Справа № 366/3279/25
Провадження № 1-кс/366/645/25
Іменем України
15.10.2025 селище Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - начальника слідчого відділення ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, майора поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111180000361 від 13 жовтня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - начальника слідчого відділення ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, майора поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111180000361 від 13 жовтня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що групою слідчих слідчого відділення ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111180000361 від 13 жовтня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що в ніч з 11.10.2025 на 12.10.2025, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник словесний конфлікт, у ході якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, діючи умисно, наніс не менш дев'яти ударів невстановленим досудовим розслідування предметом з обмеженою поверхнею (кулаком або ногою) в область голови ОСОБА_6 та грудного відділу з права.
Своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , завдав ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: множинні переломи 2-9 ребер з права по різним анатомічним лініям; перелом тіла грудини; крововиливи у стінку з переходом у проекцію перелому тіла грудини; крововиливів підшлунків; черепно-мозкової травми; субарохоїдального крововиливу правої півкулі головного мозку; крововиливу у лівий боковий шлуночок головного мозку, які в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, та тілесні ушкодження у виді синців навколо обох очей фіолетового кольору; патологомічної рухливості кісток носа; забійно-наскрізної рани верхньої губи; підшкірної гематоми лівої скроневої ділянки; садна тім'яної ділянки по центру голови.
Внаслідок отримання тілесних ушкоджень у виді травматичного шоку, закритої травми грудної клітини з множинними переломами ребер справа та тіла грудної клітини, спричинених з використанням тупого предмета, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
Підозра ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами (доказами), а саме:
-відомостями, які містяться в рапортах помічника чергового ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 від 13.10.2025 року, щодо отримання повідомлення на спецлінію 102 про виявлення трупу ОСОБА_6 та про виявленні на тілі ОСОБА_6 тілесних ушкоджень;
-відомостями які містяться в протоколі огляду місця події та протоколі додаткового огляду місця події від 18.01.2024 року а саме території домоволодіння, в томі числі приміщення житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яким зафіксована матеріальна обстановка, наявність тіла (трупа) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його зовнішній вигляд, численних плям бурого кольору зовні схожих на кров; речей (джинсів та куртки), з плямами бурого кольору, зовні схожих на кров;
-відомостями, які містяться в лікарському свідоцтві про смерть № 121 від 13.10.2025 року, відповідно до яких смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступила в наслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкоджень, патологічним станом, що призвів до смерті є травматичний шок; закрита травма грудної клітини з множинними переломами ребер справа та тіла грудної клітини, які нанесені з використанням тупого предмета;
-відомостями які містяться в протоколі огляду трупу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 року відповідно до якого під час огляду виявлено наступні тілесні ушкодження, а саме: синці навколо обох очей фіолетового кольору; патолог омічна рухливість кісток носа; забійна-наскрізна рана верхньої губи; підшкірна гематома лівої скроневої ділянки; садно тім'яної ділянки по центру голови; множинні переломи 2-9 ребер з права по різним анатомічним лініям; перелом тіла грудини; крововиливи у стінку з переходом у проекцію перелому тіла грудини; крововиливи під шлунків; черепно-мозкова травма; субарохоїдальний крововилив правої півкулі головного мозку; крововилив у лівій боковий шлуночок головного мозку;
-показаннями свідка ОСОБА_8 , зафіксованими в протоколі її допиту та за результатами проведення слідчого експерименту за участі останньої, в яких остання вказує, що була очевидцем нанесення ОСОБА_5 , тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , а завдання ударів ногою в область голови, обличчя та тулубу ОСОБА_6 ;
-показаннями свідка ОСОБА_9 , зафіксованими в протоколі її допиту та за результатами проведення за її участі слідчого експерименту, в яких остання вказує на осіб, які знаходились в приміщенні її будинку, а також на обставини виявлення тіла потерпілого без ознак життя;
-показаннями свідка ОСОБА_10 , зафіксованими в протоколі її допиту, в яких остання вказує на осіб, які знаходились в приміщенні будинку по АДРЕСА_1 . Вказує, що тіло ОСОБА_6 , вона бачила на підлозі в положенні лежачи з 08 год. 12.10.2025, хоча на передодні, 11.102025 коли залишала приміщення вказаного будинку він був живим та розпивав спиртні напої з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Протягом 12.10.2025 вона з ОСОБА_13 розпивала спиртні напої, ОСОБА_6 весь час перебував на підлозі в коридорі, а 13.102025 його виявили без ознак життя;
-відомостями, які містяться в протоколі огляду мобільних телефонів марок «Ergo» та «Nokia», відповідно до яких в період часу з 11 по 13.10.2025 швидку допомогу ніхто не викликав;
-результатами проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 , під час якого на одязі, правому рукаві кофти виявлено пляму бурого кольору, зовні схожу на кров, а також на взутті (правому кросівку) виявлено пляму зовні схожу на кров;
-частково показами ОСОБА_5 , який підтверджує факт наявності конфлікту між ним на ОСОБА_6 , вказує що його дії вчинялись з метою оборони ОСОБА_14 та ОСОБА_10 від дій потерпілого. Зазначає що удари завдавав в область голови, від чого той заспокоївся. 12.10.2025 викликав потерпілому швидку, проте та не приїхала.
-іншими матеріалами кримінального провадження;
13 жовтня 2025 року, о 16 год. 58 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
14 жовтня 2025 року, о 14 год. 10 хв., за погодження з прокурором, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та вручено її письмову копію.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець смт. Іванків, Іванківського району, Київської області, українець, громадянин України, з повною середньою освітою, непрацюючий, не одружений, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий по АДРЕСА_1 , неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства; перебуваючий на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов'язаний, вчинив злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Враховуючи вищевикладене, у кримінальному провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 , з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також виконання завдань кримінального провадження - необхідно застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а відтак розуміючи, що у разі визнання його винним у вчиненні вказаного злочину йому загрожує реальне покарання виключно у виді позбавлення волі, а тому через що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України;
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має істотне значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки на даний момент, враховуючи час виявлення факту вчинення злочину та час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, в ході досудового розслідування не здійснено вилучення аудіозаписів з лінії 103 щодо можливого виклику на місце події екстреної медичної допомоги; не здійснено вилучення медичної документації щодо виїзду екстреної медичної допомоги та первинного їх діагнозу, історії хвороби потерпілого, тощо; не встановлено місце знаходження мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 ; на вилучено відеозаписи з камер відеоспостереження приміщень магазинів де потерпілий міг здійснювати придбання алкогольних напоїв та їжі та таким чином підтвердження або спростування показів про його прибуття в будинок з тілесними ушкодженнями, тощо, а відповідно ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, володіючи інформацією про магазини які відвідував ОСОБА_6 , може пошкодити як сервери (жорсткі диски) де зберігаються відеозаписи так і медичну документацію.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , у зв'язку з наданням копій матеріалів кримінального провадження, так як останні додані в обґрунтування вказаного клопотання, а тому останньому відомі анкетні данні, місця проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні, а тому Він може незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному проваджені, які надавали викривальні покази щодо нього, а відтак підозрюваний, перебуваючи на свободі матиме можливість незаконно впливати на них, таким чином перешкоджати повному та об'єктивному проведенню як досудового розслідування так і встановленні судом істини у справі, так як відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу; оКрім того більшість свідків проживає з підозрюваним за однією адресою: а тому застосувавши щодо останнього альтеративний, не пов'язаний з тримання під вартою запобіжний захід, останній може здійснювати тиск на останніх щодо зміни наданих ним показів, вказаний ризик підтверджують факти притягнення підозрюваного до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо членів своєї сімї;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто незаконно впливати на осіб, які на теперішній час не допитані як свідки, зокрема не допитано в якості свідка ОСОБА_15 , який протягом 13 та 14 жовтня перебуває в стані сильного алкогольного сп'яніння, що унеможливлює проведення з ним вказаної слідчої дії, а також не допитано фельдшерів, які здійснювали реагування на повідомлення по факту виявлення тіла потерпілого без ознак життя, вказаним особам можуть бути відомі відомості щодо обставин вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, так вказані особи могли бути очевидцями вчинення ним кримінального правопорушення, особами які безпосередньо прибували на місце вчинення кримінального правопорушення та надавали медичну допомогу;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , може продовжити скоєння кримінальних правопорушень, оскільки перебуваючи на волі під час здійснення впливу на свідків, потерпілого та або інших осіб, які на даний час не допитані в якості свідків - може здійснювати в їх адресу як погрози спричинення тілесних ушкоджень, так і безпосередньо їх спричинювати, тощо.
Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 , до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
- підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, то ж тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Таким чином, враховуючи вищезазначені ризики та встановлені обставини які враховуються під час обрання запобіжного заходу, орган досудового розслідування (сторона обвинувачення) переконана, що є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків, оскільки останній проживає за однією адресою з більшістю свідків та очевидців, та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного, місце та обставини вчинення ним кримінального правопорушення, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю та може шляхом здійснення впливу на свідків вчиняти злочини щодо життя та здоров'я громадян.
Неможливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Ураховуючи вищевикладене, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначених у ст. 177 КПК України, тому до ОСОБА_5 , необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Представник підозрюваного взяв участь у судовому засіданні в режимі відео конференції. Клопотання не підтримав та просив застосувати до підозрюваного домашній арешт або особисте зобов'язання, оскільки останній має проблеми зі здоров'ям. Однак зазначив, що в сторони захисту було недостатньо часу для зібрання доказів щодо стану здоров'я ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні також звернув увагу суду на проблеми зі здоров'ям та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_16 клопотання слідчого підтримав та просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті (особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт), не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК).
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
Аналізуючи положення наведеної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.
Слідчий суддя зауважує, що в матеріалах справи наявні всі докази, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у нанесенні тілесних ушкоджень, внаслідок яких ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтована зібраними у кримінальному провадженні матеріалами та доданими до клопотання.
Оцінивши надані докази в своїй сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що факти та обставини, які досліджені під час розгляду клопотання, з розумною достатністю та вірогідністю могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача на цьому етапі досудового розслідування, що було вчинене діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, а ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в ньому.
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 раніше не судимий, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства вчинив злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.
Відомостей, які б свідчили про необґрунтованість існування такого ризику слідчим суддею не встановлено, підозрюваним та його захисником таких відомостей слідчому судді не наведено.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків, оскільки останній проживає за однією адресою з більшістю свідків та очевидців, та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного, місце та обставини вчинення ним кримінального правопорушення, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю та може шляхом здійснення впливу на свідків вчиняти злочини щодо життя та здоров'я громадян.
Неможливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Ураховуючи відсутність законних та постійних джерел заробітку у підозрюваноого, до нього неможливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На переконання слідчого судді більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, а тримання під вартою пропорційним запобіжним заходом обмеженню Конституційних прав підозрюваного на свободу пересування, разом з цим він не обмежуватиме його в реалізації прав як підозрюваної особи у кримінальному провадженні та забезпечить високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих осіб.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - начальника слідчого відділення ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, майора поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111180000361 від 13 жовтня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 309, 372, 375-376 КПК України, слідчий суддя
1.Клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - начальника слідчого відділення ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, майора поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданому у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111180000361 від 13 жовтня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - задовольнити.
2.Обрати підозрюваному, у кримінальному провадженні № 12025111180000361 від 13.10.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, а саме до 13 грудня 2025 року з утриманням останнього в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, н.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 розмір застави не визначається.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_17