06 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 140/6630/24 пров. № А/857/29330/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Глушка І.В., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі №140/6630/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛ ЮА» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,-
суддя в 1-й інстанції Ксензюк А.Я.,
дата ухвалення рішення 14 жовтня 2024 року,
місце ухвалення рішення м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення не зазначено,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршал ЮА» (далі - ТОВ «Маршал ЮА», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - апелянт, митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000058/2 від 03.04.2024, №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 та №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000058/2 від 03.04.2024, №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 та №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024 та визначено вартість товарів за резервним методом.
Позивач не погоджувався із вказаними рішеннями, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у цій справі позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000058/2 від 03 квітня 2024 року, №UA205140/2024/000061/2 від 04 квітня 2024 року та №UA205140/2024/000115/1 від 14 травня 2024 року. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маршал ЮА» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 6525,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТОВ «МАРШАЛ ЮА» подано: 1) МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - DAF; модель - FT XF 105.410 - 1 шт., бувший у використанні, календарний рік виготовлення- 2011р, модельний рік виготовлення- 2011р, тип двигуна - дизельний, об'єм- 12902см3, потужність- 300kW, шасі- XLRTE47MS0E926010 призначення -для використання по дорогах загального користування, категорія №3, власна маса - 8251 кг повна маса- 18600 кг, вантажопійомність-10349кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість місць включаючи водія-2 Виробник: «DAF», NL Торгова марка: «DAF»; 2) МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024) на товар: «Напівпричіп-рефрижиритор: марка - SCHMITZ CARGOBULL AG, модель - SKO 24 - 1 шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2005р, модельний рік виготовлення - 2005р, шасі - WSM00000005010798 призначення- для перевезення вантажів по дорогах загального користування, - Власна маса - 8600 кг - Повна маса - 42000 кг - вантажопідйомність - 33400 кг - категорія ТЗ - O4 кількість осей - 3, - тип - напівпричіп вантажний - рефрижиратор Виробник: «SCHMITZ CARGO BULL», DE. Торгова марка: «SCHMITZ CARGOBULL»; 3) МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - MAN; модель - TGX 18.440 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015р, модельний рік виготовлення - 2015р, тип двигуна - дизельний, об'єм - 12419см3, потужність - 324kW, шасі - WMA13XZZ1FP063259 призначення - для використання на дорогах загального користування, категорія №3, власна маса - 8019 кг повна маса - 18000 кг, вантажопідйомність - 9981кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість місць включаючи водія - 2 Виробник: «MAN», DE Торгова марка: «MAN».
Згідно МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024, МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024, МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 митну вартість вказаних товарів визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).
Разом з МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024, МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024, МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 подано перелік документів, визначених в гр.44 МД.
Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено певні розбіжності, які спричинили сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, а саме по:
Так, саме у зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи щодо: 1) МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) договір (контракт) про перевезення; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) банківські платіжні документи щодо оплати перевезення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 9) електронну копію зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104; 10) міжнародну автотранспортну накладну; 11) копію митної декларації країни відправлення.
Декларант додатково надав на підтвердження заявлених даних наступні документи: - копію митної декларації країни відправлення №24PL451010E0334047 від 20.03.2024, в якій заявлено вартість товару на рівні 28612 польських злотих, що відповідає сумі 6658,82 євро, проте в декларації заявлено митну вартість на рівні 6500 євро.
Декларант не надав інших додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомив заявою №1 від 03.04.2024.
2) МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024): - рахунок-фактуру №2020400975 від 08.03.2024 щодо закупівлі товару по ціні 3456Євро. Декларант не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість, про що повідомив листом №2 від 04.04.2024.
3) МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024): - рахунок-фактуру від 29.04.2024 №000164/04/2024/SP/PLN між Alior Keasing Sp.z.o.o. (Продавець) та Marshal Trans Sp z o o (Покупця) на загальну суму 41924,55 злотих, однак зазначаємо, що вартість товару, відповідно наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24PL301010E0565900 36417.
Листом від 13.05.2024 №б/н повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
У зв'язку з ненаданням позивачем на запит митного органу документів, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості/митну вартість, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Митницею відповідно до положень ст. 55 та 57 МК України з декларантом проведена консультація щодо вибору метод визначення митної вартості товару.
Згідно зі ст. 68 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України, відповідно до наказу ДМС України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме щодо:
МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024):- Товар на рівні - 9200 Євро/шт. за МД №UA205140/2024/008479 від 05.02.2024, з врахуванням положень ст. 64 МК України.
МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024):- Товар на рівні - 4800 Євро/шт за МД №UA205140/2024/006309 від 29.01.2024, з врахуванням положень ст. 64 МК України.
МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024):- Товар на рівні - 14000 євро/од за МД №UA204020/2023/006484 від 07.03.2024.
Апелянт зазначив, що положення ст. 64 МК України не передбачають проведення під час коригування митної вартості за вказаним методом із застосуванням раніше оформлених МД якихось додаткових розрахунків чи коригувань.
У прийнятих рішеннях про коригування митної вартості, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару, вказано номери митних декларацій, які були використані при самому коригуванні, а також вартість товару, яку взято за основу при такому коригуванні. При цьому, вартість зазначеного товару наведена за 1 кілограм. Таке зазначення обумовлене специфікою ведення АСМО «Інспектор. Крім того при заповненні митної декларації декларант зазначає інформацію про товари відповідно до товарних позицій. У кожній товарній позиції декларант вказує опис товару (гр. 31), вагу брутто та нетто товару (гр. 35 та 38), ціну товару (гр. 42), митну вартість товару у валюті України (гр. 45), у графі 23 МД вказується курс валют. Дана інформація дозволяє розрахувати вартість оформленого товару за 1 кілограм за формулою: Митна вартість (гр.45 «Коригування» МД) : вагу нетто (гр.38) : курс EUR (гр.23 МД) = вартість товару за 1 кілограм в іноземній валюті. Вказане беззаперечно свідчить про відсутність будь-яких порушень зі сторони митниці при коригуванні заявленої декларантом митної вартості.
Підставою прийняття рішень про коригування митної вартості стало не виявлення інформації щодо іншої вищої вартості товару, а встановлення розбіжностей в поданих в митних цілях документах та неможливість останніми підтвердити заявлену митну вартість.
З огляду на наведене вище, апелянт вважає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості від 03.04.2024 №UA205140/2024/000058/1, від 04.04.2024 №UA205140/2024/000061/2 та від 14.05.2024 №UA205140/2024/000115/1 року є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.
Щодо витрат, пов'язаних із залученням перекладачів в сумі 3500,00 грн, то апелянт вважає, що такий розмір витрат є неспіврозмірним та завищеним. Наголосив, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як свідчать матеріали справи, митний орган не вимагав надати переклад поданих до митного оформлення документів. Дана вимога також не ставилася також судом першої інстанції.
У зв'язку з завищенням та неспівмірністю відповідних витрат, апелянт вважає, що такий підлягає зменшенню.
Апелянт просив рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №140/6630/24 - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якій навів додаткові аргументи на спростування вимог апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що в поданих декларантом відсутні будь-які розбіжності, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар та підтверджують можливість визначення митної вартості товарів за першим методом - ціною договору.
Позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у цій справі залишити без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Маршал ЮА» (покупець) та Marshal Trans Sp.z.o.o (продавець) укладено зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу, зокрема:
№38 від 11.03.2024, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю тягач сідельний DAF 2011 року виготовлення, шасі № НОМЕР_1 , у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується провести оплату за товар за прийняття його на умовах даного договору (а.с.21-22);
№37 від 11.03.2024, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю напівпричіп SCHMITZ 2005 року випуску шасі № НОМЕР_2 , у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується провести оплату за товар за прийняття його на умовах даного договору (а.с.39-40);
№39 від 03.05.2024, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю тягач сідельний MAN TGX 18.440 2015 року випуску, vin НОМЕР_3 , у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується провести оплату за товар за прийняття його на умовах даного договору (а.с.51-52).
Умови поставки товару у всіх зазначених договорах визначено DAP Луцьк. Право власності на товари переходить від продавця до покупця з моменту передачі ТЗ та надання супроводжуючих документів. Розрахунки між сторонами здійснюються в європейській валюті євро. Розрахунок покупцем проводиться шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Ціна договору №38 від 11.03.2024 становить 6500,00 євро; термін оплати 11.03.2025.
Ціна договору №37 від 11.03.2024 становить 3 600,00 євро; термін оплати 11.03.2025.
Ціна договору №39 від 03.05.2024 становить 8500,00 євро; термін оплати 03.05.2025.
Згідно з рахунком фактурою №10/03/2024 ТОВ «Маршал Транс» поставлено Маршал ЮА на виконання умов договору купівлі-продажу №38 від 11.03.2024 поставлено тягач сідельний DAF 2011 року виготовлення, шасі №XLRTE47MS0E926010 2011 року випуску вартістю 6500,00 євро. Спосіб оплати переказ (а.с.19-20).
Згідно з рахунком фактурою №11/03/2024 ТОВ «Маршал Транс» поставлено Маршал ЮА на виконання умов договору купівлі-продажу №37 від 11.03.2024 поставлено напівпричіп SCHMITZ 2005 року випуску шасі № НОМЕР_2 вартістю 3600,00 євро. Спосіб оплати переказ (а.с.37-38).
Згідно з рахунком фактурою №03/05/2024 ТОВ «Маршал Транс» поставлено Маршал ЮА на виконання умов договору купівлі-продажу №39 від 03.05.2024 поставлено тягач сідельний MAN TGX 18.440 2015 року випуску, vin НОМЕР_3 вартістю 8 500,00 євро. Спосіб оплати переказ (а.с.49-50).
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту декларантом в інтересах ТзОВ «Маршал ЮА» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митні декларації:
МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - DAF; модель - FT XF 105.410 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення- 2011р, модельний рік виготовлення- 2011р, тип двигуна - дизельний, об'єм- 12902см3, потужність- 300kW, шасі- XLRTE47MS0E926010 призначення -для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8251 кг повна маса- 18600 кг, вантажопійомність-10349кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія-2 Виробник: «DAF», NL Торгова марка: «DAF»»;
МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024) на товар: «Напівпричіп- рефрижиритор: марка- SCHMITZ CARGOBULL AG, модель - SKO 24 1 шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2005р, модельний рік виготовлення - 2005р, шасі - WSM00000005010798 призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, - Власна маса - 8600 кг - Повна маса - 42000 кг вантажопідйомність - 33400 кг - категорія ТЗ - O4 - кількість осей - 3, - тип - напівпричіп вантажний рефрижиратор Виробник: «SCHMITZ CARGO BULL», DE. Торгова марка: «SCHMITZ CARGOBULL»;
МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - MAN; модель - TGX 18.440 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015р, модельний рік виготовлення - 2015р, тип двигуна - дизельний, об'єм - 12419см3, потужність - 324kW, шасі - WMA13XZZ1FP063259 призначення - для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8019 кг повна маса - 18000 кг, вантажопідйомність - 9981кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія 2 Виробник: «MAN», DE Торгова марка: «MAN».
За результатами аналізу поданих декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв'язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.
Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, у графі 33 яких зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:
Рішення №UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024 (МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024) (а.с.16-17):
в графі 20 декларації зазначено умови поставки DAP UA Lutsk, які зазначені в п.3.1 договору проте відсутні будь-які інші документи, якими підтверджуються вказані умови поставки та вартість перевезення.
Рішення №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 (МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024) (а.с.34-35):
відповідно зовнішньо-економічного договору №37 від 11.03.2024 продавцем товару є Marshal Trans Sp z o o. Польща, покупцем ТОВ «МАРШАЛ ЮА», Україна, що може свідчити про існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару;
в декларації країни відправлення №24PL451010E0334047 від 20.03.2024 числове значення вартості товару - 15846 злотих, проте в інвойсі №11/03/2024 від 11.03.2024 вартість товару становить 3600Євро;
відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є Marshal Trans Sp z o o. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.03.2024 в графі C.1.1 зазначений інший власник Epic Auctions B.V.
Рішення №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024 (№24UA205140031592U2 від 10.05.2024) (а.с.45-46):
відповідно до поданого інвойсу №03/05/2024 від 03.05.2024 продавцем товару (власником) Marshal Trans Sp z o o, що суперечить власнику, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 15.07.2021. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано. Також, зазначаємо, що рахунок-фактура не засвідчений підписами та печатками контрагентів;
згідно з рахунком-фактурою №03/05/2024 від 03.05.2024 вартість товару становить 8500 євро, однак в копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24PL301010E0565900 ціна товару зазначена 36417;
відповідно гр. 43 МД вказаний 1 метод визначення митної вартості «за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), однак згідно гр. 7 та гр. 8 ДМВ декларантом зазначено, «Метод 1 неприйнятний для застосування…».
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із ст.ст. 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.
Декларантом на вимогу митниці надано: копію митної декларації країни відправлення №24PL451010E0334047 від 20.03.2024 року, в якій заявлено вартість товару на рівні 28612 польських злотих, що відповідає сумі 6658,82 євро, проте в декларації заявлено митну вартість на рівні 6500 євро; рахунок-фактуру №2020400975 від 08.03.2024 щодо закупівлі товару по ціні 3456Євро; рахунок-фактуру від 29.04.2024 №000164/04/2024/SP/PLN між Alior Keasing Sp.z.o.o. (Продавець) та Marshal Trans Sp z o o (Покупця) на загальну суму 41924,55 злотих, однак зазначено, що вартість товару, відповідно наданої до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24PL301010E0565900 - 36417. Дана обставина підтверджується митним органом у відзиві на позовну заяву.
Листом від 13.05.2024 №б/н повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС:
за МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024): товар на рівні 9200 Євро/шт.
за МД №UA205140/2024/008479 від 05.02.2024, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024): товар на рівні 4800 Євро/шт за МД №UA205140/2024/006309 від 29.01.2024, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.
за МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024): - товар на рівні - 14000 євро/од за МД №UA204020/2023/006484 від 07.03.2024.
Одночасно із прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000830 (а.с.18), №UA205140/2024/000842 (а.с.36), та №UA205140/2024/001260 (а.с.47).
Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч. 7 МК України, про що свідчать митні декларації №24UA205140022804U3 від 04.04.2024; №24UA205140022812U0 від 04.04.2024 та №24UA205140032478U4 від 14.05.2024. (а.с.32-33, 43-44, 58-59).
Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржувані рішення №UA205140/2024/000058/2 від 03.04.2024, №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 та №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024 слід визнати протиправними та скасувати.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Положеннями ст. 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості визначено у ст. 53 МК України.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 3 ст.ч53 МК України).
За змістом ч. 4 ст. 53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 54 МК України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положеннями ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частини 1, 2 ст. 55 МК України передбачають, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч. 2 ст. 54 МК України).
Крім того, ч. 1 ст. 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. У частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується, а саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 ст. 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями ст. 64 МК України.
За змістом ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Як зазначено вище, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Підсумовуючи викладене у сукупності, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного кодексу України.
З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Як вірно вказав суд першої інстанції, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів:
за МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024 (№UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - DAF; модель - FT XF 105.410 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення- 2011р, модельний рік виготовлення- 2011р, тип двигуна - дизельний, об'єм- 12902см3, потужність- 300kW, шасі- XLRTE47MS0E926010 призначення -для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8251 кг повна маса- 18600 кг, вантажопійомність-10349кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія-2 Виробник: «DAF», NL Торгова марка: «DAF»;
за МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024 (№UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024) на товар: «Напівпричіп- рефрижиритор: марка- SCHMITZ CARGOBULL AG, модель - SKO 24 1 шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2005р, модельний рік виготовлення - 2005р, шасі - WSM00000005010798 призначення - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, - Власна маса - 8600 кг - Повна маса - 42000 кг вантажопідйомність - 33400 кг - категорія ТЗ - O4 - кількість осей - 3, - тип - напівпричіп вантажний рефрижиратор Виробник: «SCHMITZ CARGO BULL», DE. Торгова марка: «SCHMITZ CARGOBULL»;
за МД №24UA205140031592U2 від 10.05.2024 (№UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024) на товар: «Сідельний тягач: марка - MAN; модель - TGX 18.440 - 1шт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015р, модельний рік виготовлення - 2015р, тип двигуна - дизельний, об'єм - 12419см3, потужність - 324kW, шасі - WMA13XZZ1FP063259 призначення - для використання по дорогах загального користування, категорія N3, власна маса - 8019 кг повна маса - 18000 кг, вантажопідйомність - 9981кг, тип вантажний сідельний тягач. Колісна формула - 4х2 Кількість мість включаючи водія 2 Виробник: «MAN», DE Торгова марка: «MAN».
Так, підставою для прийняття рішення №UA205140/2024/000058/1 від 03.04.2024 (МД №24UA205140021936U9 від 01.04.2024) слугувала наявність розбіжності , а саме: в графі 20 декларації зазначено умови поставки DAP UA Lutsk, які зазначені в п. 3.1 договору, проте відсутні будь-які інші документи, якими підтверджуються вказані умови поставки та вартість перевезення.
Однак суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання митного органу щодо невключення позивачем транспортних витрат, як складової митної вартості, є безпідставним, оскільки згідно з базисом поставки DAP обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи будь-які збори для експорту з країни відправлення, покладені на продавця.
Усі витрати на транспортування товару на умовах DAP Луцьк, в тому числі в країні експорту, несе продавець і такі транспортні витрати були включені у вартість товару, а у позивача (декларанта) відсутні будь-які транспортні документи, окрім автотранспортних накладних, які були надані митному органу.
Підставою для прийняття спірного рішення №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024 (МД №24UA205140022543U0 від 03.04.2024) (а.с.34-35) митний орган вказав наступні розбіжності:
відповідно зовнішньо-економічного договору №37 від 11.03.2024 продавцем товару є Marshal Trans Sp z o o. Польща, покупцем ТОВ «МАРШАЛ ЮА», Україна, що може свідчити про існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару;
в декларації країни відправлення №24PL451010E0334047 від 20.03.2024 числове значення вартості товару - 15846 злотих, проте в інвойсі №11/03/2024 від 11.03.2024 вартість товару становить 3600Євро;
відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є Marshal Trans Sp z o o. Однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.03.2024 в графі C.1.1 зазначений інший власник Epic Auctions B.V.
У контексті доводів відповідача про можливий взаємозв'язок сторін договору купівлі-продажу №37 від 11.03.2024 та впливу відповідного зв'язку на митну вартість товару, відповідачем будь-яких доказів відповідного зв'язку не надано, а тому такі є тільки припущеннями.
Суд першої інстанції надав належну оцінку розбіжності в митній вартості товарів в декларації країни відправлення №24PL451010E0334047 від 20.03.2024 та інвойсі №11/03/2024 від 11.03.2024 та вірно вказав, що митна декларація країни відправлення в розумінні ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням або на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.
Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Тож будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації, конвертованої в іншу валюту, ніж та, що визначена контрактом і у якій позивач здійснювала оплату товару, у цьому разі обумовлена застосуванням курсу валют, а не заниженням ціни товару згідно з первинними документами, виданими продавцем.
Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що зазначення в митній декларації країни відправлення статистичної вартості товару 15 846,00 польських злотих, а в рахунку-фактурі 3 600,00 євро жодним чином не впливає на фактурну вартість товару, а тому не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Щодо розбіжності, яка полягає у тому, що відповідно до поданого інвойсу продавцем товару (власником) є Marshal Trans Sp z.о.о., однак в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 19.03.2024 в графі С.1.1 зазначений інший власник - Epic Auctions B.S., то апеляційний суд зазначає, що продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.
Своєю чергою, чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Підставою для прийняття спірного рішення №UA205140/2024/000115/1 від 14.05.2024 (№24UA205140031592U2 від 10.05.2024) (а.с.45-46) була наявність таких розбіжностей:
відповідно до поданого інвойсу №03/05/2024 від 03.05.2024 продавцем товару (власником) Marshal Trans Sp z o o, що суперечить власнику, зазначеному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 15.07.2021. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано. Також, зазначаємо, що рахунок-фактура не засвідчений підписами та печатками контрагентів;
згідно рахунку-фактури №03/05/2024 від 03.05.2024 вартість товару становить 8500 євро, однак в копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24PL301010E0565900 ціна товару зазначена 36417;
відповідно гр. 43 МД вказаний 1 метод визначення митної вартості «за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції), однак згідно гр. 7 та гр. 8 ДМВ декларантом зазначено, «Метод 1 неприйнятний для застосування…».
У контексті викладеного, позиція апеляційного суду щодо перших двох розбіжностей викладена при оцінці розбіжностей, які слугували підставою для прийняття спірного рішення №UA205140/2024/000061/2 від 04.04.2024, а тому такі також визнаються такими, що не знайшли свого підтвердження.
Суд першої інстанції вірно встановив, що вартість товару визначена у договорі №39 від 03.05.2024 у розмірі 8500,00 євро повністю збігається з ціною визначеною у інвойсі №3/05/2024 від 03.05.2024, що також становить 8500,00 євро. Ціна яка зазначена копії митної декларації країни відправлення від 08.05.2024 №24PL301010E0565900 ціна товару зазначена 36417 польських злотих є статистичною вартістю товару тому жодним чином не впливає на фактурну вартість товару та не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Щодо обставини зазначеної в оскарженому рішенні, що відповідно до гр. 43 МД вказаний 1 метод визначення митної вартості 2 «за ціною договору товарів, що імпортуються (вартість операції), однак згідно гр. 7 та гр. 8 ДМВ декларантом зазначено: «Метод 1 неприйнятний для застосовування…», позивачем повідомлено, що у митній декларації, так і у формі декларації митної вартості, уповноваженою особою декларанта було обрано перший метод. Зазначена інформація в графі 7 та 8 форми декларації митної вартості, автоматично підтягається і не заповнюється вручну митним брокером.
Своєю чергою, відповідач не пояснив яким чином відповідні відомості впливають на числове значення митної вартості товару та не доведено у зв'язку з викладеним неможливості здійснення розмитнення товару за першим методом.
Отже, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження.
З урахуванням викладеного, позивач відповідно до вимог ст.ст. 52, 53 МК України подав всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в ч. 3 ст. 53 МК України, і відповідач не мав підстав для прийняття оскаржених рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Колегія суддів погоджується з послідовним висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4 і 5 ст. 58 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
За обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затв. наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
За змістом спірних рішень, то митний орган у таких вказав номери та дати митної декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, однак не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
За таких обставин, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17 дійшов висновку про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про розмитнення у попередніх періодах аналогічних товарів із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, зазначені документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас, такі підтверджували числові значення митної вартості.
Разом з тим, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
За таких обставин визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000058/2 від 03 квітня 2024 року, №UA205140/2024/000061/2 від 04 квітня 2024 року та №UA205140/2024/000115/1 від 14 травня 2024 року не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних із залученням перекладача у розмірі 3500,00 грн, апеляційний суд зазначає таке.
Пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави колегії суддів вважати, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Апеляційний суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.
Суд першої інстанції встановив, що на підтвердження витрат, понесених у зв'язку із залученням перекладача, позивач надав суду: рахунок-фактуру №КІ-000067 від 30.05.2024, акт здачі-прийняття послуг №КІ-000000067 від 30.05.2024, платіжну інструкцію №2290 на суму 4450,00 грн. (а.с.60-62).
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг КІ-000000067 від 30.05.2024 ФОП ОСОБА_1 надав позивачу послуги з перекладу документів на суму 4 450,00 грн. (а.с.61).
На підставі рахунку-фактури №КІ-000067 від 30.05.2024 позивач сплатив на користь ФОП ОСОБА_1 4 450,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2290 від 31.05.2024 (а.с.60,62).
Факт надання послуг перекладача підтверджується перекладом документів, складених іноземною мовою, на українську мову, які містяться в матеріалах справи.
Також додано переклад із нотаріально засвідченим підписом перекладача.
Апеляційний суд вважає достатнім і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3500,00 грн витрат на послуги перекладача, з покликанням на принцип співмірності цих витрат обсягу виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову, у документах, що є письмовими доказами у справі та мають значення для вирішення спору), що становить вартість перекладу документів з їх нотаріальним засвідченням підпису перекладача.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі №140/6630/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
Т. В. Онишкевич