Справа № 369/14944/25
Провадження № 3/369/7613/25
Іменем України
05.11.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 05.08.2021 року виданий 3232, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
За ч. 3 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №711799 від 09.08.2025 року - 09.08.2025 близько 20:20 ОСОБА_1 перебував в громадському місці за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Віта-Поштова, вул. Набережна в стані алкогольного сп'яніння в брудному та порваному одязі, мав хитку ходу, чим ображав людську гідність і громадську мораль,за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 178 КУпАП, оскільки вчинене особою, яка повторно протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку sms, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та роздруківки трекінгу поштових відправлень з сайту Укрпошти. Крім того суд враховує, що при складанні протоколу особі повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться в Києво-Святошинському районному суді Київської області, про що в протоколі є підпис особи про ознайомлення.
Крім того у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 в судові засідання, у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП суддею виносилась постанова про його привід, яка не виконана.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України" зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою уникнення затягування розгляду справи, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №711799 від 09.08.2025 року, вважаю недоведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, оскільки фактично жодного доказу на підтвердження вини, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Так, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували та дозволяли суду дійти висновку поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП, тобто відсутні об'єктивні докази про вчинення останнім інкримінованого правопорушення.
При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 05.08.2021 року виданий 3232, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Михайло КУЦЕНКО