Справа № 366/1549/25
Провадження № 3/366/1095/25
Іменем УКРАЇНИ
25 липня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області щодо про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, директора ПРАТ «Жміївське», адреса місця роботи: вул. Центральна, 5, с. Жміївка, Вишгородського району Київської області, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №1305/10-36-04-03 від 21.05.2025: при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення задекларованих даних у податковій звітності з податку на прибуток підприємств ПРАТ «Жміївське» (ЄДРПОУ 00846122, адреса: 07230 Київська область, с. Жміївка, вул. Центральна, буд. 5), а саме встановлено, що керівник ПРАТ «Жміївське» ОСОБА_1 , вчинила правопорушення, зокрема порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (акт камеральної перевірки №20938/10-36-04/00846122 від 25.04.2025), за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 163 КУпАП.
Протокол складено головним державним інспектором Білоцерківського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області Бочковою С.О.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 16.06.2025 та відкладено на 07.07.2025.
До суду від захисника ОСОБА_1 , адвоката Лукашенка Є.О. надійшли пояснення у справі, відповідно до яких 02.05.2025 було складено акт камеральної податкової перевірки ПрАТ «Жміївське» за № 16787/10-36-04-03/00846122, у якому, податковим органом при визначенні мінімального податкового зобов'язання за 2024 рік застосовано п. 74 перехідних положень Податкового Кодексу України, який був доповнений згідно із Законом № 4015-ІХ від 10.10.2024 року. (у податковому кодексі України включено чомусь два п. 74).
Згідно вимог даного пункту встановлено, що «при визначенні мінімального податкового зобов'язання у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, сума мінімального податкового зобов'язання, визначена відповідно до підпунктів 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 гривень з 1 гектара». Дія цього пункту не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Адвокат зазначає, що землі ПрАТ «Жміївське» включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 29 листопада 2024 року № 415).
До введення цього пункту Законом № 4015-ІХ від 10.10.2024, ставка податку вираховувалась з урахування нормативно - грошової оцінки земельної ділянки яка становила для земельний ділянок які стали предметом перевірки: 546, 540, 616, 801, 535, 643, 508, 643, 508, 664, 1655, 1327 грн. за 1 га відповідно. Сума грошової оцінки землі враховувала категорії землі, а саме меншу цінність в порівнянні з землями в центральній Україні, тому вона була меншої за 1400 грн за 1 га.
У пункті 4.1.9 Податкового Кодексу України встановлено імперативну заборону змінювати будь які елементи податків пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Тобто нові елементи податків та зборів Закон № 4015-ІХ від 10.10.2024 року мали б почати діяти тільки з 01.01.2025.
Вважає, що оскільки Закон № 4015-ІХ від 10.10.2024 було прийнято не тільки пізніш як за 6 місяців але Закон також врегулював правовідносини, які виникли до його прийняття, а саме ДПС було розраховувано суму мінімального податкового зобов'язання з 01.01.2024 по 31.12.2024, а не з 01.11.2024 та застосовано нову величину 1400 грн. за 1 га.
Звертає увагу суду, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081201:03:009:0040, 3222085400:02:012:0001 мають менше 50% ріллі від загальної площі земельних ділянок, що відповідно до п. 74 Перехідних положень повинно оподатковуватись за ставкою 700 грн., що також не було враховано при винесенні ППР.
Враховуючи викладене вважає, що Закон № 4015-ІХ від 10.10.2024, у якому встановлено вартість 1 гектара у сумі 1400 грн. без урахування вартості 1 га землі відповідно до її нормативно - грошової оцінки, яка є в тричі меншою, погіршує становище ПрАТ «Жміївське», оскільки такі величини податку не враховувались у фінансово- господарській діяльності підприємства, а з урахування порушення принципу заборони зворотної дії закону в часі не могло бути враховано.
Таким чином, з урахуванням ст. ст. 8, 22, 58 Конституції України, п.п. 4.1.9, 56.21 Закон № 4015-ІХ від 10.10.2024, яким збільшено вартість гектара до 1400 грн без урахування її нормативно - грошової оцінки, не підлягає застосуванню у період часу з 01.01.2024 по 31.12.2024, а висновки в акті перевірки щодо заниження позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок в декларації податку на прибуток підприємств за 2024 рік на суму 3 330 505 грн. 76 коп. не відповідають вимогам Податкового Кодексу та Конституції України.
Також, адвокат звертає увагу суду на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито провадження у справі «Про скасування податкове повідомлення-рішення від 21.04.2025 року № 16832/04-03, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на 3 663 556 грн. 34 коп. в тому числі нараховані фінансові санкції в сумі 333 050 грн. 58 коп.»
Вважає, що наявні підстави, які виключають адміністративну відповідальність, а саме, податкове зобов'язання неузгоджене; в акті податкової перевірки, яким зафіксовано порушення податкового обліку, застосовано Закон у якому порушено принцип заборони зворотної дії в часі в супереч ст. 58 Конституції України (п. 74 ПКУ в редакції Закону № 4015-ІХ від 10.10.2024 року); відповідно до ч. 2 ст. 5 Кримінального Кодексу України «Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі», дана норма права може застосовуватись як аналогія права в даному випадку.
У зв'язку із цим акт податкової перевірки від 02.05.2025 № 16787/10-36-04-03/00846122 не може бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення. Просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та її захисник, адвокат Лукашенко Є.О., не з'явились, про розгляд справи повідомлені вчасно, належним чином.
Адвокат Лукашенко Є.О., з використанням підсистеми «Електронний суд» скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 . При цьому, просив суд врахувати пояснення, які були направлені ним до суду.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення №1305/10-36-04-03 від 21.05.2025, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт та стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення;
- копія повідомлення керівнику ПРАТ «Жміївське» про необхідність явки до податкового органу для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення за результатами камеральної перевірки та копія квитанції про його доставку до електронного кабінету ПРАТ «Жміївське»;
- копія акту про факт неявки керівника ПРАТ «Жміївське» на складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 25.04.2025, відповідно до якого, ОСОБА_1 не з'явилась до ГУ ДПС у Київській області для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення;
- копія акта про результати камеральної перевірки щодо порушення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток по ПРАТ «Жміївське» №20938/10-36-04-03/00846122 від 25.04.2025, відповідно до якого, дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання, чим порушено вимогу п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України та копія квитанції про його доставку до електронного кабінету ПРАТ «Жміївське».
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання адвоката Лукашенка Є.О., дійшов висновку, що в наданих суду матеріалах відсутні належні та допустимі докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положенням ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Згідно зі ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
За положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами. При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06 червня 2018 року у справі «Михайлова проти України», зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Враховуючи відсутність права брати на себе функцію обвинувачення, суд розглядає справу на підставі наданих доказів уповноваженими особами, на яких КУпАП покладено обов'язок їх збирання.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Частина перша статті 163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового обліку, та, відповідно вчинення нею дій, зазначених у диспозиції частини 1 статті 163-1 КУпАП.
Суддя звертає увагу, що автором протоколу про адміністративне правопорушення було викладено в загальних рисах фабулу правопорушення та не конкретизовано всіх дій та обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, зокрема не зазначено у чому конкретно полягає порушення саме нею встановленого порядку ведення податкового обліку, який Закон порушено. Посилання ж у протоколі на норми Податкового кодексу України без конкретизації дій особи та обставин, якими саме діями чи бездіяльністю порушено певну норму Закону, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває належним чином суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у провину, чим порушується право останньої на захист, що також позбавляє суд можливості встановити об'єктивну сторону правопорушення та встановити наявність чи відсутність складу інкримінованого правопорушення.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення №1305/10-36-04-03 від 21.05.2025, складений з порушеннями ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року N 566 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 p. за N 1046/29176 (надалі Інструкція), а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення не містить даних існування повноважень на дату складення протоколу саме головним державним інспектором Білоцерківського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Київській області Бочкової Світлани Олександрівни;
- протокол про адміністративне правопорушення не містить не містить паспортних даних (серія і номер, ким і коли виданий) ОСОБА_1 , її місця проживання, місячного заробітку, сімейного стану, осіб на утриманні.
Крім цього, до матеріалів справи не долучено документ, яким узгоджено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, терміни сплати якого порушені.
Наведені порушення є істотними недоліками протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлюють здійснення як належного захисту, так і перешкоджають об'єктивному розгляду справи.
Також судом встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 відкрито провадження за позовом ПрАТ «Жміївське» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 21.04.2025 за № 16832/04-03, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, отже сума грошового зобов'язання не є узгодженою.
Суд зазначає, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п.56.4 ст. 56 ПК України).
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст. 56 ПК України).
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП. Сам по собі протокол та копія акту про результати камеральної перевірки від 25.04.2025 у своїй сукупності не підтверджують викладених у них обставин та не формують складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Згідно положень ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
За положенням ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про передчасність висновків особи, що склала адміністративний протокол щодо події адміністративного правопорушення, а так само і наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 163-1, 243, 247, 251, 252, 256, 280 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ