06 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 500/3254/24 пров. № А/857/23939/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Глушка І.В., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №500/3254/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
суддя в 1-й інстанції Дерех Н.В.,
дата ухвалення рішення 12 вересня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення 12 вересня 2024 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (далі - позивач, ТОВ «Маршал Файнест Тобакко Юкрейн») звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці Держмитслужби (далі - апелянт, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000681/2 від 27.11.2023 та картку відмови №UA408050/2023/000455 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маршал Файнест Тобакко Юкрейн», покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, Продавцем, зареєстрованим згідно із законодавством Республіки Австрія, було укладено Контракт №1-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції.
На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №202311-019 від 09.11.2023, яка є невід'ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку 202311-019 від 09.11.2023, позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, поставлено товар: ацетатний джгут 3.0. Y 30000 у кількості 14638.10 кг за ціною 6,10 доларів США за кг вартістю 89292,41 доларів США.
24.11.2023 для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію №UA408050004605U0 (далі також МД), до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі також МК України).
Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови за номером UA408050/2023/000455 у зв'язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2023/000681/2 від 27.11.2023, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару відповідно до ст. 60 МК України - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Враховуючи те, що на оскарження Рішення у судовому порядку піде значний час, товар було випущено у вільний обіг, відповідно до ст. 55 МК України, а позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №23UA408050004674U2 від 27.11.2023, в якому митна вартість товару була задекларована з урахуванням оскаржуваного Рішення. З суми на яку було збільшено митну вартість, позивачем було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 МК України (Фінансова гарантія) у сумі 431645 грн. 91 коп. (податок на додану вартість).
Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей. Оскаржуване Рішення та картка відмови прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000681/2 від 27.11.2023. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Чернівецької митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408050/2023/000455. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору на суму 9502 грн. 70 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржила Чернівецька митниця як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просив скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що позивачем з метою митного оформлення до митниці 24.11.2024 подано МД з додатками, однак які не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.
Декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
ТОВ «Маршал Файнест Тобакко Юкрейн» подано лист від 27.11.2023 №03-04/155, в якому зазначено, що будь-які інші документи надаватися не будуть.
Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу для визначення митої вартості товару.
У зв'язку з неможливістю визначення митної вартості за іншими методами, а також наявністю у митного органу інформації щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, митну вартість товару визначено відповідно до ст. 60 МК України (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).
За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару: МД №UA209230/2023/103727 від 03.10.2023 «Ацетатні джгути для виготовлення сигаретних фільтрів, які складаються з паралельних витягнутих ниток, однакової довжини, довжина джгута понад 2м, кручення джгута менш як 5скр/м, лінійна щільність нитки 2.5den, загальна лінійна щільність джгута 30000den, тип 2,5Y30000. ТМ: Celanese. Виробник: Celanese BV. Вага 20172 кг». Рівень митної вартості 10,19 USD/кг.
Апелянт вважає рішення про коригування митної вартості, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що прийняті у порядку і спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому такі є правомірними та слід залишити в силі.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маршалл Файнест Тобакко Юкрейн» зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності «12.00 Виробництво тютюнових виробів».
17.04.2023 між ТОВ «Маршал Файнест Тобакко Юкрейн» покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Aurora Trading Solutions GmbH, Продавцем, зареєстрованим згідно із законодавством Республіки Австрія, було укладено Контракт №1-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції.
За умовами контракту (п. 1.2.) продавець продає, а покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції (далі - товар). Конкретний асортимент товару, його кількість і вартість, вказані у Специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію.
У п. 1.3. контракту зазначено, що Специфікація на кожну окрему поставлену партію є невід'ємною частиною даного Договору.
Пункт 2.1. контракту встановлює, що ціна на товар, за взаємною згодою сторін, встановлюється у Євро чи доларах США, яка зазначається в рахунку чи проформі рахунку.
Згідно п. 2.2 контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до контракту (Інкотерм 2010 р.).
У п. 2.3 контракту зазначено, що поставка товару, за цим контрактом здійснюється на територію України.
Відповідно до п. 3.2. та 3.4. контракту оплата за цим контрактом здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк до 365 календарних днів з моменту поставки Товару (дата, зазначена у ВМД), на підставі виставленого продавцем рахунку. Оплата за поставлений товар може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству Австрії (зарахування зустрічних вимог/переведення боргу тощо).
На виконання умов контракту, відповідно до специфікації №202311-019 від 09.11.2023, яка є невід'ємною частиною контракту та виставленого продавцем рахунку 202311-019 від 09.11.2023, позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: ацетатний джгут 3.0. Y 30000 у кількості 14638.10 кг за ціною 6,10 доларів США за кг вартістю 89 292.41 доларів США.
24.11.2023 для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію №UA408050004605U0.
За результатами перевірки митним органом встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
- п.4.1 контракту від 17.04.2023 №1-2023 передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або випадкового псування, втрати або пошкодження товару, переходять від продавця до покупця на дату оформлення вантажної митної декларації. При цьому, не зазначено, саме в якій країні здійснюється митне оформлення;
- п.8.4 контракту від 17.04.2023 №1-2023 передбачена наявність упаковки. Відомості щодо включення/не включання вартості пакування, як складової, до ціни товару відсутні;
- висновок експерта від 24.11.2023 №ГО-1278, оформлений Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки вартість товару визначалась тільки в рамках порівняльного підходу. Водночас, пунктами 36 та 37 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440 передбачено, що оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки. Також при складанні Висновку не дотримано Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна, викладені п.56 зазначеної Постанови. Крім того, у розділі «Аналіз вартості» висновку зазначено лише посилання на Інтернет-ресурси, що не може бути взяте до уваги митним органом, оскільки відповідно до п. 56 Постанови КМ України від 10 вересня 2003 р. №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють І підтверджують припущення та розрахунки. Під час опрацювання зазначених посилань по деяким зазначалось, що інформація недійсна на даний момент. Крім того, в якості альтернативних джерел використані пропозиції товару з Китаю, перерахунок використаних джерел до умов імпорту товару, який оцінюється, відсутні. Таким чином, у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень митної вартості товару;
- в гр. 15 МД країною відправлення заявлена Туреччина. Разом з тим, заявлена як копія митної декларації країни відправлення в гр.44 МД за кодом «9610» декларація від 30.10.2023 №23TR34310000624454 є транзитною. Відомості, щодо умов поставки та числових значень вартості товару відсутні; - в коносаменті від 30.10.2023 №232657825 одночасно зазначено і «Collect», і «Prepaid». Роз'яснень не надано;
- в гр.4 CMR №00005530 зазначено, що дата навантаження - 21.11.2023, при цьому CMR датована 22.11.2023. Роз'яснень не надано; - поставка товару здійснюється по контракту від 17.04.2023 №1-2023, в рамках якого виставлений інвойс від 09.11.2023 №202311-019. Разом з тим, в CMR №00005530 від 22.11.2023 зазначено інвойс від 25.10.2023 VK25102023-TR, який не відноситься до даної зовнішньоекономічної операції. Роз'яснень не надано.
Декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та ціни); - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); - виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); - копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки). - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
ТОВ «Маршал Файнест Тобакко Юкрейн» подано лист від 27.11.2023 №03-04/155, в якому зазначено, що будь-які інші документи надаватися не будуть. Враховуючи, що додаткові документи не надано, а подані не спростовують вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товару не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу для визначення митої вартості товару.
Відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови за номером UA408050/2023/000455 у зв'язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2023/000681/2 від 27.11.2023, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару відповідно до ст. 60 МК України - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
В даному рішенні також зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару: МД №UA209230/2023/103727 від 03.10.2023 «Ацетатні джгути для виготовлення сигаретних фільтрів, які складаються з паралельних витягнутих ниток, однакової довжини, довжина джгута понад 2м, кручення джгута менш як 5скр/м, лінійна щільність нитки 2.5den, загальна лінійна щільність джгута 30000den, тип 2.5Y30000. ТМ: Celanese. Виробник: Celanese BV. Вага 20172 кг». Рівень митної вартості 10,19 USD/кг.
В подальшому, позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №23UA408050004674U2 від 27.11.2023, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.
Не погоджуючись з рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000681/2 від 27.11.2023 та карткою відмови №UA408050/2023/000455, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними. За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000076/l від 03.06.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000681/2 від 27.11.2023, то позовну вимогу про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408050/2023/000455, також задоволено.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За частиною 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Статтею 52 МК України установлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Тобто, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5, ч. 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що обов'язок митного органу зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Також, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 сформував висновок, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Поряд з цим, відповідно до норм ст.ст. 51-58 МК України самої констатації суб'єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач надав передбачені ст. 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: контракт №1-2023 від 17.04.2023, додаткова угода №2 від 01.08.2023, додаткова угода №3 від 25.09.2023, додаткова угода №4 від 16.11.2023, Специфікація №202311-019 від 09.11.2023 до Контракту; рахунок Aurora Trading Solutions GmbH до TOB «МФТЮ» №202311-019 від 09.11.2023; у зв'язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались; інвойс VK25102023-TR від 25.10.2023; ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №990111202000007 від 30.06.2020.
Також позивачем було надано до митного органу пакувальний лист від 25.10.2023 за номером VK25102023-TR; сертифікат якості від 04.05.2023, митну декларацію країни відправлення від 31.10.2023 за №23TR34310000624454, коносамент 232657825 від 30.10.2023, документ контролю доставки MRN 23ROCT190000771291 від 20.11.2023 автотранспортна накладна (CMR) за №АА00005530 від 22.11.2023, комерційну пропозицію від 20.10.2023, експертний висновок №ГО-1278 від 24.11.2023.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезених товарів, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють їх вартість, відповідачем не доведено.
Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, подані декларантом документи в своїй сукупності підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Передумовою для прийняття оскаржених рішень слугувала наявність розбіжностей в документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, а саме:
- п.4.1 контракту від 17.04.2023 №1-2023 передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або випадкового псування, втрати або пошкодження товару, переходять від продавця до покупця на дату оформлення вантажної митної декларації. При цьому, не зазначено, саме в якій країні здійснюється митне оформлення;
- п.8.4 контракту від 17.04.2023 №1-2023 передбачена наявність упаковки. Відомості щодо включення/не включання вартості пакування, як складової, до ціни товару відсутні;- висновок експерта від 24.11.2023 №ГО-1278, оформлений Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки вартість товару визначалась тільки в рамках порівняльного підходу. Водночас, пунктами 36 та 37 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440 передбачено, що оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення. З метою обґрунтування остаточного висновку про вартість об'єкта оцінки результати оцінки, отримані із застосуванням різних методичних підходів, зіставляються шляхом аналізу впливу принципів оцінки, які є визначальними для мети, з якою проводиться оцінка, а також інформаційних джерел на достовірність результатів оцінки. Також при складанні Висновку не дотримано Загальні вимоги до складання звіту про оцінку та підготовки висновку про вартість майна, викладені п.56 зазначеної Постанови. Крім того, у розділі «Аналіз вартості» висновку зазначено лише посилання на Інтернет-ресурси, що не може бути взяте до уваги митним органом, оскільки відповідно до п. 56 Постанови КМУ від 10 вересня 2003 р. N 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби- інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Під час опрацювання зазначених посилань по деяким зазначалось, що інформація не дійсна на даний момент. Крім того, в якості альтернативних джерел використані пропозиції товару з Китаю, перерахунок використаних джерел до умов імпорту товару, який оцінюється, відсутні. Таким чином, у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень митної вартості товару;
-в гр.15 МД країною відправлення заявлена Туреччина. Разом з тим, заявлена як копія митної декларації країни відправлення в гр.44 МД за кодом «9610» декларація від 30.10.2023 №23TR34310000624454 є транзитною. Відомості, щодо умов поставки та числових значень вартості товару відсутні;- в коносаменті від 30.10.2023 №232657825 одночасно зазначено і «Сollect», і «Prepaid». Роз'яснень не надано;
- в гр.4 CMR №00005530 зазначено, що дата навантаження - 21.11.2023, при цьому CMR датована 22.11.2023. Роз'яснень не надано;
- поставка товару здійснюється по контракту від 17.04.2023 №1-2023, в рамках якого виставлений інвойс від 09.11.2023 №202311-019. Разом з тим, в CMR №00005530 від 22.11.2023 зазначено інвойс від 25.10.2023 VK25102023-TR, який не відноситься до даної зовнішньоекономічної операції. Роз'яснень не надано.
Апелянт стверджує про те, що вищевказані розбіжності слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару.
Надаючи оцінку відповідним розбіжностям у співставленні їх впливу на визначення митної вартості товару, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до умов контракту №1-2023 від 17.04.2023 сторони погодили предмет контракту, ціну та умови поставки та інші істотні умови.
Згідно з базисом поставки DAP продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Оскільки сторонами погоджено умови поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, то всі витрати несе продавець, а отже ціна погоджена сторонами включає у себе всі витрати. Слід зауважити, що у своїй сукупності умови вказаного контракту співпадають з умовами погодженої поставки.
Твердження відповідача щодо того, що митна вартість залежить не від зазначення саме у якій країні здійснюється митне оформлення та відсутність відомостей щодо включення/невключення вартості пакування як складових до ціни товару, жодним чином не впливають на митне оформлення товару, оскільки у Специфікації погоджені умови поставки, що підтверджують поставку в Україну, Тернопільська область, с. Острів і відповідно перехід права власності та включають супутні витрати по доставці товару продавцем.
Додатково слід зауважити, що у п. 5.1 контракту визначено, що продавець зобов'язаний поставити товар, якісні характеристики якого відповідають вимогам країни виробника.
Апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності доводів відповідача про те, що висновок експерта від 24.11.2023, оформлений Дніпропетровською торгово-промисловою палатою не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки вартість товару визначалася тільки в рамках порівняльного підходу, з покликанням на пункти 36 та 37 Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого ПКМУ від 10.09.2003 №1440.
Так, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до Національного Стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» у розділі база оцінки та порядок визначення вартості зазначено, що (п. 15.) методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Експертом, відповідно до чинного законодавства України, у висновку зазначено посилання на сайти мережі Інтернет на аналогічні товари. Дана форма аналізу є прийнятною та такою, що застосовується в рамках як кримінальних проваджень так і цивільних/господарських/адміністративних.
Відповідно, до ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово - промислові палати мають право, в тому числі, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
У Експертному висновку №ГО-1278 від 24.11.2023 року зазначено на підставі якої нормативно-законодавчої було застосовано та зазначено про застосування стандартів оцінки.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно надав оцінку доводам про наявність розбіжностей у цій частині.
Крім викладеного, суд першої інстанції щодо зазначення у графі 15 МД країною відправлення Туреччину, вірно вказав, що відповідно до п. 2.5. Контракту, Продавець може доручити третій особі поставку товару. Відповідно до пакувального листа від 25.10.2023 р. за №VK25102023-TR, ацетатний джгут було відправлено з Туреччини, що не суперечить умовам Контракту. Також, і з цих підстав у CMR №00005530 від 22.11.2023 зазначено інвойс від 25.10.2023 VK25102023-TR, який підтверджує реальність операцій та поступове збільшення ціни.
Щодо одночасного зазначення в коносаменті від 30.10.2023 №232657825 «Collect» і «Prepaid» то суд першої інстанції вірно вказав, що дане зазначено у самій формі коносаменту та вибрано при її заповненні третіми сторонами. І в будь-якому випадку не відноситься до поставки за наявним Контрактом, так як всі витрати на умовах поставки зазначених у Специфікації включені у ціну товару.
Щодо розбіжності, яка полягає у тому, що гр. 4 CMR №00005530 зазначено, що дата навантаження - 21.11.2023, при цьому CMR датована 22.11.2023, то законодавством України як і міжнародним не передбачено, що навантаження та випуск машини відбувається в один і той самий день.
У зв'язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались, аналогічно і щодо страхування, оскільки страхування товару не здійснювалося.
Таким чином, підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом відсутні, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки, та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Крім того, вимоги ч. 3 та 4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах, що дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Зі змісту оскаржуваного рішення з'ясовано, що відповідачем митна вартість товару визначена відповідно до ст. 60 МК України - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, однак відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
При цьому, при прийнятті спірного рішення відповідач на підставі цінової інформації наявної у митного органу навів номер і дату митної декларації, митну вартість, з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних митного органу. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.
Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки сторони вільні в формуванні цін на товари за взаємним погодженням, виходячи з кон'юнктури ринку, якості і споживчих властивостей продукції, ступеня новизни товару і його корисності, співвідношення попиту та пропозиції, враховуючи необхідність отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Щодо доводів апелянта про ненадання декларантом на вимогу митного органу усіх витребуваних додаткових документів, то колегія суддів зазначає, що у повідомленні про необхідність подачі додаткових підтверджуючих документів вказано, що такі мають бути надані за наявності, тобто їх неподання у зв'язку з відсутністю, не може розцінюватися як відмова. Колегія суддів вважає, що у відповідача були у наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч. 1 ст. 58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за першим методом.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені МК України, для визначення митної вартості товару за ціною договору, а митниця не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, натомість відповідач не спростував достовірність документів, які були подані до митного оформлення та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність спірного рішення Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000681/2 від 27.11.2023 та, у наслідку, картки відмови Чернівецької митниці Держмитслужби в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408050/2023/000455 та про необхідність їх скасування.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №500/3254/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
Т. В. Онишкевич