Справа № 362/2781/25
про розстрочення виконання судового рішення
"04" листопада 2025 р.
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В., за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Суд установив:
Відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду. В обґрунтування заяви послався на те, що він не має можливості одним платежем виконати рішення суду про стягнення з нього боргу у загальній сумі 38 422,40 грн., оскільки його поточне фінансове становище є вкрай складним, він є безробітним. Крім того, заявник посилається на триваючий військовий стан, який спричинив негативні наслідки для національної економіки та добробуту громадян, а також зазначає, що погіршення фінансового стану додатково ускладнене об'єктивними медичними обставинами. Так, у період з 11 вересня 2025 року по 26 вересня 2025 року заявник перебував на лікарняному, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого від 26 вересня 2025 року № 5730/600. Наявний діагноз вимагає постійного та значного фінансування на придбання ліків та проходження лікувальних процедур. За наведених обставин, заявник просить суд розстрочити виконання рішення суду від 22 вересня 2025 року строком на 12 місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами згідно графіку платежів.
У судове засідання заявник не прибув, просив провести судове засідання за його відсутності.
Представник позивача в судове засідання також не з'явився, надіслав до суду заперечення на заяву, у яких вказав, що заява не підлягає задоволенню, оскільки стороною відповідача не обґрунтовані обставини, що істотно ускладнюють виконання ним рішення суду або роблять його неможливим. На думку позивача, звернення сторони відповідача із заявою про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду є зловживанням своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи, а також з метою відстрочення притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Кредитного договору. Окрім того, позивач зазначив, що сторона відповідача не надала жодних належних, достатніх та достовірних доказів скрутного матеріального становища (як то довідок про доходи за цей та попередні роки, витягів з реєстрів щодо відсутності нерухомого та рухомого майна тощо).
Суд визнав за можливе розглядати заяву у відсутність сторін. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочку виконання рішення суду.
Суд, розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, виходить з такого.
Рішенням від 22 вересня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області задовольнив повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість у розмірі 36 000 (тридцять шість тисяч) гривень 44 копійок, стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок (всього 38 422,84 грн.).
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною третьої цієї ж статті передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті, це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.
Критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав і законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Обставинами, які ускладнюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Системне тлумачення статті 435 ЦПК України та статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше одного року.
Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої, ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Аналізуючи заяву відповідача про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що в Україні діє режим воєнного стану, окрім того, судом взято до уваги посилання заявника на скрутне матеріальне становище та обставини щодо стану його здоров'я.
Також при вирішенні вказаного в заяві питання про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги, що заявник не намагається уникнути виконання рішення суду.
За наведених обставин, суд вважає за можливе допустити розстрочку виконання рішення суду.
Разом із тим, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заяви шляхом надання заявнику розстрочки виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року протягом 10 місяців (з урахуванням дати ухвалення рішення) щомісячними платежами в сумі 3 842,28 грн., встановивши наступний графік погашення заборгованості: до 20 числа відповідного місяця.
Керуючись статтями 267, 435 ЦПК України, суд
постановив:
1. Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 .
2. Розстрочити виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року у справі № 362/2781/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 36 000,44 гривень, судових витрат у розмірі 2 422,40 гривень, усього на суму 38 422 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 84 копійки, на строк 10 (десять) місяців, установивши такий порядок сплати заборгованості: шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 28 копійок до 20 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2025 року.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Попович