувати строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Відповідно, судом зроблено висновок, що станом на момент звернення до суду із даною заявою та вирішення її по суті у суду відсутні підстави вважати, що за умови виключення у боржника повноважень продовжувати дозволи та наявність перехідного періоду щодо визначення нового робочого органу у вказаних правовідносинах, заміна боржника у виконавчому листі призведе до відновлення порушених прав позивача, а не створить ще більшої правової невизначеності, яка в подальшому призведе до неможливості виконання рішення суду в цілому. Тому, наявність діючих дозволів на період дії воєнного стану та триваюча процедура з визначення робочого органу, до повноважень якого буде віднесено продовження дозволів та відповідно виконання рішення суду, на думку суду, не створює стан порушення прав позивача на даний час.
8. Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
9. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 і ухвалено нове рішення, яким заяву про заміну сторони у виконавчому провадження задоволено.
Замінено боржника - Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 45316058) у виконавчому провадженні №76667674, відкритому на виконання судового рішення по справі №160/13963/23, про зобов'язання оформити продовження строку дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№1918/1, 1918/2, 1918/3, 1918/4, 1918/5, 1918/6, 1918/7, 1918/8, 1918/9, 1918/10, 1918/11, 1918/12, 1918/13, 1918/14, 1918/15, 1918/16, 1918/17, 1918/18, 1918/19, 1918/20, 1918/21, 1918/22, 1918/23, 1918/24, 1918/25, 1918/26, 1918/27, 1918/28, 1918/29, 1918/30, 1918/31, 1918/32, 1918/33, 1918/34, 1918/35, 1918/36, 1918/37, 1918/38, 1918/39, 1918/40, 1918/41, 1918/42, 1918/43, 1918/44, 1918/45, 1918/46, 1918/47, 1918/48, 1918/49, 1918/50, 1918/51, 1918/52, 1918/53, 1918/54, 1918/55, 1918/56, 1918/57, 1918/58, 1918/59, 1918/60, 1918/61, 1918/62, 1918/63, 1918/64, 1918/65, 1918/66, 1918/67, 1918/68, 1918/69, 1918/70, 1918/71, 1918/72, 1918/73, 1918/74, 1918/75, 1918/76, 1918/77, 1918/78, 1918/79, 1918/80, 1918/81, 1918/82, 1918/83, 1918/84, 1918/85, 1918/86, 1918/87, 1918/88, 1918/89, 1918/90, 1918/91, 1918/92, 1918/93, 1918/94, 1918/95, 1918/96, 1918/97, 1918/98, 1918/99, 1918/100 на строк до 30.06.2027 на нового боржника - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 04052092).
Замінено боржника - Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 45316058) у виконавчому листі про стягнення судових витрат на нового боржника - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (адреса: 49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 04052092).
10. За позицією апеляційного суду, оскільки з ліквідацією Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради (боржника по справі), не було створено орган, до якого передано повноваження, які передбачають можливість виконання судового рішення у цій справі, то органом, який має виконувати функції з продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Дніпрі, є Виконавчий комітет Дніпровської міської ради. Цей висновок обґрунтовано судом конституційним принципом обов'язковості судового рішення, а також відсутністю на час перегляду апеляційної скарги створеного відповідачем органу, який би відповідав за весь спектр питань діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
11. Виконавчий комітет Дніпровської міської ради подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 - залишити без змін.
11.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі слугувало неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).
Зокрема скаржник стверджує про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.06.2021 у справі №160/2922/19, від 27.09.2021 у справі 380/8727/20, від 30.06.2022 у справі №420/12523/20, від 14.08.2024 у справі №160/26954/23.
11.2. На думку відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував, що Виконавчий комітет Дніпровської міської ради не є правонаступником Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, а тому були відсутні підстави для заміни боржника. Діяльність Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради на час ухвалення рішення апеляційним судом не була припинена, що унеможливлює наявність підстав для правонаступництва та заміни сторони у виконавчому провадженні.
Також скаржник вважає, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку, що припинення юридичної особи Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради шляхом ліквідації є підставою для задоволення заяви, хоча, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління перебуває «в стані припинення», а не є таким, що «припинено».
Відповідач, посилаючись на норму пункту 6 Типових правил №2067, наполягає на тому, що до виконавчого комітету міської ради, як дозвільного органу, належить виключно прийняття рішення про надання дозволу або відмову у його наданні.
12. ТОВ «ДніПроВіжн» у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
12.1. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що заміна боржника у справі вимушено відбувається вже вдруге через нелогічні та необґрунтовані рішення органів місцевого самоврядування міста Дніпро, що схоже на спробу уникнути виконання рішення суду. Позивач переконаний, що Дніпровська міська рада своїми рішеннями виключила повноваження існуючого робочого органу у сфері зовнішньої реклами м. Дніпро, ліквідувала цей виконавчий орган, водночас не передала виконання його функцій іншим органам, зокрема, існуючому на сьогодні дозвільному органу у сфері реклами - Виконавчому комітету Дніпровської міської ради.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
13. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
14. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
15. Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 270/96-ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
16. Частиною 1 статті 16 цього Закону встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
17. Крім того, абзацом 2 частини 1 статті 4-1 Закону № 2806-IV передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
18. Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року (далі - Типові правила).
19. Пунктами 3, 5, 6 Типових правил визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
До повноважень робочого органу, зокрема, належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.
20. На виконання вимог Закону № 270/96-ВР, Закону № 2806-IV, Типових правил Дніпровською міською радою приймався порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, яким врегульовано, в тому числі, і питання обсягу повноважень робочого органу та особливостей продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Такий локальний акт неодноразово затверджувався рішеннями виконавчого комітету Дніпровської міської ради та мав різні редакції
21. Таким чином, питання, що пов'язані з розміщенням зовнішньої реклами, нормативно врегульовано як на державному рівні, так і на місцевому.
22. Разом з цим, зміст оскаржуваної постанови свідчить, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про заміну боржника у виконавчому провадженні без аналізу норм локального акта з питань розміщення зовнішньої реклами, чинного на час розгляду заяви.
23. Оцінюючи доводи касаційної скарги про те, що Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради перебуває у стані припинення і не припинено, Суд зазначає таке.
24. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
25. Як зазначив Конституційний Суд України, складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
26. Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява №30779/04).
27. На підставі аналізу статей 3, 8, частин 1 та 2 статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
28. Отже, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
29. Відповідно до положень частин 1 - 3 статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
30. У статті 370 КАС України містяться аналогічні положення про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
31. Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
32. Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 01.02.2022 у справі 420/177/20 та від 18.05.2022 у справа №140/279/21.
33. Подібний підхід також був застосований Верховним Судом у постанові від 26.01.2021 у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
34. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
35. Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
36. Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
37. Аналогічна норма закріплена у частині 1 статті 379 КАС України, згідно з якою, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
38. Таким чином, обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб'єктом з переходом прав та обов'язків.
39. Така ж позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 у справі №520/10496/2020.
40. У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №524/4478/17 зазначено, що при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
41. Характерним для адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
42. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
43. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
44. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
45. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
46. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
47. Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення про ліквідацію Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради як юридичної особи прийнято на підставі рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2024 №56/60.
Рішенням Дніпровської міської ради від 18.12.2024 №57/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 31.01.2024 №74/46 «Про затвердження Положення про управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради» було викладено Положення про управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради в новій редакції, відповідно до якої Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради статистики з питань обліку місць розташування рекламних засобів та плану їх розміщення.
Окрім цього суд встановив, що цим рішенням змінено повноваження та функції Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, вказавши на виключення повноважень щодо видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами і погодження на розміщення реклами на транспорті та в ліфтах житлових будинків комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади на підставі рішення виконавчого комітету міської ради (пункт 3.1.13 розділу 3 Положення про управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, затверджене рішенням Дніпровської міської ради №74/46 від 31.01.2024).
48. Разом з цим, суд апеляційної інстанції, попри висновок про позбавлення Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради повноважень щодо продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, не здійснив аналіз повноважень та функцій цього Управління в частині продовження строку дії дозволу на підставі положень про управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради до та після ухвалення рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2024 №57/60.
49. Суд звертає увагу, що під час визначення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень суд окрім відповідних нормативно-правових актів повинен обов'язково досліджувати положення або інший локальний документ, якими визначені правила організації та діяльності цього органу, затверджені радою.
50. У зв'язку із зазначеним, неодмінним є перевірка на предмет чинності рішень ради, на підставі яких відбулись організаційні та компетенційні зміни у структурі міської ради, - чи були такі рішення скасовані у судовому порядку.
51. Крім цього, аналізу підлягає обсяг повноважень особи, на яку просить заявник замінити боржника - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради.
52. Лише після дослідження та встановлення зазначених вище обставин справи, а також після аналізу нормативно-правої бази у сфері розміщення зовнішньої реклами, можна дійти обґрунтованого висновку про те який саме суб'єкт може здійснювати повноваження із продовження дії дозволів на розміщення реклами у випадку тимчасової відсутності робочого органу з відповідними повноваженнями.
53. Згідно з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 суд здійснив заміну боржника Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради на нового боржника - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради в частині зобов'язання оформити продовження строку дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а також в частині стягнення судових витрат.
54. Верховний Суд звертає увагу, що для ухвалення такого рішення визначальним є встановлення факту припинення первісного суб'єкта, оскільки перебування цього суб'єкта в стані припинення не звільняє його від майнових зобов'язань, які мають бути погашені в установленому порядку.
55. У свою чергу суд апеляційної інстанції не встановив стан припинення діяльності Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради на підставі офіційних та відкритих відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, натомість констатував факт ліквідації робочого органу у сфері зовнішньої реклами, лише на підставі рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2024 №56/60.
56. Зазначене свідчить, що апеляційний суд не встановив усі обставини справи, тим самим дійшов передчасних висновків щодо наявності підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні.
57. У сукупності з іншими обставинами важливим є також і з'ясування обставин примусового виконання судового рішення, зокрема, в частині вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання судового рішення. Для вирішення питання заміни боржника після відкриття виконавчого провадження доречним є заслуховування думки державного виконавця щодо можливості чи неможливості належно виконати судове рішення. Проте, суд апеляційної інстанції не вжив усіх заходів задля з'ясування цих обставин справи.
58. За правилами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
59. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об'єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
60. За змістом частини 4 статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
61. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною 1 статті 90 КАС України. Цей принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
62. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 КАС України).
63. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
64. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.
65. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина 3 статті 77 КАС України).
66. Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим дійшли неправильних висновків по суті справи.
67. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
68. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
69. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
70. Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
71. З огляду на те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
72. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування.
73. У разі необхідності суд може зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради задовольнити частково.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 скасувати, а справу №160/13963/23 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін