06 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/4727/24 пров. № А/857/24595/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Глушка І.В., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 300/4727/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя у І інстанції - Чуприна О.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення - не зазначено,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також відповідач) про визнання протиправною відмову щодо зарахування періоду роботи в подвійному розмірі та зобов'язання зарахувати період роботи з 02.05.1995 по 12.11.1995, з 10.06.2000 по 31.10.2000 та з 01.01.2004 по 31.07.2021в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії, з 24.03.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 з 24.03.2022 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ). Як стало відомо позивачу, за період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку в періоди з 02.05.1995 по 12.11.1995, з 10.06.2000 по 31.10.2000, та стаж її роботи в закладі з шкідливими і важкими умовами праці у Долинському протитуберкульозному диспансері з 01.01.2004 по 31.07.2021 зараховано органом пенсійного забезпечення в одинарному розмірі, що суперечить чинному законодавству України. Представник позивача адвокат Комарницький Е.Г. 04.02.2024 подав адвокатський запит з метою отримання інформації про зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи останньої з 27.01.1993 до 31.07.2021 в Долинському протитуберкульозному диспансері у подвійному розмірі, згідно статті 60 Закону №1788-ХІІ, а в разі не проведення обчислення в подвійному розмірі, провести його, або повідомити причини не проведення такого перерахунку. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 18.04.2024 повідомило представника позивача про те, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 08 місяців 14 днів. При цьому, періоди роботи позивача в Долинському протитуберкульозному диспансері з 27.01.1993 по 01.05.1995, з 13.11.1995 по 09.06.2000, та з 01.11.2000 по 31.12.2003, враховані із застосуванням кратності, як передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ. Втім, періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 02.05.1995 по 12.11.1995 та з 10.06.2000 по 31.10.2000 та страховий стаж з 01.01.2004 по 31.07.2021 враховано в одинарному розмірі. Стаж в медичному закладі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ враховується в подвійному розмірі до 01.01.2004, а отже відсутні законні підстав для обчислення періоду роботи ОСОБА_1 у Долинському протитуберкульозному диспансері з 01.01.2004 по 31.07.2021 у подвійному розмірі. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що полягає в не зарахуванні до стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.07.2021 у подвійному розмірі.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.01.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.07.2021 в Комунальному некомерційному підприємстві «Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 за №1058-IV.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2024 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 24.03.2022, перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.07.2021 в Комунальному некомерційному підприємстві «Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 за №1058-IV, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Вказує, що періоди роботи, зокрема, у інфекційних закладах охорони здоров'я до 01.01.2004 зараховують до страхового стажу у подвійному розмірі, а після 01.01.2004 у одинарному розмірі.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-ХІІ.
Як слідує із наявних в матеріалах справи диплому серії НОМЕР_2 , трудової книжки серії НОМЕР_3 , протоколу про перерахунок пенсії позивача по особовому рахунку № НОМЕР_4 від 13.06.2022, загальний страховий стаж (повний) ОСОБА_1 складає: 41 рік 08 місяців 14 днів (стаж враховано по 10.02.2022), в тому числі стаж «працівники освіти та охорони здоров'я» 34 роки 08 місяців 17 днів, зокрема:
- з 01.09.1989 по 02.07.1992 - період навчання в Луцькому медичному училищі;
- з 27.01.1993 по 01.05.1995 - робота на посаді фельдшера Долинського фтизіопульмонологічного диспансеру, стаціонар с. Гошів (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зараховано в подвійному розмірі (04 роки 6 місяців 10 днів));
- з 02.05.1995 по 12.11.1995 - догляд за дитиною до 3-х річного віку (зараховано в одинарному розмірі (06 місяців 11 днів);
- з 13.11.1995 по 09.06.2000 - робота на посаді фельдшера баклабораторії Долинського фтизіопульмонологічного диспансеру, стаціонар с. Гошів (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зараховано в подвійному розмірі (9 років 01 місяць 24 дні));
- з 10.06.2000 по 31.10.2000 - догляд за дитиною до 3-х річного віку (зараховано в одинарному розмірі (4 місяці 22 дні);
- з 01.11.2000 по 31.12.2003 - робота на посаді фельдшера баклабораторії в Долинському протитуберкульозному диспансері (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зараховано в подвійному розмірі (6 років 4 місяці));
- з 01.01.2004 по 10.10.2017 - робота на посаді лаборанта з бактеріології в Долинському протитуберкульозному диспансері (стаж зараховано в одинарному розмірі (13 років 9 місяців 10 днів));
- з 11.10.2017 по 31.07.2021 - робота на посаді лаборанта з бактеріології в КНП «Долинський протитуберкульозний диспансер Івано-Франківської обласної ради» (стаж зараховано в одинарному розмірі (3 роки 9 місяців 21 день));
- з 08.09.2021 по 10.02.2022 - отримувала допомогу по безробіттю.
ОСОБА_1 15.01.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, в якій просила надати інформацію стосовно зарахування останній до стажу роботи в подвійному розмірі період з 27.01.1993 по 31.07.2021 в Долинському протитуберкульозному диспансері. У разі не зарахування такий періодів роботи в подвійному розмірі, просила відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням стажу роботи в Долинському протитуберкульозному диспансері, обчисленого в подвійному розмірі за період з 27.01.1993 по 31.07.2021 з моменту її призначення, а саме з 24.03.2022 у відповідності до вимог статті 60 Закону №1788-ХІІ.
В матеріалах справи не міститься відповіді ГУ ПФУ в Івано-Франківській області за результатами розгляду заяви позивача від 15.01.2024. Ані ОСОБА_1 , ані відповідачем такої відповіді до суду не надано.
Представник позивача адвокат Комарницький Е.Г. 04.02.2024 подав адвокатський запит з метою отримання інформації про зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи останньої з 27.01.1993 до 31.07.2021 в Долинському протитуберкульозному диспансері, згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а в разі не проведення обчислення в подвійному розмірі, просив повідомити причини не проведення такого перерахунку.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивача від 04.02.2024, листом від 18.04.2024 за №0900-0202-8/23872 повідомило представника позивача про те, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 08 місяців 14 днів. При цьому, періоди роботи позивача в Долинському протитуберкульозному диспансері з 27.01.1993 по 01.05.1995, з 13.11.1995 по 09.06.2000, та з 01.11.2000 по 31.12.2003, враховані із застосуванням кратності, як передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ. Втім, періоди перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 02.05.1995 по 12.11.1995, з 10.06.2000 по 31.10.2000 та страховий стаж з 01.01.2004 по 31.07.2021 враховано в одинарному розмірі. Стаж в медичному закладі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ враховується в подвійному розмірі до 01.01.2004, а отже відсутні законні підстав для обчислення періоду роботи ОСОБА_1 у Долинському протитуберкульозному диспансері з 01.01.2004 по 31.07.2021 у подвійному розмірі.
Згідно змісту довідки від 04.08.2021 за №185 виданої Комунальним некомерційним підприємством «Долинський протитуберкульозний диспансер Івано-Франківської обласної ради», котра міститься в матеріалах пенсійної справи, ОСОБА_1 працювала в КНП «Долинський протитуберкульозний диспансер Івано-Франківської обласної ради» на посаді лаборанта з бактеріології з 27.01.1993 (наказ №8 від 27.01.1993) по 31.07.2021 (наказ №23-к від 30.07.2021).
За період роботи перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку з 02.05.1995 по 03.02.1998 (наказ №34 п.2 від 27.06.1995), згідно наказу №57 від 13.11.1995 приступила до роботи з 13.11.1995. Перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку з 10.06.2000 по 02.02.2003 (наказ №18 п.1 від 01.06.2000), згідно наказу №45 від 01.11.2000 приступила до роботи з 01.11.2000. У такій довідці вказано посилання на приписи Закону України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.04.2003 за №1110-IV, за змістом якого час роботи в протитуберкульозних установах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
ОСОБА_1 вважаючи протиправною відмову відповідача щодо зарахування періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 02.05.1995 по 12.11.1995 та з 10.06.2000 по 31.10.2000, а також періоду роботи з 01.01.2004 по 31.07.2021 в подвійному розмірі, звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати вказаний період роботи останньої в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії, з 24.03.2022.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до статті 60 Закон №1788-ХІІ та пункту 16 «Прикінцеві положення» Закон №1058-IV період роботи позивача в КНП «Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради з 01.01.2004 по 31.07.2021 підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та зазначає наступне.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 24 Закону № 1058-IV врегульовано періоди, з яких складається страховий стаж.
Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII «Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , позивач працювала, зокрема:
- з 27.01.1993 прийнята на посаду фельдшера-лаборанта баклабораторії в Долинський фтизіопульмонологічний диспансер (запис №1);
- з 16.01.2001 Долинський районний фтизіопульмонологічний диспансер перейменовано на Долинський протитуберкульозний диспансер (запис №2);
- з 11.03.2008 найменування посади «фельдшер-лаборант баклабораторії» перейменовано на «лаборант з бактеріології» (запис №3);
- з 28.12.2019 Долинський протитуберкульозний диспансер перетворено на Комунальне некомерційне підприємство «Долинський протитуберкульозний диспансер» Долинської районної ради (запис №4);
- з 20.08.2020 Комунальне некомерційне підприємство «Долинський протитуберкульозний диспансер» Долинської районної ради змінено найменування на Комунальне некомерційне підприємство «Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради (запис №5);
- з 31.07.2021 звільнена з роботи у зв'язку з реорганізацією (запис №6);
- з 08.09.21 розпочато виплату допомоги по безробіттю (запис №7);
- 16.03.2022 припинено виплату допомоги по безробіттю (запис №8).
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради від 04.08.2021 за №185, оформленої для подання в Галицьке об'єднане управління ПФУ, ОСОБА_1 з 27.01.1993 (наказ №8 від 27.01.1993) по 31.07.2021 (наказ №23-к від 30.07.2021) працювала зі шкідливими та важкими умовами праці пов'язані з безпосереднім обслуговуванням хворих на туберкульоз, виконання якої надає право на подвоєння стажу згідно Закону України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.04.2003 за №1110-IV
Із матеріалів справи встановлено, що періоди роботи ОСОБА_1 з 27.01.1993 по 01.05.1995, з 13.11.1995 по 09.06.2000 та з 01.11.2000 по 31.12.2003 в КНП «Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради зараховано в подвійному розмірі із посиланням на статтю 60 Закону №1788-ХІІ (із позначкою «Мед.заклад»).
Проте періоди роботи позивача в КНП Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради з 01.01.2004 по 10.10.2017 та з 11.10.2017 по 31.07.2021 (дату звільнення з роботи) зараховано в одинарному розмірі.
Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зараховано до страхового стажу позивача періоди його роботи з 01.01.2004 по 10.10.2017 та з 11.10.2017 по 31.07.2021 у подвійному розмірі, оскільки відсутня правова норма в Законі № 1058-IV та відсутній обов'язок враховувати статтю 60 Закону № 1788-XII для обрахунку стажу з 01.01.2004.
Колегія суддів враховує, що вимогами пункту 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Крім того, редакція статті 60 Закону № 1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує статтю 60 Закону № 1788-XII та не зупиняє її дію.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII періоди роботи позивачів в закладах, визначених у статті 60 Закону № 1788-XII, після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Законом № 1788-XII вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу позивача у подвійному розмірі періоди роботи в КНП «Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради з 01.01.2004 по 10.10.2017 та з 11.10.2017 по 31.07.2021, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно із частини 4 статті 45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35 (пенсія по інвалідності, зміни групи інвалідності), частиною другою статті 38 (пенсія у зв'язку із втратою годувальника), частиною третьою статті 42 (перерахунок пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність) і частиною п'ятою статті 48 (пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні) цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки позивач подала заяву про перерахунок пенсії 15.01.2024, то спірний перерахунок повинен бути здійснений з 01.01.2024.
Крім цього, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вірним способом захисту є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2024 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 24.03.2022 (з дати призначення пенсії за віком), перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.07.2021 в Комунальному некомерційному підприємстві «Долинський протитуберкульозний диспансер» Івано-Франківської обласної ради в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 за №1058-IV, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат, згідно із частиною 2 статті 87 Закону №1058-IV, за змістом якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Оскільки сторони не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 300/4727/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
Т. В. Онишкевич